АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Радіаційний моніторинг агропромислового виробництва

Читайте также:
  1. I. Розділ Загальні основи суспільного виробництва та економічного розвитку
  2. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
  3. Аналіз ритмічності виробництва
  4. Аналіз ритмічності виробництва (реалізації) продукції
  5. Блок 1. Ресурси виробництва
  6. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
  7. Вибір обсягів виробництва у короткостроковому періоді
  8. Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
  9. Види ефектів виробництва, пов’язаних з удосконаленням менеджменту організації
  10. Виробництва
  11. Виробництва благ громадського вжитку; коригування побічних наслідків
  12. Виробництва монополістом

Радіаційний моніторинг агропромислового виробництва це система безперервних спостережень (вимірів), оцінки та прогнозу радіоактивного забруднення компонентів природи й елементів біоти, що є об'єктами або продуктами сільськогосподарської діяльності людини, і реакції біотичної складової на дію випромінювань.

В умовах нормальної радіаційної обстановки вирішальне значення мають гігієнічні аспекти радіаційного моніторингу агропромислового комплексу (РМАПК) - спостереження за рівнем радіоактивного забруднення основних ланок харчових ланцюжків, що визначають накопичення радіонуклідів у продуктах рослинництва й тваринництва, які використовуються у раціоні людини.

Основними завданнями РМАПК є:

1. Спостереження й оцінка рівня радіоактивного забруднення компонентів природи й елементів біоти, що втягуються в сферу сільськогосподарської діяльності людини, зокрема, з метою попередження можливих негативних наслідків для здоров'я людини.

2. Виявлення закономірностей просторово-часової міграції радіонуклідів у біологічних ланцюжках і складання на цій основі прогнозу майбутніх рівнів радіоактивного забруднення.

3. Оцінка й прогноз дозових навантажень на сільськогосподарських тварин і рослини.

Метою РМАПК є накопичення інформації, необхідної для прийняття рішень з керування й регулювання радіоактивного забруднення агропромислової продукції шляхом розробки й впровадження системи агротехнічних, агрохімічних і зоотехнічних або організаційних заходів, а також збереження продуктивності сільського господарства. З урахуванням конкретних завдань і цільового призначення розробляються програми моніторингу, що встановлюють вибір об'єктів спостереження, вид, частоту й періодичність вимірів, методи вимірів, відбору зразків і наступного лабораторного аналізу, прийоми статистичної обробки результатів, принципи збору, накопичення й обробки інформації, інтерпретації даних і т.д.

Єдиним джерелом об'єктивної інформації про радіаційну обстановку в сфері агропромислового виробництва є прямі спостереження й вимірювання.

РМАПК повинен включати:

· періодичні виміри потужності дози γ - і β- випромінювання на місцевості;

· періодичний відбір зразків у спеціально обраних місцях спостереження й контрольних пунктах, визначення концентрації радіонуклідів у цих зразках, радіонуклідного складу забруднення й фізико-хімічних форм радіонуклідів;

· розрахунок дозових навантажень на біоту на підставі первинних даних РМАПК;

· оцінку поточного стану радіаційної обстановки;

· прогноз можливих змін радіаційної обстановки; підготовку інформації, необхідної для здійснення контролю радіаційної обстановки.

 

Оцінка радіаційної обстановки здійснюється шляхом порівняння результатів вимірів і розрахунків із системою спеціально вироблених критеріїв, що визначають допустимий рівень радіаційного впливу на біоту. При радіаційно-гігієнічному підході до оцінки забруднення сільськогосподарських угідь і продукції АПК основою для вироблення таких критеріїв є нормативи вмісту радіонуклідів у продуктах харчування й воді, обумовлені "Нормами радіаційної безпеки НРБ-76/87" або, що вводяться на певний період після аварії тимчасові допустимі рівні вмісту критичних радіонуклідів у харчових продуктах. На підставі цих нормативів можуть бути розраховані гранично допустимі концентрації радіонуклідів в агропромисловій продукції, межі допустимого вмісту радіонуклідів у раціоні тварин або гранично припустимий вміст найнебезпечніших у біологічному відношенні радіонуклідів у ґрунті (щільність її радіоактивного забруднення). Для рішення цих завдань необхідні не тільки систематичні спостереження за вмістом радіонуклідів у контрольованих об'єктах, але й дослідження впливу природних (фізико-хімічних, біогеохімічних, мікробіологічних) і техногенних (агротехнічних, агрохімічних, зоотехнічних) факторів на міграцію радіонуклідів по біологічних ланцюжках.

Прогноз можливої зміни радіаційної обстановки здійснюється на підставі первинних даних РМАПК, виявлених тенденцій і закономірностей міграції радіонуклідів, а також результатів лабораторних і польових досліджень. Необхідною умовою прогнозування є розробка концептуальних або математичних моделей розглянутих процесів, оснащення моделей емпіричними параметрами й перевірка їх на адекватність.

Структура системи РМАПК будується за ієрархічним принципом: первинна мережа (пункти спостереження) Þ центр збору й обробки інформаціїÞрегіональний центр Þ головний центр даних.

Як проміжна ланка, що здійснює накопичення й обробку інформації, можуть виступати науково-дослідницьки установи, відповідальні за відповідний напрямок досліджень. Початковою ланкою РМАПК є мережа пунктів спостереження, де здійснюються виміри рівня радіації на місцевості, виробляються відбір, підготовка й наступний лабораторний аналіз зразків, виконується первинна обробка інформації. Основними завданнями на цьому етапі є:

· забезпечення правильності вибору місця й часу проведення

· вимірів і відбору зразків;

· відбір репрезентативної проби;

· дотримання правильного режиму підготовки зразків до аналізу;

· забезпечення достовірності результатів виміру.

У рамках системи РМАПК спостереження й виміри повинні проводитися на основі єдиних методів збору, зберігання й видачі даних польових і лабораторних досліджень. Роботи подібного типу проводяться на базі регіональних центрів. Інтерпретація кінцевих результатів РМАПК і підготовка інформації для вироблення й прийняття рішень контролю радіоактивного забруднення здійснюються головним центром даних.

Об'єктами РМАПК повинні бути: ґрунт орних і кормових угідь; вода, яку використовують для поливу й зрошення сільськогосподарських угідь; харчові й кормові рослини, які відіграють провідну роль у раціоні людини й тварин; сільськогосподарські тварини; продукти тваринництва.

Найбільш об'єктивним джерелом інформації про радіаційну обстановку в агропромисловій сфері є прямі вимірювання потужності дози β- і γ- випромінювання у повітря біля поверхні ґрунту і на відстані 1м і вмісту природних та штучних радіонуклідів у природних об’єктів та агропромисловій продукції. Потужність експозиційної дози Р (Р /ч) вимірюється безпосередньо на місцевості за допомогою польових приладів (дозиметрів і або радіометрів) і слугують вихідною величиною для встановлення дозових навантажень на біоту.

Для визначення рівня радіоактивного забруднення ґрунту, рослинності й продуктів тваринництва роблять відбір зразків і наступний аналіз їх у лабораторії. Основні вимоги до зразків, - наглядність, адекватність, стабільність, відсутність яких-небудь змін. Кількісним вираженням рівня радіоактивного забруднення об'єктів природного середовища служить питома активність (концентрація) Сm (Бк/кг) або об'ємна активність Сν (Бк/л) нукліда в зразку.

Для оцінки радіоактивного забруднення території часто використовують поняття щільності радіоактивного забруднення (Бк/м2).

Для визначення вмісту радіонуклідів в об'єктах і продуктах агропромислового виробництва застосовують різні методи аналізу. Повний радіонуклідний аналіз об'єктів природного середовища може бути здійснено лише при спільному використанні методів альфа-, бета- і гамма-спектрометрії й радіохімії.

Звичайно розглядають два типи радіаційної обстановки, що вимагають здійснення різних видів РМАПК - поточного й оперативного. Поточний РМАПК проводять в умовах, коли надходження радіонуклідів носить постійний, рівномірний характер і істотної біологічної дії це забруднення не робить. Відзначаються коливання у розмірі надходження радіонуклідів у часі (наприклад, сезонні) і просторі (на локальному, регіональному або глобальному рівнях), але в цілому вони не виходять за рамки допустимого. Спостереження проводяться на стаціонарних площадках, як на орних, так і на природних перелогових землях (лугах, пасовищах) з обліком наявних на території України природно-кліматичних зон, типів ведення агропромислового виробництва, розміщення джерел радіоактивного забруднення.

Програму оперативного РМАПК розробляють для ситуацій, пов’язаних з одноразовим або розтягнутим на декілька діб надходженням до природної середи радіоактивних речовин у кількостях, котрі можуть являти загрозу здоров'ю або життю людини, вплинути на фізіологічний стан і продуктивність сільськогосподарських тварин або рослин (великі радіаційні аварії).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)