АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальні назви

Читайте также:
  1. I. Розділ Загальні основи суспільного виробництва та економічного розвитку
  2. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.
  3. Азербайджанська Республіка: загальні відомості
  4. ВИХІДНІ ДАНІ. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
  5. Власні назви із закінченням –а, -у
  6. Глава 1. Загальні положення
  7. Деякі загальні принципи дослідження операцій (висновки до розділу 1)
  8. Див.: Загальні рекомендації з проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Затв. постановою Колегії Рахункової палати України від 12.07.2006 № 18-4.
  9. Економічний протекціонізм і вільна торгівля. Причини «вибіркової» протекціоністської політики і загальні тенденції до лібералізації міжнародної торгівлі
  10. З ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  11. Загальні вимоги
  12. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів.

А

автотрéнінг, -у

áґрус, -у

аґрусівка

áґрусовий

аґý (виг.)

аґýкати

аґýсі

алéґрі

алéґро (муз.)

анґажемéнт, -у

анґажóваний, заанґажóваний анґажувáти, заанґажувáти

анґíна

анґíнний

анґінóзний

андерґрáунд, -у (мист.)

арґó

арґóнія (діал., жоржина)

арґотúзм

арґотúчний

Б

баґéт, -а

бíґос, -у (кул.)

брáвнінґ, -а

бюрґер, -а

бюрґерський

В

віґвáм, -а

віґóневий

віґóнь, і

Г

геґельянець, -нця

геґельянство

гéрцоґ, -а

герцоґúня

гідáльґо

гуґенóт, -ка

гуґенóтський

Ґ

ґабéлок, -лка (шкіра молодого теляти)

ґабéлковий

ґабзувáти (ганьбити)

ґáблі (діал., вила)

ґáва

ґавéґа (зб.)

ґавеня

ґáв’ячий

ґáвити, заґáвити, проґáвити

Ґавдеáмус, -у (студентський гімн)

ґавóт, -у (старовинний французький танець)

ґáвра (ведмежий барліг; паща)

ґáврати

ґáзда

ґаздúня

ґаздíвка

ґаздíвство

ґаздíвський

ґаздúнити

ґаздувáти

ґалаґáн, -а (діал., головешка; великий мідний горщик; поплавок)

ґаламáґати (варнякати)

ґаланцí (вузькі штани)

ґалáнки (спідні)

ґалдá (хабар)

ґáнґстер, -а

ґанґстерúзм

ґáнґстерський

ґандж, -у і ґáнджа

ґанджовúтий

ґанджувáти

ґáнок, -нку

ґáнковий

ґáра (паз, жолобець)

ґарóваний

ґарувáти

ґарсóн, -а

ґатýнок, -нку

ґахувáтися (чепуритися)

ґвалт, -у

ґвалтівнúк

ґвалтувáння

ґвалтівнúй

ґвалтóвний

ґвалтíвно

ґвалтóвно

ґвалтувáти, зґвалтувáти

ґвер, -а (діал., рушниця)

ґвинт, - а

ґвинтовий

ґвинтúти, заґвúнчувати

ґéвал, -а (діал., здоровило)

ґéґати і ґáґати

ґе-ґе-ґе (виг)

ґеґéкати

ґеґотáти

ґедзúлля (тирса)

ґедзýнок, -нку (хист)

ґедзь, -я і гедз, -а

ґéдзел, -дзла (ґедзь)

ґéдзель, -дзля (тс.)

ґéдзень, -я (липневі дні, коли ґедзі особливо дошкуляють худобі)

ґéдзатися

ґéдзкатися

ґéцатися

ґейм, -у (спорт.)

ґел (вигук, що відтворює крик гусей)

ґéлґіт, -оту

ґелґотýн

ґелґотýха

ґéлґати

ґелґотáти

ґелéта (діал., діжка на сир)

ґéлка (діал., ґуля, пухлина)

ґенітúв, -а

ґерґéлі (гуси великої породи)

ґерґотáти і ґерґотíти

ґерґíт, -оту

ґердáн, -у (діал., нагрудна прикраса, пов'язка з бісеру)

ґерéґа (дзиґа)

ґерувáти (правити)

ґерундúв, -у

ґерýндій, -ю

ґестáпо

ґéто

ґешéфт, -у

ґзимс, -у (діал., карниз)

ґзúтися

ґúґнути

ґúла (діал., грижа; вид гри)

ґúлавий

ґилýн, -а

ґирлúґа і ґерлúґа

ґільйотúна

ґільйотинувáти

ґлей, -ю

ґлейкúй

ґлейкувáтий

ґлейовúй

ґлéтчер, -у

ґльóґати (жадібно ковтати)

ґляґ, -у і ґляґа (частина шлунка жуйних тварин, уживана для звурджування молока)

ґляґанець

ґляґанка

ґляґаний

ґляґáти

ґлямати (їсти через силу)

ґлянс, у

ґлянсувáти

ґлясé

ґнип, -а (діал., шевський ніж)

ґніт, -ота

ґнóття

ґнотовúй

ґну (зоол.)

