Інформатика як інформаційна інфраструктура і наукова дисципліна

Вимальовуються дві галузі використання терміна "інформатика": галузь практичної свідомості, де інформатика розуміється як сукупність суспільних реалій, і галузь наукової свідомості, де під інформатикою розуміється наукова дисципліна (наука).

Практична свідомість звертається до інформаційного підходу і оперує поняттям "інформація", "інформатизація", "інформатика" для того, щоб осмислити деякі характерні явища суспільного виробництва і соціального життя в цілому.

У наш час відбувається перерозподіл суспільної праці на користь сфери виробництва, переробки і розподілу інформації; національні інформаційні ресурси стають важливим мірилом суспільного багатства, не тільки економічним, а й політичним фактором. Є всі підстави для того, щоб говорити про становлення індустрії інформатики як "якісно нового стану технічного і культурного етапу розвитку суспільства".

Інформатика – це явище міжгалузеве, воно істотно перетворює всі сфери суспільного виробництва, а також невиробничу сферу, включаючи освіту й дозвілля. Якщо скористатися категоріями політичної економії, то інформатика в цьому сенсі є компонент інфраструктури, поряд з транспортом, енергетичним та матеріально-технічним постачанням, засобами зв'язку, причому її можна розглядати і як складову виробничої інфраструктури, і – ширше – як складову інфраструктури соціальної.

В останні роки для позначення процесу розвитку "індустрії інформації" став використовуватися термін інформатизація. Побутують три основні трактування цього терміна, визнані рівноправними:

1) процес створення і вдосконалення інформаційного суспільства;

2) процес підвищення ефективності використання інформації в державі і суспільстві на основі перспективних інформаційних технологій;

3) процес формування інфосфери.

Процес інформатизації вимірюється масштабами впровадження інформаційних технологій в усі сфери суспільного та особистого життя. Головними технічними засобами інформатизації є персональні комп'ютери та засоби дистанційного зв'язку. По суті справи терміни "інформатизація" і "комп'ютеризація" рівнозначні.

На рівні наукової свідомості інформаційний підхід виконує дві функції:

а) функцію одного з науково-дослідницьких інструментів в методологічному арсеналі будь-якої конкретної науки, наприклад, фізики чи психології, генетики чи семіотики;

б) функцію способу конституювання наукових дисциплін, які називають предметом свого вивчення інформацію (інформаційні процеси) в цілому або їх різновиди. Тому вони іменуються "інформатика".

Отже, щоб уникнути непорозумінь, необхідно розрізнити інформатику практичну, інфраструктурну і цілу низку теоретичних інформатик, що претендують на науковий статус. Об'єднує всі види інформатик те, що, говорячи філософською мовою, всі вони мають справу з відображенням і організацією.

Практична інформатика – це комп'ютеризовані відображувальні та організаційні соціальні процеси, такі як пізнання та керування. Ці ж соціальні процеси, але не обов'язково в комп'ютеризованій формі, є предметом різних концепцій інформатики. Так, інформатики спеціальні (галузеві) вивчають той чи інший різновид спеціальної комунікації; соціальна інформатика узагальнює досягнення соціально-комунікаційних наук, а інформологія намагається розкрити загальні закономірності всіх відображувальних і організаційних процесів. Інформаційні системи, що утворюють предмет комплексної комп'ютерної інформатики, є суспільно організовані системи управління і спілкування між людьми. Оскільки інформаційні моделі – це образи реальних матеріальних чи розумових процесів, то інформатика, яка виступає як наука про інформаційне моделювання, виявляється наукою про один з методів пізнання.

Таким чином, всі теоретичні інформатики – це науки "відображувльно-організаційні" за предметом і "інформаційні" за методом. Методологічно неправильно включати до їх предмета вивчення "структури і властивостей інформації", бо пізнати інформацію можна тільки вивчаючи інформаційний підхід.

Поиск по сайту: