Неустойка, пеня, штраф

Відповідно ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею). Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі не виконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

За ст. 551 України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з наведеного легального визначення, чинне цивільне законо­давство поряд з терміном "неустойка" вживає як однопорядкові терміни "штраф" і "пеня", які по суті є різновидами неустойки і разом з останньою на­зиваються штрафними санкціями.

Власне неустойка (у вузькому значенні цього поняття) застосовується, як прави­ло, за невиконання або неналежне виконання майнового зобов'язання у вигляді прострочення і стягується одноразово за кожний факт порушення у відсотково­му відношенні до суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання або його частини.

У новому ЦК України штрафом визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 551 ЦК України). Проте норми багатьох законодавчих актів, що передбача­ють застосування конкретної неустойки, містять й інші критерії визначення її розміру.

Штраф як різновид неустойки в чинному законодавстві закріплюється у кількох варіантах, а саме:

а) штраф у конкретній грошовій сумі;

б) штраф у відсотковому відношенні до суми всього зобов'язання або до не­виконаної його частини;

в) штраф у розмірі вартості предмета зобов'язання;

г) штраф у кратному розмірі предмета зобов'язання.

Наприклад, за поставку до дер­жавного резерву матеріальних цінностей, непридатних для тривалого зберігання або некомплектних, або таких, що не відповідають умовам контракту щодо їх якості та асортименту, постачальник сплачує штраф у розмірі 20 відсотків вар­тості забракованих матеріальних цінностей.

Застосування пені як штрафної санкції, що стя­гується шляхом нарахування відсотків до суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення, знайшло повну підтримку та обґрунтування в цивілістичній та господарсько-правовій науці як радянського, так і сучасного періоду.

Таким чином, особливістю пені як штрафної економічної санкції є те, що вона встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконане. Тобто це санкція, розмір якої збільшується залежно від продовження правопорушення. Неус­тойка застосовується, як правило, як санкція у разі прострочення виконання майнових (а не грошових) зобов'язань, її розмір визначається законом або дого­вором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

За чинним законодавством, пеня стягується за кожний день прострочення боржника за грошовим зобов'язанням аж до повного погашення ним боргу (до повного виконання грошового зобов'язання). Тобто, на відміну від штрафу, який стягується одноразово, пеня — це безперервно зростаюча сума за кожний день прострочення протягом визначеного часу.

Поиск по сайту: