АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Статистика засобів виробництва

Читайте также:
  1. I. Розділ Загальні основи суспільного виробництва та економічного розвитку
  2. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  3. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
  4. Аналіз ефективності роботи основних засобів та довгострокових інвестицій
  5. Аналіз інтенсивності й ефективності використання основних засобів
  6. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
  7. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  8. Аналіз ритмічності виробництва
  9. Б) Ревізія дотримання умов збереження основних засобів
  10. Банковская статистика
  11. Блок 1. Ресурси виробництва
  12. Бозе-Эйнштейн статистикасы
  1. Поняття засобів виробництва
  2. Показники використання основних засобів виробництва
  3. показники використання оборотних засобів виробництва

 

№ 1

Засоби виробництва на підприємствах забезпечують виробничий процес. Засоби виробництва поділяються на основні і оборотні.

Основні засоби – багаторазово беруть участь у виробничому процесі, зберігають свою первинну форму до повного зносу і переносять свою вартість на продукт, який виробляється, не цілком, а поступово, у мірі зносу.

Класифікуються основні засоби за такими ознаками:

1) за економічним призначенням:

- промислово-виробничі основні засоби;

- непромислові основні засоби;

2) за призначенням у натурально-предметній формі:

- земельні ділянки, будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання та інше;

3) за формами власності:

- державні;

- приватні;

- колективні;

4) за галузями народного господарства:

- промисловість;

- сільське господарство;

- транспорт і зв'язок;

- будівництво тощо.

Оборотні активи – у виробничому процесі беруть участь тільки один раз і цілком переносять свою вартість на продукт, який виробляється, змінюючи свою натурально-речову форму.

Групування оборотних активів у промисловості:

1) за натурально-речовою формою:

- виробничі запаси, призначені для споживання в ході норального операційного циклу (70%);

- оборотні засоби, безпосередньо викладені у виробництво;

- готова продукція;

- грошові кошти і їх еквіваленти і засоби в розрахунках, поточні фінансові інвестиції;

2) за сферами та стадіями обігу:

- кошти у сфері виробництва;

- кошти у сфері обігу;

3) за принципами організації:

- нормовані кошти (80%): виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція;

- ненормовані кошти (20%): товари відвантажені, але не оплачені покупцем, дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках;

4) за джерелами фінансування:

- власні;

- запозичені.

 

№ 2

Види оцінки основних засобів:

1) залежно від моменту оцінки:

- первісна вартість (ПВ);

- первісна переоцінена вартість (ППВ);

- ліквідаційна вартість (ЛВ).

2) залежно від стану:

- залишкова вартість (ЗВ=ПВ - знос)

- залишкова переоцінена вартість (ЗПВ).

 

Розглянемо показники використання основних засобів та методи їх розрахунку.

Показники стану ОЗ:

- коефіцієнт зношуваності ОЗ на початок (кінець) року:

 

Кзн.п(к)= ,

Де в чисельнику – сума зношуваності ОЗ, а в знаменнику - первісна вартість.

;

- коефіцієнт придатності ОЗ:

 

 

Показники руху ОЗ:

- коефіцієнт введення в дію ОЗ:

 

- коефіцієнт оновлення:

- коефіцієнт вибуття ОЗ:

 

Показниками використання ОЗ є:

- фондовіддача, грн (f): , де Q – випуск продукції у вартісній формі, а ПВ – середньорічна вартість ОЗ.

- фондомісткість продукції (Ф/М), грн: Ф/М=

- показник фондоозброєності праці (Ф/о): чи ,

- де Тн.з. – чисельність робітників у найбільш заповнену зміну:

Тн.з.= ,

Де - середньооблікова чисельність робітників;

Кз – коефіцієнт змінності.

 

№ 3

Показники ефективності використання оборотних коштів:

1) коефіцієнт оборотів, або коефіцієнт обертання:

 

, або , або ;

2) коефіцієнт завантаженості:

, або , або , грн.;

3) середня тривалість одного обороту оборотних коштів:

, або , або , днів.;

4) сума вивільнення або додаткового залучення оборотних коштів під впливом змін у швидкості оборотності оборотних коштів:

, грн.

або: «+; -» - додаткове залучення або вивільнення

,

 

, грн.

5) рентабельність оборотних коштів:

Значення:

РП – вартість реалізованої продукції

С – собівартість товарної продукції

З – середні залишки оборотних коштів:

 

 


СТАТИСТИКА ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

 

 

1. Методика по факторного аналізу середнього рівня продуктивності праці в абсолютному і відносному вираженні.

2. Методики обчислення чисельності працівників.

 

№1

Рівень продуктивності праці – це ефективність використання робочої сили, яка може бути виражена кількістю споживчої вартості, виробленої за одиницю робочого часу, або витратою робочого часу на виробництво одиниці споживної вартості.

Прямий рівень продуктивності праці визначається як співвідношення загальної кількості продукції до сумарних витрат робочого часу в цьому періоді або середньої чисельності робітників, - целькість продукції, виготовленої за одиницю робочого часу, тобто середній виробіток продукції, або продуктивність праці.

Середньогодинна продуктивність праці 1 робітника – відношення загальної кількості продукції до відпрацьованих людино-годин.

Середньомісячна продуктивність праці це відношення загального об’єму продукції середньомісячної кількості робітників.

Методика пофакторного аналізу середнього рівня продуктивності праці в абсолютному і відносному вираженні за допомогою методу різницевого розкладання за факторами результативного показника базується на основі мультиплікативної індексної моделі:

- середньомісячна продуктивність праці одного працівника,

a - середнього динна продуктивність праці одного працівника

b- середня тривалість робочого дня

c- середня тривалість робочого періоду(місяць, квартал, рік)

d- частка робітників у загальній чисельності працівників підприємства.

 

№ 2

 

Спискова чисельність працівників (Т) – кількість осіб, які знаходяться в списках підприємства.

Явочна чисельність (Тя) – частина осіб спискової чисельності, які з’явились на роботі.

Чисельність фактично працюючих (Тф) – частина осіб явочної чисельності, які фактично приступили до роботи.

Середні показники робочої сили:

1) середня спискова чисельність:

, де Н – кількість неявок на роботу, лоюдино-днів;

Я – кількість явок на роботу, людино-днів

Дкал – календарна тривалість періоду

; Чисельність на кінець року:

2) середня явочна чисельність:

, де Дроб - тривалість робочого періоду, днів.

3) середня чисельність фактично працюючих:

, де ФФ – фактично відпрацьований фонд часу, людино-дні.

4) середньооблікова чисельність в еквіваленті повної зайнятості:

, де

Р1- відпрацьований робочий час;

Р2- не відпрацьований, але оплачений.

; де ФФ – фактично відпрацьований час,

Пц – цілодобові простої.

Показники руху чисельності працівників:

АБСОЛЮТНІ (осіб):

- оборот з прийому Тпр включає зовнішній оборот з прийому та внутрішній: перехід у дану категорію з інших категорій;

- оборот зі звільнення Тзв включає зовнішній оборот зі звільнення та внутрішній: перехід з однієї категорії в інші;

- плинність кадрів (П) – тобто чисельність звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

ВІДНОСНІ (%):

- коефіцієнт обороту з прийому:

- коефіцієнт обороту зі звільнення:

- коефіцієнт плинності: .

Зміна чисельності:

- абсолютна: А=Т(фактична середньооблікова чисельність)- Т(запланована середньооблікова чисельність);

- відносна з урахуванням відсотка виконання плану випуску продукції:

В= Т(фактична середньооблікова чисельність)- Т(запланована середньооблікова чисельність)*(фактичний випуск продукції/запланований випуск продукції)

 

Динаміка чисельності:

;

 

СТАТИСТИКА ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

 

 

1. Класифікація витрат на виробництво.

2. Індекси собівартості продукції одного виду.

3. Індекси собівартості продукції кількох видів.

4. Обчислення економії витрат або додаткового залучення коштів на виробництво за рахунок змін у собівартості одиниці продукції або в розмірі випуску окремих видів продукції.

№ 1

Суспільні витрати виробництва (СВВ) складаються з: витрат уречевленої праці (С), вартості витрат живої праці (V), чистого прибутку народного господарства.

Собівартість – це сума витрат уречевленої праці (С) і вартості витрат живої праці (V), тобто витрати окремих підприємств.

Собівартість – сума виражених у грошовій формі сучасних витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції; відображають витрати засобів виробництва та оплату праці.

Загальна собівартість продукції – виробнича собівартість + витрати на реалізацію (поза виробничі витрати).

Собівартість одиниці продукції - .

 

Види собівартості: виробнича собівартість і собівартість реалізації.

 

Класифікація витрат на виробництво продукції, робіт та послуг:

А) за статтями калькуляції:

- сировина і матеріали;

- зворотні відходи (відіймаються);

- покупні вироби, напівфабрикати і послуги кооперативних підприємств;

- паливо та енергія на технологічні цілі;

- основна заробітна плата виробничих робітників;

- додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- відрахування на соціальне і медичне страхування;

- підготовка й освоєння виробництва;

- утримання та експлуатацію устаткування;

- цехові витрати;

- загальнозаводські витрати;

- втрати від браку;

- інші виробничі витрати;

- поза виробничі витрати.

Б)за характером участі у виробничому процесі:

- основні – витрати, які безпосередньо зв’язані з виробництвом продукції;

Накладні – витрати що пов’язані з управлінням, організацією, технічною підготовкою та обслуговуванням виробництва.

В) за способом віднесення витрат на собівартість окремих видів продукції:

- прямі – витрати, які безпосередньо пов’язані з виготовленням певних виробів і включаються у собівартість продукції прямо;

- непрямі – витрати, які розподіляються між окремими видами продукції умовно, пропорційно будь-якому виду прямих витрат.

Г) залежно від обсягу виробництва:

- умовно-постійні витрати на обслуговування та управління виробництвом, які не змінюються або мало змінюються в разі зміни обсягів виробництва;

- змінні витрати – це витрати на обслуговування та управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до змін обсягів виробництва.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.)