Сутність інформаційного підходу у відтворенні і організації

Спочатку інформаційний підхід сприймався як один із проявів кібернетичного стилю мислення, основоположником якого з'явилися Н. Вінер і К. Шеннон, які широко використовували поняття інформації. Потім інформаційний підхід був уключений до складу загальнонаукових методологічних підходів поряд з системним, діяльнісним, функціональним підходами і став кваліфікуватися як "напрям наукового дослідження", "методологічна орієнтація", "стратегічний принцип дослідження".

"Онтологічне" розуміння інформації призвело до "онтологічної" версії інформаційного підходу, що бачить своє завдання у "виділенні і дослідженні саме інформаційного аспекту досліджуваних явищ дійсності, необхідно доповнює собою інші основні аспекти –“речовинний і енергетичний".

Більш цікавою видається "методологічна" версія інформаційного підходу, відповідно до якої поняття "інформація" довільно виробляється дослідником, а не диктується йому природними реаліями.

Щоб глибше зрозуміти суть "онтологічного" і "методологічного" ​​варіантів інформаційного підходу, звернімося до практики його використання. Виявляються чотири функції інформаційного підходу:

П р а к с е о л о г і ч н а функція виявляється в організаційних рішеннях, що стосуються суспільного виробництва і духовного життя суспільства. Ці рішення охоплюють як засоби масової інформації, що спираються на сучасну технічну базу, системи управління та зв'язку, системи науково-технічної інформації, так і традиційні соціально-комунікаційні інститути – бібліотеки, архіви, музеї, народна освіта. Праксеологічна функція інформаційного підходу послужила основою для укорінених в суспільній свідомості уявлень про інформатику як інфраструктурний феномен.

К о н с т р у к т и в н а функція інформаційного підходу є формою прояву проектно-конструктивної функції сучасної науки в галузі інформаційної техніки. Інформаційний підхід стає практичною методологією проектної та конструкторської діяльності. Причому для інженерного мислення інформація – не абстрактне поняття, а робоче тіло, яке можна транспортувати, зберігати і обробляти так само, як пару в теплотехніці, рідину в гідравліці.

П о я с н ю в а л ь н а функція. У природних і суспільних науках інформаційний підхід часто служить для опису і пояснення відображених та організаційних явищ. При цьому має місце своєрідне пояснення "невідомого через невідоме", де поняття інформації трактується довільним, але інтуїтивно зрозумілим. Наприклад, нам невідомий механізм пам'яті, розуміння, мислення, але можна переконливо обговорювати ці складні психічні явища за допомогою поняття інформації: пам'ять – це сховище інформації, розуміння – розкодування інформації, мислення – обробка інформації.

М о д е л ю ю ч а функція по суті справи є різновидом пояснювальної функції, але доцільно розглядати ці дві функції окремо, так як способи їх реалізації суттєво різняться. Пояснювальна функція ґрунтується на "онтологічному" розумінні інформації, тобто презумпції об'єктивного буття інформації. Моделююча функція передбачає чітке розмежування модельованих фізичних, психічних, соціальних та інших об'єктивних явищ від їх інформаційних моделей, побудованих суб'єктом, що пізнає.

Аналіз функцій, які виконуються інформаційним підходом у соціальній практиці, проектно-конструкторській діяльності та наукових дослідженнях, дозволяє зробити висновок, що можливі два режими реалізації інформаційного підходу: коректний, заснований на "методологічній" інтерпретації інформації, прикладом якого служить інформаційне моделювання, і некоректний, що виходить із найчастіше наївної онтологізації інформації (приклади: інформаційна техніка, інформаційна інфраструктура, онтологічні схеми пояснення).

Інформаційний підхід – не універсальний, а досить спеціалізований пізнавальний засіб. Через однобічність він повинен поєднуватися з іншими, "неінформаційними" методами. Наприклад, при проектуванні інформаційної техніки не можна забувати про матеріально-енергетичні аспекти. Інформаційний підхід добре відображає структурно-функціональні властивості системних об'єктів, але принцип історизму, розвитку йому чужий.

Обмеженість інформаційного підходу ілюструє проблема штучного інтелекту, де інформаційний підхід необхідний, але не достатній. Не випадково центральне місце в проблематиці штучного інтелекту відводиться не інформації, а знанням. Інформаційний підхід відрізняється від інших загальнонаукових підходів тим, що його супроводжують численні і різноманітні теорії, вчення, наукові дисципліни, науки, предметом вивчення яких проголошуються інформація, інформаційні процеси, інформаційна діяльність в цілому або частково, тобто по суті проблематика інформаційного підходу.

Поиск по сайту: