Тверда група м’яка група мішана група

* При зміні форми прізвища відбувається властиве українській мові чергування:

-голосних:

Білокінь - Білоконя, Ведмідь - Ведмедя, Грім - Грома,

Кошіль - Кошеля, Лисогір - Лисогора;

-чергування голосного з нулем звука (випадання звука):

Вибранець - Вибранця, Дякунець - Дякунця,

Киричок - Киричка, Перець - Перця;

але: Куліш - Куліша, Кисіль - Кисіля, Жнець - Жнеця

(очевидно, зумовлене традиційними формами вживання)

За типом ІІ відміни змінюються і чоловічі прізвища на зразок

* До складних випадків відмінювання належать чоловічі прізвища типу:

Іваньо, Руньо, Пильо, Барзьо, Маньо та ін.

· Наявність прізвищ з ознаками твердої і м’якої груп зумовлені різні форми, а значить і різні відмінкові закінчення:

Задорожний - Задорожного,Загородний - Загородного

Задорожній - Задорожнього,Загородній - Загороднього

* Складні прізвища, обидві складові частини яких (чи лише одна) іменникового походження можуть (здебільшого) змінюватися в обох частинах, коли утворення складається з двох слів, кожне з яких може бути самостійним прізвищем

Нечуй-Левицький, Нечуя-Левицького;

Карпенко-Карий, Карпенка-Карого;

Білецький-Носенко, Білецького-Носенка

але: Микола Токарєв-Александрович, Миколи Токарєва-Александровича;

Марія Токарєва-Александрович,

Марії Токаревої-Александрович;

Василь Клименко-Жуков. Василя Клименка-Жукова;

Надія Клименко-Жукова, Надії Клименко-Жукової.

або ж тільки у другій - якщо перша сприймається як прикладна (у короткій формі) до другої частини прізвища:

Кос-Анатольський, Кос-Анатольського;

Миклухо-Маклай, Миклухо-Маклая

Примітка. У розмовній мові можливі зміни обох частин.

Правопис прізвищ слов’янського
(у тому числі російського) походження

* Російські прізвища передаються українською мовою переважно за їх звучанням.

* Російський е після приголосних передається через українське е:

-у середені слів:

Александров, Бестужев, Венгеров, Лермонтов, Кузнецов,

Тургенєв, Петров, Озеров, Степанов;

а також:

Чапек, Сераховський, Міцкевич, Мічатек, Недич

(польський іе, болгарський і, сербський е, чеський е,ё після приголосних передаються літерою е)

-у ненаголошеному суфіксі -ев після шиплячих або ц:

Лужев, Грошев, Малишев, Якушев, Брянцев, Рязанцев

-у префіксах без-, пре-, пере-, через-, меж- та ін:

Безбородов, Безухов, Престаров, Перевалов,

Черезгор’єв, Межрядов

-у заперечному префіксі не-:

Незнамов, Немиров, Непочатих, Непряхін, Нешумаєв

* Російський звук е передається через українське є:

-на початку слова:

Євдокимов, Єлизаров, Єршов, Єфимов, Єгоров,

Єлагін, Єльцев, Єсенін

-у середині слова після голосного; після приголосного при роздільній вимові (після ь та апострофа)

Бердяєв, Вересаєв, Афанасьєв, Аляб’єв,

Ісаєнков, Достоєвський

-після приголосних (за винятком шиплячих, ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ:

Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Андрєєв, Матвєєв, Тімірязєв, Менделєєв

але: Нехорошев, Аракчеєв, Усвятцев у болгарських: Ботев, Друмев

-коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських і (тобто на місці колишнього ъ):

Бєлінський (білий), Звєрєв (звір), Лєсков (ліс),

Мєстечкін (місто),

Насєдкін (сідало), Рєпін (ріпа), Столєтов (літа), Твердорхлєбов (хліб), Сєрков (сірий)

* Російська літера ё передається в українській мові:

-сполученням літер йо на початку слова, у середені після голосних та після губних б, п, в, м, ф (на початку складу):

Йолкін, Воробйов, Соловйов, Окайомов.

-сполученням літер ьо в середині слова після приголосних (в середині чи в кінці складу) коли ё позначає сполучення м’якого приголосного +о:

Алфьоров, Верьовкін, Семьоркін, Новосьолов,

Тьоркін, Корольов

але Артемов, Семенов, Федоров... - у прізвищах утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться е (бо Артем, Семен, Федір)

-через о під наголосом після ч, щ

Горбачов, Щипачов, Хрущов, Пугачов,

але: Горячев

* Польське сполучення літер іо передається:

-сполученням літер йо після б, п, в, м, ф

Голембйовський, Мйодович, Пйотровський

-сполученням ьо після м’яких приголосних

Аньолен, Генсьорський, Козьолецький

· и (і) передається через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и- і (болгарська, сербська та ін.)

Величков, Живков, Караджич, Радич;

але через ї після голосного:

Раїч, Стоїч;

та через ї на початку слова:

Ікономов, Ілїєв, Івич, Ігнатович, Іжич.

* У польський, чеських і словацьких прізвищах і передається:

-через і на початку слова та після приголосного:

Івашкевич, Звалінський, Міцкевич, Індра, Мічатек.

-через и після шиплячих і в суфіксах -ик-, -ицьк-, -ич-(-евич, -ович):

Бжозович, Кузицький, Жижка, Міклошич.

* Російська літера и передається:

-літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих та ц), де пишеться и (Кожин, Гришин, Брицин):

Ігнатов, Ісаєв, Багіров, Гагарін, Пушкін.

- літерою ї після голосного та при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа).

Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн

- літерою и після шиплячих ж, ч, ш, щ, дж та ц перед приголосним:

Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Чичиков,

Шишкін, Щиглов, Цецилін,

- а також у прізвищах інших народів:

Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Цицерон, Чиковані...

- але перед голосним пишеться і:

Жіоно, Тиціан

- у прізвищах, утворених від імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов:

Борисов, Глинка, Кирилов, Кисельов,
Пивоваров, Титов, Смирнов,

але: Нікітін, Ніколаєв, Філіппов...

вихідними для них є імена, відмінні від українських

- у прізвищах, утворених від коренів, спільних для української та російської мов:

Виноградов (виноград), Лихачов (лихо), Машинін (машина), Кисельов (кисіль), Тихомиров (тихо і мир)

- у префіксі при:

Прибілкін, Привалов, Пришвін

- у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-:

Бєліков, Голик, Котельников, Крутиков, Гнідич,

Кулинич, Галицин, Памецин, Радищев, Татищев.

· Російський звук ы передається літерою и:

Крутих, Малицин, Рибаков, Циганков, Чернишов.

* Польські носові а, е передаються:

-сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними:

Домбровський, Заремба, Келемпа.

-сполученнями літер он, ем перед іншими приголосними:

Зайончек, Пйонтек, Пйонтковський,

Свенцицький, Єндриховський

· Суфікси слов’янських прізвищ -ск-, -цк-, -dzk - передаються відповідно через -ськ-, -цьк-, -дзьк-:

Броневський, Даргомижський, Островський, Городецький, Грудзький, Завадзький, Трубецькой, Луговськой

* Російські прізвища, що закінчуються на -жський передаються через -зький:

рос.: Волжский, Всеволжский;

укр.: Волзький, Всеволзький

* Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

- ый через -ий

Белый - Бєлий

- ий (після твердого приголосного) через -ий

Выговский-Виговський, Глинский-Глинський

- ий (після м’якого приголосного) через -ій

Гуржий-Гуржій

- ая, -яя через -а, -я

Лясковская-Лясковська, Яровая-Ярова

- ой через -ой:

Донськой, Полевой, Сєдой, Толстой

* Апостроф пишеться після губний б, п, в, м, ф, задньоязикових г, к. х та р перед я, ю, є, ї:

Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, Григор’єв,

Лук’янов, Прокоф’єв, Балуг’янський

-перед йо апостроф не пишеться

Воробйов, Соловйов, Муравйов

-коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться

Рєпін, Пясецький, Бядуля, Рюмін,

Пєтухов, Памяловський

· М’який знак (ь) пишеться в прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н

-перед я, ю, є, ї:

Дьякопов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв,

Ульянов, Ананьїн

-перед приголосними:

Вольнов, Коньков, Кузьмін, Мацьков

-у кінці слова:

Лось, Соболь

-коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться:

Дягілєв, Зябров, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв

-твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується:

Глуховець, Скиталець, Степанець

-у неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде:

Ліфшиц, Моріц, Клаузевіц

· Складні прізвища пишуться через дефіс

Новиков-Прибой, Мамин-Сибіряк, Римський-Корсаков

Поиск по сайту: