АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тверда група м’яка група мішана група

Читайте также:
  1. ВІЙСЬКОВА ГРУПА
  2. Еволюція соціально-економічних моделей: класична ринкова, командно-адміністративна, змішана, «соціально-ринкова».
  3. Елементами соц. структури є соц.спільнота та соц. група.
  4. Змішана” соціально-економічна система: закономірності формування, елементи, моделі
  5. Молодь як соціально – демографічна група
  6. Оболочки спинного мозга (мягкая, паутинная, твердая).
  7. Робота в групах (закріпити знання про гігієнічні процедури)
  8. Робота в групах (скласти правила харчування)
  9. Робота в групах.
  10. Робота в малих групах
  11. Розподіл насаджень за віковими групами
  12. Розподіл насаджень типу лісу ______ за віковими групами
Н. Сокур Бондар Скляр
Р. Сокура Бондаря Скляра
Д. Сокурові Сокуру Бондареві Бондарю Скляреві Скляру
Зн. Сокура Бондаря Скляра
О. Сокуром Бондарем Склярем
М.при Сокурові Сокуру Бондареві Бондарю Скляреві Скляру

 

* При зміні форми прізвища відбувається властиве українській мові чергування:

-голосних:

Білокінь - Білоконя, Ведмідь - Ведмедя, Грім - Грома,

Кошіль - Кошеля, Лисогір - Лисогора;

-чергування голосного з нулем звука (випадання звука):

Вибранець - Вибранця, Дякунець - Дякунця,

Киричок - Киричка, Перець - Перця;

але: Куліш - Куліша, Кисіль - Кисіля, Жнець - Жнеця

(очевидно, зумовлене традиційними формами вживання)

 

Н. Довженок Креготень Корінь
Р. Довженка Крекотня Кореня
Д. Довженкові Довженку Крекотневі Крекотню Кореневі Кореню
Зн. Довженка Крекотня Кореня
О. Довженком Крекотнем Коренем
М.при Довженкові Довженку Крекотневі Крекотню Кореневі Кореню

 

За типом ІІ відміни змінюються і чоловічі прізвища на зразок

Н. Рись Розкіш
Р. Рися Розкіша
Д. Рисеві (Рисю) Розкошеві (Розкошу)
Зн. Рися Розкоша
О. Рисем Розкошем
М.при Рисеві (Рисю) Розкошеві (Розкошу)

 

* До складних випадків відмінювання належать чоловічі прізвища типу:

Іваньо, Руньо, Пильо, Барзьо, Маньо та ін.

Н. Іваньо
Р. Іваня
Д. Іваню, Іваневі
Зн. Іваня
О. Іванем
М.при Іваню, Іваневі, Івані

 

· Наявність прізвищ з ознаками твердої і м’якої груп зумовлені різні форми, а значить і різні відмінкові закінчення:

Задорожний - Задорожного,Загородний - Загородного

Задорожній - Задорожнього,Загородній - Загороднього

* Складні прізвища, обидві складові частини яких (чи лише одна) іменникового походження можуть (здебільшого) змінюватися в обох частинах, коли утворення складається з двох слів, кожне з яких може бути самостійним прізвищем

Нечуй-Левицький, Нечуя-Левицького;

Карпенко-Карий, Карпенка-Карого;

Білецький-Носенко, Білецького-Носенка

але: Микола Токарєв-Александрович, Миколи Токарєва-Александровича;

Марія Токарєва-Александрович,

Марії Токаревої-Александрович;

Василь Клименко-Жуков. Василя Клименка-Жукова;

Надія Клименко-Жукова, Надії Клименко-Жукової.

або ж тільки у другій - якщо перша сприймається як прикладна (у короткій формі) до другої частини прізвища:

Кос-Анатольський, Кос-Анатольського;

Миклухо-Маклай, Миклухо-Маклая

Примітка. У розмовній мові можливі зміни обох частин.

Правопис прізвищ слов’янського
(у тому числі російського) походження

* Російські прізвища передаються українською мовою переважно за їх звучанням.

* Російський е після приголосних передається через українське е:

-у середені слів:

Александров, Бестужев, Венгеров, Лермонтов, Кузнецов,

Тургенєв, Петров, Озеров, Степанов;

а також:

Чапек, Сераховський, Міцкевич, Мічатек, Недич

(польський іе, болгарський і, сербський е, чеський е,ё після приголосних передаються літерою е)

-у ненаголошеному суфіксі -ев після шиплячих або ц:

Лужев, Грошев, Малишев, Якушев, Брянцев, Рязанцев

-у префіксах без-, пре-, пере-, через-, меж- та ін:

Безбородов, Безухов, Престаров, Перевалов,

Черезгор’єв, Межрядов

-у заперечному префіксі не-:

Незнамов, Немиров, Непочатих, Непряхін, Нешумаєв

 

* Російський звук е передається через українське є:

-на початку слова:

Євдокимов, Єлизаров, Єршов, Єфимов, Єгоров,

Єлагін, Єльцев, Єсенін

-у середині слова після голосного; після приголосного при роздільній вимові (після ь та апострофа)

Бердяєв, Вересаєв, Афанасьєв, Аляб’єв,

Ісаєнков, Достоєвський

-після приголосних (за винятком шиплячих, ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ:

Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Андрєєв, Матвєєв, Тімірязєв, Менделєєв

але: Нехорошев, Аракчеєв, Усвятцев у болгарських: Ботев, Друмев

-коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських і (тобто на місці колишнього ъ):

Бєлінський (білий), Звєрєв (звір), Лєсков (ліс),

Мєстечкін (місто),

Насєдкін (сідало), Рєпін (ріпа), Столєтов (літа), Твердорхлєбов (хліб), Сєрков (сірий)

 

* Російська літера ё передається в українській мові:

-сполученням літер йо на початку слова, у середені після голосних та після губних б, п, в, м, ф (на початку складу):

Йолкін, Воробйов, Соловйов, Окайомов.

-сполученням літер ьо в середині слова після приголосних (в середині чи в кінці складу) коли ё позначає сполучення м’якого приголосного :

Алфьоров, Верьовкін, Семьоркін, Новосьолов,

Тьоркін, Корольов

але Артемов, Семенов, Федоров... - у прізвищах утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться е (бо Артем, Семен, Федір)

-через о під наголосом після ч, щ

Горбачов, Щипачов, Хрущов, Пугачов,

але: Горячев

 

* Польське сполучення літер іо передається:

-сполученням літер йо після б, п, в, м, ф

Голембйовський, Мйодович, Пйотровський

-сполученням ьо після м’яких приголосних

Аньолен, Генсьорський, Козьолецький

· и (і) передається через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и- і (болгарська, сербська та ін.)

Величков, Живков, Караджич, Радич;

але через ї після голосного:

Раїч, Стоїч;

та через ї на початку слова:

Ікономов, Ілїєв, Івич, Ігнатович, Іжич.

 

* У польський, чеських і словацьких прізвищах і передається:

-через і на початку слова та після приголосного:

Івашкевич, Звалінський, Міцкевич, Індра, Мічатек.

-через и після шиплячих і в суфіксах -ик-, -ицьк-, -ич-(-евич, -ович):

Бжозович, Кузицький, Жижка, Міклошич.

 

* Російська літера и передається:

-літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих та ц), де пишеться и (Кожин, Гришин, Брицин):

Ігнатов, Ісаєв, Багіров, Гагарін, Пушкін.

- літерою ї після голосного та при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа).

Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн

- літерою и після шиплячих ж, ч, ш, щ, дж та ц перед приголосним:

Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Чичиков,

Шишкін, Щиглов, Цецилін,

- а також у прізвищах інших народів:

Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Цицерон, Чиковані...

- але перед голосним пишеться і:

Жіоно, Тиціан

- у прізвищах, утворених від імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов:

Борисов, Глинка, Кирилов, Кисельов,
Пивоваров, Титов, Смирнов,

але: Нікітін, Ніколаєв, Філіппов...

вихідними для них є імена, відмінні від українських

- у прізвищах, утворених від коренів, спільних для української та російської мов:

Виноградов (виноград), Лихачов (лихо), Машинін (машина), Кисельов (кисіль), Тихомиров (тихо і мир)

- у префіксі при:

Прибілкін, Привалов, Пришвін

- у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-:

Бєліков, Голик, Котельников, Крутиков, Гнідич,

Кулинич, Галицин, Памецин, Радищев, Татищев.

· Російський звук ы передається літерою и:

Крутих, Малицин, Рибаков, Циганков, Чернишов.

 

* Польські носові а, е передаються:

-сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними:

Домбровський, Заремба, Келемпа.

-сполученнями літер он, ем перед іншими приголосними:

Зайончек, Пйонтек, Пйонтковський,

Свенцицький, Єндриховський

 

· Суфікси слов’янських прізвищ -ск-, -цк-, -dzk - передаються відповідно через -ськ-, -цьк-, -дзьк-:

Броневський, Даргомижський, Островський, Городецький, Грудзький, Завадзький, Трубецькой, Луговськой

 

* Російські прізвища, що закінчуються на -жський передаються через -зький:

рос.: Волжский, Всеволжский;

укр.: Волзький, Всеволзький

 

* Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

- ый через -ий

Белый - Бєлий

- ий (після твердого приголосного) через -ий

Выговский-Виговський, Глинский-Глинський

- ий (після м’якого приголосного) через -ій

Гуржий-Гуржій

- ая, -яя через -а, -я

Лясковская-Лясковська, Яровая-Ярова

- ой через -ой:

Донськой, Полевой, Сєдой, Толстой

 

* Апостроф пишеться після губний б, п, в, м, ф, задньоязикових г, к. х та р перед я, ю, є, ї:

Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, Григор’єв,

Лук’янов, Прокоф’єв, Балуг’янський

-перед йо апостроф не пишеться

Воробйов, Соловйов, Муравйов

-коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться

Рєпін, Пясецький, Бядуля, Рюмін,

Пєтухов, Памяловський

 

· М’який знак (ь) пишеться в прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н

-перед я, ю, є, ї:

Дьякопов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв,

Ульянов, Ананьїн

-перед приголосними:

Вольнов, Коньков, Кузьмін, Мацьков

-у кінці слова:

Лось, Соболь

-коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться:

Дягілєв, Зябров, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв

-твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується:

Глуховець, Скиталець, Степанець

-у неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде:

Ліфшиц, Моріц, Клаузевіц

 

· Складні прізвища пишуться через дефіс

Новиков-Прибой, Мамин-Сибіряк, Римський-Корсаков

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.)