ґóґель-мóґель, -ю і

ґóґоль-мóґоль, -ю

ґой, -я

ґóлка (безоста пшениця)

ґонґ, -у

ґóндзоль, -я і ґондзóля (брязкальце)

ґондóла

ґондольєр, -а

ґонт,-у і ґóнта

ґонтáль

ґонтáр, -я

ґонтúна

ґóнтя

ґóнтовий

ґорґóші (діал., плечі)

ґóти

ґóтський

ґóтика

ґотúчний

ґофрé

ґофрóваний

ґофрувáти

ґрамузляти (писати карлючками)

ґран прі

ґранд, -а (іспанський шляхтич)

ґрант,-у

ґрáса (діал., сапа)

ґрасувáти

ґрáта, частіше мн. ґрáти

ґрáтки

ґратóваний

ґратчáстий

ґратувáти, заґратувáти

ґратулювáти (вітати)

ґратуляція

ґратуляцíйний

ґрéчний

ґрéчність

ґринджóли, -ол

ґрис, -у (діал., висівки)

ґроґ,-у

ґросбýх,-а

ґрýля (діал., картопля)

ґрулянка

ґрум,-а

ґрундзювáти (діал., міцно зв’язувати)

ґрундзювáтий

ґрунт,-у

ґрунтíвка

ґрунтóвність

ґрунтувáння

ґрунтóвний

ґрунтóвно

ґрунтувáти

ґрунтувáтися

ґрунтознáвство

ґрунтопідпýшувач

ґрунтозахиснúй

безґрунтóвний

безґрунтóвність

необґрунтóваний

обґрунтувáти

підґрунтя

ґрунь, -я (діал., верх гори)

ґýґля (гуцульський верхній одяг із відлогою)

ґýдзик,-а

ґýдзикувáтий

ґудзиковий

ґудзь, -я і ґудз, -а (ґудзик; ґуля; вузлик)

ґудзювáтий

ґудзувáтий

ґýлий (безрогий)

ґýльден, -а

ґýля

ґýлька

ґульовúй

ґулястий

ґýма

гýмка

ґумовúк

ґýмовий

проґумóвувати

ґуміарáбіка

ґурґýля (ґуля)

ґурý (санкр., учитель)

ґуст,-у

ґяýр, -а (тюрк., іновірець, немусульманин)

Д

джерґотáти і джерґотíти

джиґíт, -а

джиґíтський

джиґітувáти

джýнґлі

дзúґа

дзáґар, -я, дзиґарí (мн.)

дзúґлик, -а

дúнґо

доґ, -а

дриґ (виг.) дрúґати, задрúґáти

Е

екстраваґáнтний

екстраваґáнтність

елеґáнтний

елеґáнтність

ерцгéрцоґ, -а

Ж

жарґóн,-у

жарґонíзм

жарґóнний

жúґа (назва танцю)

жонґлéр,-ка

жонґлéрський

жонґлювáння

жонґлювáти

З

зиґзáг, -у

зиґзагоподíбний

І

інавґурáція

інавґурацíйний

інґредієнт,- а

інкóґніто

К

конґломерáт,- у

конґломерáція

конґрéс, -у

конґресмéн,

культуртрéґер, -а

культуртреґéрський

Л

лáрґо (муз.)

леґáто (муз.)

леґéйда (діал., незграбний)

лéґінь, -я

леґітимáція

леґітимíст

леґітимíстський

леґітúмний

М

мáнґо

мáнґовий

марґінáлія

марґінáльний

мúґа (пантоміма)

морґ,-а (міра землі)

мустáнґ, -а

Н

неґліже

П

персóна ґрáта

персóна нон ґрáта

пінґ-понґ, -у

пфéніґ, -а

Р

раґý (кул.)

райхстáґ, -у

реґáлія

реґáта

рéґбі

рéґент, -а

рéґентство

рéґентський

реґіóн, -у

реґіонáльний

реґіонáрний (мед.)

реґлáмент, -у

реґламентáція

реґламентувáти

реґлáн, -а

резиґнáція

резигнувáти

ремиґáти

ремиґáння

риксдáґ, -у (шведський парламент)

ринґ, -у

рúслінґ, -у

С

свінґ, -у

сленґ, -у

смоґ, -у

смóкінґ, -а

спаґéті (кул.)

стаґнáція

стéрлінґ, -а

стéрлінґовий

суґéстія

суґестúвність

суґестúвний

Т

тáнґо

тирлúґач, -а (діал., поганий скрипаль)

тóґа

томаґáвк, -а

трéнінґ, -у

Ф

фаґóт, -а

фаґотúст

фáта морґáна

фíґлі

фіґляр

фіґлювáти

фраґмéнт,-у

фраґментáрний

фýґа (муз.)

фуґáто (муз.)

фурдиґáти (діал., крутити)

Х

хляґа (діал., негода)

хýґа

хурдиґáрня (в'язниця)

Ц

цуґ, -у

цуґовúй

цýґлі (діал., вуздечка)

Ш

швáґер, -гра і шваґрó

шварґотáти і шарґотíти (голосно й верескливо розмовляти)

шлаґбáум, -а

шляґер, -у

Я

яґдтáш, -а

яловéґа (безплідна вівця)

яґуáр, -а


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.022 сек.)