Методика вивчення ризику. 1. Методика вивчення ризику

Тема № 3

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ

План

1. Методика вивчення ризику.

2. Методологічні основи визначення надійності роботи апаратури в сучасних технологічних процесах.

3. Якісний аналіз небезпек.

Методика вивчення ризику

Причинами небезпечних ситуацій є сукупність умов, за яких виникає можливість виливу на людину й довкілля шкідливих та небезпечних чинників, які зумовлюють небезпечну подію. Небезпечна подія може мати як сприятливі, так і несприятливі (небажані) наслідки.

Моделювання і прогнозування небезпек на практиці прохо­дить три стадії.

Перша стадія: попередній аналіз небезпеки;

Друга стадія: виявлення послідовності небезпечних ситуацій

Третя стадія: аналіз наслідків.

Перша стадія: попередній аналіз небезпеки – визначає матеріальні носії небезпек, тобто небезпечні та шкідливі чинники і умови, за яких во­ни можуть призвести до небажаних наслідків, а саме.

1) визначаються джерела небезпеки (наприклад, чи можливі витоки отруйних речовин, вибухи, пожежі тощо);

2) визначаються частини системи (підсистем), що можуть викликати ці небезпечні стани (хімічні реактори, ємності та сховища, енергетич­ні установки тощо).

3) визначаються обмеження на аналіз ризику ( наприклад, потрібно ви­рішити, чи буде він включати детальне вивчення ризику в результаті диверсій, війни, помилок людей, ураження блискавкою, землетрусів тощо ).

Таким чином, метою першої стадії аналізу ризику є визначення системи й виявлення загалом потенційних небезпек.

Небезпеки після їхнього виявлення характеризуються відповідно до наслідків, які вони викликають і відповідають категорії критичності:

1 клас — ефекти, що зневажаються;

2 клас — граничні ефекти;

3 клас — критичні ситуації;

4 клас — катастрофічні наслідки.

Для зменшення небезпек 4-го класу (3-го, 2-го) або зниження класу небезпеки застосовують запобіжні заходи (якщо таке можливо) для їх виключення за допомогою дерева рішень для аналізу небез­пек, на рис. 1.

Рис.1. Дерево рішень для аналізу небезпек

Після цього можна прийняти необхідні рішення зі внесення змін у проект у цілому або змін у конструкцію устаткування, змін мети і функцій внесення позаштатних дій з використанням запобіжних і попереджувальних пристроїв.

При проведенні попереднього аналізу визначають:

1. Відповідна фаза роботи системи або операції.

2. Елемент апаратури або операція, що аналізуються, які за своєю природою є небезпечними.

3. Стан, небажана подія або помилка, які можуть бути причиною того, що небезпечний елемент викликає певний небезпечний стан.

4. Небезпечний стан, що може бути утворений у результаті взаємодії елементів у системі або системи в цілому.

5. Небажані події або дефекти, що можуть викликати небезпечну умову, який призведе до певного типу можливої аварії.

6. Будь-яка можлива аварія, що виникає в результаті певного небез­печного умови.

7. Можливі наслідки потенційної аварії у випадку її виникнення.

8.

9. Класи небезпек:

• клас 1 — безпечний (стан, пов'язаний із помилками персоналу, хибами конструкції або її невідповідністю проекту, а також не­правильною роботою), не призводить до істотних порушень та не викликає ушкодження устаткування і нещасних випадків із людьми;

• клас 2 — граничний (стан, пов'язаний із помилками персоналу, вадами конструкції або її невідповідністю проекту, а також не­правильною роботою), призводить до порушень у роботі, може бути компенсований або взятий під контроль без ушкоджень устаткування або нещасних випадків з персоналом;

• клас 3 — критичний (стан, пов'язаний із помилками персоналу, дефектами конструкції або її невідповідністю проекту, а також неправильною роботою), призводить до істотних порушень у ро­боті, ушкодження устаткування і створює небезпечну ситуацію, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу й устат­кування;

• клас 4 — катастрофічний (стан, пов'язаний із помилками персо­налу, хибами конструкції або її невідповідністю проекту, а та­кож неправильною роботою), призводить до втрати устаткуван­ня і (або) загибелі чи масового травмування персоналу.

10.Реєстрація превентивних заходів і стеження за іншими діючими превентивними заходами.

Таким чином, попередній аналіз небезпеки виявляє, яке саме устаткування, а також події мо­жуть призвести до виникнення небезпек.

Друга стадія: виявлення послідовності небезпечних ситуацій.

" Друга стадія починається після того, як визначено конфігурацію системи і закінчено попередній аналіз небезпек. На цій стадії будується логічна схема розвитку небезпеки у вигляді дерева небезпечних подій та причин.

!Небезпечні події можуть відбу­ватися послідовно одна за одною, паралельно (одночасно) одна одній, а найчастіше - за змішаною послідовно-паралельною схе­мою. Імовірність настання такої події встановлюють згідно з теорією ймовірності за формулою:

!де Р_А, Р_Б і Р_в - імовірності настання подій А, Б і В відповідно. Імовірність настання цієї події встановлюють згідно з теорією ймовірності за формулою:

!Подальше дослі­дження здійснюють за допомогою двох основних аналітичних мето­дів:

1. побудови дерева подій – модель, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій (у тому числі, часткових критичних подій). Модель типу "дерево подій" використовує початкову подію в якості вихідної (початкової) позиції розвитку сценарію критичної події. Далі, через послідовно-паралельні ланцюги проміжних подій, виникнення яких характеризується значеннями ймовірності їхнього виникнення, оцінюється ймовірність реалізації кінцевої окремої критичної події;

2. побудови дерева відмов –модель, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій (у тому числі часткових критичних подій) В моделі "дерево відмов" розгляд починається з певної критичної події і далі аналізуються послідовно-паралельні ланцюги проміжних відмов (разом з імовірностями їхнього виникнення), які можуть спричинити критичну подію, що розглядається.

Таким чином, друга стадія закінчується визначенням усіх можли­вих варіантів відмов у системі й знаходженням значень імовірності для цих варіантів.

!Третя стадія: аналіз наслідків.

!На третій стадії аналізують можливі небажані наслідки і визначають можливі шляхи зменшення їхнього негативного впливу. При аналізі наслідків використовуються дані, отримані на стадії попередньої оцінки небезпеки і на стадії виявлення послідовності не­безпечних ситуацій.

!За даними дерева подій (відмов) і отриманих значень імовірності можливих відмов будується гістограма частот аварійних ситуацій. Якщо за даними гістограми побудувати криву, то одержимо граничну криву частоти аварійних ситуацій (крива Фармера). Вважа­ється, що крива відокремлює верхню частину недопустимо великого ризику від частини прийнятного ризику, розташованої нижче і ліво­руч від кривої (рис. 2).

Рис. 2. Крива Фармера

Поиск по сайту: