Висновки. 1. Інформація є наукова абстракція, яка використовується в інформаційному підході до реально існуючих відображуваних та організаційних явищ

1. Інформація є наукова абстракція, яка використовується в інформаційному підході до реально існуючих відображуваних та організаційних явищ. Соціальна комунікація є однією з форм відображення явищ, яка може розглядатися через призму інформаційного підходу.

2. Соціальна інформація – це комунікаційне повідомлення, що має смисловий зміст і матеріальне чуттєво-сприймане вираження. Смисловий зміст утворюють знання, емоційні переживання, дії, що управляють, які відправник адресує споживачам інформації. Матеріальною формою може бути алфавіт природної мови, зображення, звуки, пантоміма та інші соціально прийняті знаки.

3. Соціальна інформація поділяється на види за суспільним призначенням. За цільовим призначенням розрізняються пізнавальні, емоційні і спонукальні компоненти інформаційних повідомлень. У змісті повідомлень представлені рівні фактографічної і концептографічної інформації.

4. Комунікаційне та інформаційне обслуговування збігаються один з одним, їх можна називати "інформаційно-комунікаційним обслуговуванням". Вони включають три роди обслуговування: документальне, фактографічне, концептографічне.

5. Інформаційний підхід має потужний евристичний потенціал, завдяки якому він отримав широке поширення в науці, техніці і в буденному житті. Інформація часто розуміється як реально існуючий об'єкт, властивість або функція, що, строго кажучи, некоректно, хоча практично зручно. Наслідком некоректного використання інформаційного підходу є дезорієнтуюче подвоєння термінології: інформацією іменують сигнал, образ, повідомлення, знання, структуру; всі комунікаційні терміни набувають інформаційних дублерів (комунікація = обмін інформацією, комунікаційне обслуговування = інформаційне обслуговування, комунікаційні потреби = інформаційні потреби і т. д.). Інформаційний підхід узурпував комунікаційну проблематику, внаслідок чого теорія соціальної комунікації виявилася прикритою різними інформаційними навчаннями.

Література:

1. Абдаев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. - М.: ВЛАДОС, 1994. - 336 с.

2. Афанасьев В. Г. Социальная информация. - М.: Наука, 1994. - 200 с.

3. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. - Л.: Наука, 1989. -190 с.

4. Блюменау Д. И. Проблемы свертывания научной информации. -Л.: Наука, 1982. - 166 с.

5. Ващекин Н. П. Научно-информационная деятельность: Философско-методологическая проблематика. - М.: Мысль, 1984. - 204 с.

6. Воробьев Г. Г. Молодежь в информационном обществе. - М.: Мол. гвардия, 1990. - 255 с.

7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. - М.: Наука, 1986. - 477 с.

8. Кибернетика: Становление информатики. - М.: Наука, 1986. -190 с.

9. загрузка...

10. Коган В. 3. Человек в потоке информации. - Новосибирск: Наука, 1981.- 177 с.

11. Коган В. 3. Маршрут в страну информологию. - М.: Наука, 1985. 161 с.

12. Михайлов А. И., Черный А. И., Гиляровский Р. С. Научные коммуникации и информатика. - М.: Наука, 1976.- 435 с.

13. Михайловский В. Н. Формирование научной картины мира и информатизация. - СПб.: Наука, 1994. - 145 с.

14. Партико З. В. Прикладна і комп’ютерна лінгвістика: Навч. посібн., – Львів: Афіша, 2008. –224 с.

15. Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації: Навч. посібн., – Львів: Афіша, 2008. –292 с.

16. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции. -М.: Политика, 1991. - 287 с.

17. Семенюк Э. П. Информатика: достижения, перспективы, возможности. - М.: Наука, 1988. - 173 с.

18. Семенюк Э. П. Информационный подход к познанию действительности. - Киев.: Наук. думка, 1988. - 240 с.

19. Урсул А. Д. Проблема информации в современной науке. - М.: Наука, 1974. - 287 с.

Поиск по сайту: