Фінансового права як галузі права

Перелік питань на семінарське заняття:

1. Поняття фінансового права, його предмет та метод.

2. Фінансове право та його місце в системі права України.

3. Система фінансового права.

4. Поняття джерел фінансового права та їх класифікація.

Рекомендована література:

Закони України: (1), (2), (24), (38), (68)

Навчальна література:

Основна: (1). (2), (3) с.13-15; (4); (6) с.27-50; (7) с.66-75, (8) с.38-46

Додаткова: (7) с.64-163; 117-139.

При вивченні даної теми студенти повинні знати, що фінансове право виділено в окрему галузь права, оскільки воно має свої специфічні ознаки, предмет і метод правового регулювання.

Із загальної теорії держави і права необхідно пам’ятати, що предметом правового регулювання є суспільні відносини, які регулюються правовими нормами. Отже, предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави.

Студент повинен звернути увагу на те, що відносини в сфері фінансової діяльності держави поділяються на різні групи в залежності від певних критеріїв:

а)у залежності від функцій фінансової діяльності;

б) у залежності від суб’єктів, між якими виникають ці відносини;

в) у залежності від фінансово-правового регулювання за фінансово-правовими інститутами.

Слід зазначити, що методом фінансово-правового регулювання є система прийомів, способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин, на характер взаємозв’язків між ними.

Необхідно засвоїти і охарактеризувати такі методи правового регулювання фінансового права, як:

а) метод владних приписів (нерівність сторін);

б) метод субординації (відносини між вищестоячими і нижчестоячими державними органами);

в) метод погодження (застосовується в поєднанні з методом владних приписів);

г) метод рекомендацій (застосовується в поєднанні з методом владних приписів (наприклад, перелік місцевих податків і зборів міститься в законодавстві, з числа яких органи місцевого самоврядування мають право вибирати і вводити платежі на своїй території).

З’ясувавши вище наведені поняття, можна дати визначення фінансового права – це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що специфіка предмету фінансового права, його методів виявляється при їх співставленні з предметами і методами інших галузей права.

При розгляді даного питання доцільно порівняти фінансове право з конституційним, адміністративним і цивільним правом.

Конституційне право містить норми, що мають відношення до фінансового права. Це норми, що закріплюють основи організації фінансової діяльності держави. Так, стаття 85 Конституції України встановлює повноваження Верховної Ради України щодо затвердження Державного бюджету України, внесення до нього змін, контролю за його виконанням. В свою чергу, фінансове право базується і розвивається на основах конституційного права. Так, конкретні повноваження Верховної Ради України у сфері Державного бюджету України врегульовує Бюджетний кодекс України, як основне джерело фінансового права.

Адміністративне право визначає основні принципи державного управління, повноваження органів спеціального управління фінансами держави, щодо прийняття управлінських рішень, закріплює структуру цих органів, регламентує форми їх діяльності, а фінансове право регулює відносини, які безпосередньо пов’язані з виконанням цими органами функцій по збиранню, розподілу і використанню фінансових ресурсів держави, контролю за їх цільовим, ефективним використанням.

Господарською організацією – юридичною особою є НБУ. Між НБУ, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями та громадянами – з іншого, виникають відносини на основі договорів (наприклад, кредитної угоди), які регулюються цивільним правом. У той же час норми фінансового права встановлюють джерела фінансово-кредитних ресурсів, якими оперує Національний банк України, порядок мобілізації ним коштів в розпорядження держави тощо.

Студент повинен вміти розмежувати поняття системи фінансового права як галузі права і як навчальної дисципліни. Необхідно пригадати, що система фінансового права – це об’єктивно обумовлена внутрішня побудова, об’єднання і розміщення фінансово-правових норм у певному взаємозв’язку і послідовності. Вона як і галузь права складається з 2-х частин: загальної і особливої.

У загальну частину включаються норми, що закріплюють: загальні принципи, правові форми і методи фінансової діяльності держави; систему державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, їх правовий статус, особливості предмету, методу фінансового права, його суб’єкти та суб’єкти фінансових правовідносин; зміст, форми, методи, види фінансового контролю тощо.

Особлива частинаскладається з певних розділів, що називаються підгалузями, які в свою чергу складаються з фінансово-правових інститутів – тобто системи фінансово-правових норм, що регулюють групу однорідних відносин. Так, наприклад, розділ “Правове регулювання державних витрат” складається з інститутів “Правовий режим кошторисно-бюджетного фінансування” і “Правовий режим фінансування окремих галузей народного господарства". Крім того в особливу частину фінансового права входять розділи, що об’єднують фінансово-правові норми, що регулюють суспільні відносини в сфері бюджету; фінансів державних підприємств, податків та інших обов’язкових платежів; державного кредиту, державного страхування, державних видатків, банківського кредитування і безготівкових розрахунків; грошового обігу і валютного регулювання.

Система фінансового права як навчальної дисципліни складається з:

- загальної частини, до якої включаються питання, що стосуються усіх правових інститутів, які об’єднуються в особливій частині;

- особливої частини, норми якої об’єднуються у розділи, які включають відповідні фінансово-правові інститути.

Потрібно знати, що джерела фінансового права – це правові акти органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування, в яких містяться норми фінансового права.

Всі нормативно-правові акти, що регулюють фінансові відносини в державі складають систему фінансового законодавства, що є зовнішньою формою фінансового права і відображає його внутрішню структуру.

Необхідно пригадати, що основним джерелом фінансового права є Конституція України, яка:

- містить норми, які конкретизуються в інших фінансово-правових актах, визначає принципи фінансової діяльності держави, загальногалузеві принципи фінансового права тощо;

- містить норми прямої дії, визначає компетенцію кожної з гілок влади в сфері фінансової діяльності держави.

Студенту необхідно звернути увагу на систематизацію податкового законодавства і ознайомитися з основними розділами проекту Податкового кодексу України.

І, звичайно, розкриваючи зміст та стадії бюджетного процесу, увагу необхідно зосередити на Бюджетному кодексі України, який є основним джерелом бюджетного права як інституту фінансового права.

Поиск по сайту: