|
|||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Базові стратегічні альтернативиДля досягнення однієї і тієї ж самої мети можна застосувати різні способи. Звідси випливають два запитання: за допомогою яких способів може бути досягнено мету? Який із цих способів є найкращім? Відповідаючи на ці запитання, керівництво організації опрацьовує декілька варіантів стратегії та обирає з поміж них найбільш прийнятні для свого бізнесу. При цьому організація цілеспрямовано орієнтується на використання власних переваг. Існує, як вже з’ясовано, три рівні стратегій: загально-корпоративна, функціональна та стратегія бізнесу. Розробка кожної з них має свої особливості. Розробка загально-корпоративної стратегії. При опрацюванні цієї стратегії найчастіше спираються на класифікацію стратегій за цілями. У відповідності до цього критерію розрізняють: · стратегію зростання; · стратегію стабільності; · реструктивну стратегію; · комбіновану стратегію. Принцип матричної техніки покладено в основу багатьох конкретних методів вибору загально-корпоративної стратегії, зокрема в основу побудови матриці BCG (Бостонської консультативної групи (див. рис.2.3).
ринку Низькі Висока Низька Доля участі на ринку
Рис.2. 3. Інструменти вибору загально-корпоративної стратегії «Дійні корови» – продукти цієї категорії приносять найбільший прибуток, але їх перспективи майбутнього зростання обмежені. «Зірки» – ці продукти також приносять прибуток, але вони знаходяться у швидко зростаючому ринку і є там домінуючими. «Знаки запитання», «проблеми» або «дикі кошки» – це спекулятивні продукти, виробництво яких є ризикованим; вони прибуткові, але займають малу частку ринку. «Собаки» – категорія продуктів, яка не приносить прибутку та не обіцяє покращення ситуації. Менеджер має вірно обрати стратегію для кожної групи продуктів: 1) доїти «корів» так довго, як це можливо, обмежувати будь-які нові інвестиції у «корів». Використовувати прибуток, який вони приносять, для фінансування більш перспективної продукції; 2) «зірки» є такими перспективними продуктами. Високі інвестиції у «зірки» принесуть значні дивіденди. «Зірки» у перспективі перейдуть у категорію «дійних корів». (Тоді, коли дозріє їх ринок та впадуть темпи його зростання); 3) найбільш важке рішення стосується «знаків запитання». Одні товари з цієї категорії можуть не розвиватися, тоді як інші можуть перетворитися у «зірки». Тому «знаки запитання» називають ризикованими продуктами; 4) «собаки» – не є стратегічною проблемою. Вони мають бути зменшені та ліквідовані при першій нагоді. Підхід з позиції моделі «життєвого циклу продукту». Консультаційна фірма Artur D. Little INC запропонувала для вибору загально-корпоративної стратегії підхід із позиції моделі «життєвого циклу продукту». Як показано на рисунку, цей підхід класифікує продукти фірми за стадіями їх життєвого циклу (див. рис. 2.4).
Темпи зростання ринку
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |