 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Соняшник
|
Читайте также: |
Дівчинка книжку читала
І соняшника прохала,
Може, так жартувала:
- Посвіти мені, посвіти. -
А соняшник мовив:
- Ну, що ти?!
Не мав би я вже роботи,
Щоб свої золотисті соти
На дрібниці перевести!.. –
Соняшник дивився на Сонце,
Дуже довго дивився на Сонце,
І здалося йому, що Сонце –
Квітка така ж, як він…
Втім, вийшла дівчинка з хати
І стала Сонце прохати:
- Зайди до нашої хати,
Перепочинь з путі! –
Сонце зайшло. І раптом
Все навкруги померкло,
Тільки вікно хатини
Сяяло в темноті.
Соняшник здивувався!
Засоромлено пооглядався
І до вікна підкрався.
І що ж він побачив? Дива!
Дівчинка книжку читає,
А Сонце перегортає
Сторінки й світло вливає
В літери та в слова.
Дмитро Павличко
Буває книгам лячно
Скільки книг у цій книгарні!
Книги різні,
Дуже гарні.
О краса, якби ти зміг
Прочитати, друже, їх!
Покупці стоять юрбою,
Шарудять по сторінках…
Мила книго, що з тобою?
Чом ти дивишся з журбою
І тріпочеш у руках?
Лячно книгам:
Хто їх купить?
Раптом купить,
Хто не любить?
Той у книжку, - от порода! –
Запихає бутерброда…
Той, - чи є бруднулі гірші? –
Залива чорнилом вірші…
Бідні ви, прозаїки,
Бідні ви, поети!
Невідомо у які
Попадеш лабети…
Недарма ж на продажі
Книги ледь зажурені:
Хоч би не потрапити
В руки мацапурині.
Тетяна Волгіна
Книжчина лікарня
Є у новому домі
Двері заповітні,
Ще не всім відомі,
Та до всіх привітні.
На привітних дверях
Заклика об’ява:
“Друже-піонере,
Завітай ласкаво!
Тут відкрита вчора
Книжчина лікарня”.
В кого книжка хвора
Вдома скніє марно?
Може, Горбоконик
Зістрибнув зі столу
І обгортку скинув,
Мов їздця, додолу?
Може, кицька Мурка
(Не її хазяйка!)
Здерла палітурку
З хлопчика Незнайка?
Тут сам головлікар
(Палітурник Ваня)
Дасть їм клею-ліків
І зашиє рани…
Заповітні двері
Всім уже відомі.
Дружать піонери
У новому домі.
В книжчиній лікарні,
У новім будинку,
Я щодня працюю
Хоч одну годинку!
Інна Кульська
Тиждень книжки!
“Тиждень книжки!” – зазвучало
Серед міста, як сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто –
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті й читачів.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс.
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
Їх ніяк не відірвати!
За той тиждень розмаїті
Полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
Оксана Сенатович
До школи
Так сонячно-ясно довкола
І тануть хмаринки вгорі.
До школи,
До школи,
До школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець пломеніє з дібров.
До книги,
До книги,
До книги
Душа поривається знов.
Поиск по сайту: