Обстеження забруднених сільськогосподарських земель

Обстеження забруднених сільськогосподарських земель за методикою УНДІСРР складається з двох етапів: перший – проведення гамма-зйомки, яка дозволяє точно визначати оптимальні місця для пробовідбору; другий - відбір проб ґрунту в оптимальних місцях.

Гамма-зйомка здійснюється за допомогою перевірених та градуйованих приладів СРП-68-01, ДРГ-01Т, ДБГ-06Т та ін., на висоті 1 м від поверхні ґрунту. Перед зйомкою виконується збір і ретельний аналіз всієї наявної інформації по території землекористування, за результатом якого визначають наступну стратегію виконання робіт по уточненню радіаційного становища.

Якщо є достеменні відомості про щільність забруднення, визначену експрес методом, а також результати гамма-спектрометрії, то цілком достатньо провести лише контрольний пробовідбір у кількості 3 – 4 проб, який після обробки та співставлення результатів з раніше отриманими даними може бути підставою для проведення або відмовлення від подальшої роботи по уточненню. Якщо наявна інформація викликає сумнів, уточнення радіаційної обстановки здійснюють в повному обсязі. Необхідно врахувати також абсолютні значення щільності забруднення сільгоспугідь. Більш детально слід обстежувати території, де щільність забруднення перевищує 5 Кі\км2. Співвідношення обсягів робіт на щільності менше 5 Кі\км2 і більше 5 Кі\км2 повинно складати 1:2. Ступінь детальності обстеження в кожному господарстві визначають відповідні спеціалісти з використанням районних та обласних карт радіоактивного забруднення.

Картографічною основою для проведення гамма-зйомки є плани землекористування, виконані за мірилом 1:10000 та 1:25000. На планах повинні бути визначені межі полів, сіножатей, пасовищ і лісів, шляхи сполучень, гідрографічна сітка, контури населених пунктів, позначення полів та сівозміни, ґрунти, інша допоміжна інформація, яка характеризує кожне конкретне угіддя. Треба також по кожному полю мати інформацію про обробіток ґрунту після 1986 року. Для проведення гамма-зйомки цілком придатна картографічна основа, яка використовується при грунтово – агрохімічному обстеженні сільгоспугідь. Але на відміну від останнього, особливість гамма-зйомки полягає в тому, що елементарною ділянкою в даному випадку вважається все поле, на якому через кожні 200 метрів позначено маршрутні ходи. Початок і кінець маршруту розміщується не ближче 50 метрів від межі поля. Рухаючись за маршрутом, виконавиць проводить індикаційні виміри за допомогою радіометру. При незначних змінах показників приладу (не більше 30%) значення гамма фону відмічають в плані по маршрутній лінії через кожні 200 м; якщо при безперервному спостереженні різниця між показниками приладу перевищує 30%, то цей результат фіксується в плані проведення виміру, навколо якого в радіусі 20 – 30 метрів здійснюють додаткове обстеження з метою визначення розмірів аномальної плями та нанесення її на картографічну основу.

Після завершення першого етапу обстеження приступають до відбору проб ґрунту з метою оцінки поверхневого радіоактивного забруднення. В умовах однорідного гамма фону, коли різниця між окремими показниками вимірювання не перевищує 30%, у межах поля відбирається одна проба. Один змішаний зразок складається з індивідуальних проб ґрунту, відібраних з 2-х чи 3-х полів сівозміни, якщо забруднення по площі рівномірне. В межах конкретного поля місця пробовідбору розташовують по можливості рівномірно з урахуванням мікроландшафтних особливостей.

При наявності одного або декількох аномальних плям, площа яких перевищує 10% загальної площі поля, потрібно обов’язково відібрати в цих місцях проби. В місці припустимого відбору проб за допомогою приладів ДРГ-01Т, ДБГ-06Т, Ир-02 вимірюється потужність дози на висоті 1 м і 0,03- 0,04 м над поверхнею ґрунту. Місце вважається придатним для відбору проб, якщо потужності доз на вказаних висотах відрізняються в 1,3 рази.

Обране місце повинне бути рівним, однорідним, відкритим. Індивідуальні проби грунту відбирають буром відомою площі на глибину 20 см. Змішаний зразок складається не менш як із 5-ти індивідуальних проб загальним об’ємом 1500- 3000 см3.Кожну індивідуальну пробу обов’язково зважують і її масу крім етикетки, вказують у каталозі (відомості).

Щільність забруднення розраховується за формулою:

, (7.8)

де A – активність проби в день вимірювання, Бк;

М – маса змішаного зразка; кг

m – маса індивідуальної проби ґрунту, кг

s – площа пробовідбірного пристрою, кв. м;

n – кількість індивідуальних проб ґрунту, шт.

Визначення щільності забруднення території плутонієм проводять на цільних ділянках стандартним кільцем діаметром 140 і висотою 50 мм. Після відбору кожне кільце упаковують так само, як і проби ґрунту, відібрані буром.

Набагато продуктивнішим і досить точним методом суцільного радіологічного обстеження сільгоспугідь є метод перерахунку даних гама зйомки в щільність забруднення ґрунту через коефіцієнт пропорційності між ними. Останній визначають за формулою:

, (7.9)

де К – експериментально визначений коефіцієнт пропорційності між фоном і щільністю забруднення ґрунту;

– середня щільність забруднення, визначена спектрометричним аналізом 10 – 15 проб ґрунту, Кі\км2;

- гамма-фон, виміряний приладом СРП-68-01 в центрі ділянки відбору проб на висоті 1 метра над ґрунтом, мР\год.

Для експериментального визначення коефіцієнту пропорційності К на окремих видах сільгоспугідь (рілля, сіножаті, пасовища)в типових місцях за характером ґрунтового покриву і забруднення намічають пробні ділянки розміром 10´10 метрів, з яких відбирають буром 10 – 15 проб на глибину 20 см, а в центрі кожні ділянки вимірюють значення гамма-фону приладом СРП-68-01. Відібрані ґрунтові проби висушують, змішують і в кожній з них шляхом спектрометричного аналізу визначають концентрацію радіонукліду. Для перерахунку одержаних результатів на кілограм ґрунту визначають також його питому масу. Щільність забруднення обчислюють за формулою:

, (7.10)

Де – щільність забруднення ґрунту радіонуклідом, Кі\км2.

Сср – середня концентрація радіонукліду в сухому ґрунті, Кі\кг.

d – питома маса ґрунту, г\см2

Щільність забруднення ґрунту можна розрахувати за іншою формулою:

, (7.11)

де Сср – середня концентрація радіонукліду в сухому ґрунті, Кі\кг.

m – середня маса проби ґрунту в об(ємі бура, кг;

r – радіус бура, см.

Підставляючи розрахований таким чином середній показник щільності зібруднення ґрунту в формулу К=А_n\ , знаходять коефіцієнт пропорційності, між гамма-фоном і щільністю забруднення. Середній із п’яти значень коефіцієнт пропорційності (за кількістю пробних ділянок експериментального визначення) використовують для розрахунків щільності забруднення ґрунту в даному районі.

Отримавши експериментально обґрунтований середньозважений коефіцієнт пропорційності, можна приступати до проведення суцільного радіологічного обстеження або уточнення щільності забруднення ґрунтів за даним попередньої (наприклад 1988-го року обстеження) чи знову виконуваної гамма-зйомки.

Результати вимірювання гамма-фону приладом СРД-68-01 підставляють у формулу . Після нескладних розрахунків отримують показники щільності забруднення грунту радіоцезієм, за яким по кожному господарству складаються картограми, відомості забруднення полів та радіологічні паспорти.

На основі картограм щільності забруднення всі поля необхідно розподілити на 3 групи – до 5 Кі\км2, 5 – 10 і 10 – 15 Кі\км2. При можливості в межах кожної групи полів доцільно провести нове землевпорядкування території з урахуванням щільності забруднення ґрунту та особливостей накопичення радіоцезію врожаєм сільськогосподарських культур.

Вміст стронцію-90 в ґрунті визначають радіохімічним методом згідно з „Інструкцією для визначення стронцію-90 в пробах ґрунту на забрудненій території” (1987). Методи та частота, періодичність взяття проб, розміри рослин, маса зерна та інших продуктів регламентовані документами, опублікованими в „Довіднику для радіологічних служб Мінсільгоспу України” (Київ, 1997).

Результати радіологічного обстеження використовують також з метою попередньої оцінки (прогнозування) продукції рослинництва, м(яса і молока з вмістом радіонуклідів, що перевищує можливий припустимий рівень.

Для радіаційного контролю об’єктів ветеринарного нагляду сформовані радіологічні відділи, які контролюють стан об’єктів ветеринарного нагляду і продуктів сільськогосподарського виробництва. Відділи виконують поточний та попереджувальний радіаційний контроль. Поточному радіаційному контролю підлягає продукція, яка надходить від сільськогосподарських підприємств і населення на зберігання, переробку або реалізацію через торгівлю. Попереджувальний контроль передбачає контрольні перевірки на місцях під час вегетації рослин та підтвердження правильності прогнозу вмісту радіонуклідів в очікуваному врожаї і для визначення вмісту радіонуклідів в рослинності пасовищ та зеленому кормі літнього періоду.

Завдання і запитання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте природні джерела радіації.

2. Які дози опромінення отримує людина від космічного випромінювання.

3. Результати дослідження концентрації радону на Україні: в яких районах найбільша концентрація, в яких приміщеннях та будівлях, які основні фактори сприяють накопиченню радону?

4. Коли і якими країнами проводилися ядерні вибухи?

5. Які радіонукліди утворюються в результаті ядерних вибухів, періоди їх напіврозпаду?

6. Як впливають АЕС на навколишнє середовище?

7. Які види професійного опромінення найбільш вагомі?

8. Яка доза вважається смертельною?

9. Які служби займаються радіаційним моніторингом?

10. Назвіть одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань.

11. Назвіть основні джерела опромінення населення.

12. Яка біологічна дія іонізуючих випромінювань?

13. Назвіть методи радіаційного контролю.

14. Основні прилади радіомонітрінгу.

15. Сутність радіаційного моніторингу агропромислового виробництва.

16. Завдання РМАК.

17. Як здійснюється обстеження забруднених сільськогосподарських земель.

Поиск по сайту: