 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Людина починається з добра
Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
- Отже, діти, добро творить людину.
Конкурс “Усних журналів”
Методична рекомендація до тематичного номера “Усного журналу”
“Обкладинка ” із заголовком придумана самими дітьми у вигляді назви, емблеми, музичної мелодії (уривок із пісні).
Номер складається з 5-ти сторінок.
1 сторінка. У нас в гостях В.О.Сухомлинський.
2 сторінка. Упізнай героя по опису.
3 сторінка. Екскурсія до картинної галереї дитячих малюнків “Казки В.Сухомлинського” (малюнки, приготовлені до 1-го дня тижня).
5 сторінка. Казки і оповідання, складені учнями на основі оповідань і казок В.О.Сухомлинського.
Парад літературних героїв
Завершується тиждень Парадом літературних героїв, про яких писав В.О.Сухомлинський. У параді приймають участь всі учні, які бажають. Діти повинні приготувати для себе відповідний костюм, вивчити поведінку свого героя настільки, щоб міг передати рухи, міміку, ходу цього героя.
Всі учні знову збираються в актовій залі.
На сцену виходять ведучі і оголошують про початок параду. Всі учасники вільно вишикувавшись у колону проходять по залу в повільному темпі. Кожен учасник намагається ходою, жестами, стилем поведінки представити свого героя якомога характерніше.
Глядачі впізнають героїв, вітають їх оплесками.
Далі ведучий викликає по черзі героїв, учні відгадують, з якого твору, і розповідають епізод за участю даного героя.
Ведуча. Ось і закінчується тиждень зустрічі з творами В.О.Сухомлинського. Ми сподіваємось, що ви багато чого взяли для себе, зробили висновки.
Сценарій виховного заходу
“Музика у світі казки”
План
1. Вступ
а) країна казкових мрій;
б) великийтворець.
2. Урок мислення на природі:
а) подорож по хмарках;
б) дитяча казка;
в) інсценізація казки “Сьома дочка”;
г) аналіз казки, повернення “додому”.
3. Ігрова розминка:
а) казка-фантазія (діти, дорослі);
б) ігрове кіно.
4. Інсценізація дитячої казки “Ромашка”.
5. Казка в пластиці.
6. Казка “Ріпка”.
7. Казка в пластиці.
8. Фінал.
(Вступ - музичний супровід).
– Тут, де блакитне небо прикрашають золотаві іскорки Сонця, де шепоче прозора вода і зелена діброва.
– Тут, де панує добро і честь, краса і радість. Саме тут… і живе... казка.
– Ви потрапили в дивний казковий світ.
– Ви потрапили в країну казкових мрій.
– Тут казка у всьому: в легкому подиху вітру, в піснях дзвінкоголосих птахів, у ніжному шепоті опалого листя, в кожній щасливій посмішці.
– Ми розкажемо вам про цей казковий світ і поведемо його казковими стежинами.
– А з чого ж усе починалось. (Зміна музики)
– Жив на світі педагог, учений, письменник В.О. Сухомлинський. Він дуже любив дітей. Написав для них багато оповідань та казок: про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та про голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.
Він писав казки про добро, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими. Щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу прекрасну Батьківщину з її широкими луками, густими лісами, безмежними ланами.
Сухомлинський говорив: “Казка - це образно кажучи свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови”. Він написав для вас, діти, понад 1500 художніх мініатюр (оповідань, притч, легенд, казок). Василь Олександрович не лише сам писав казки, а й створював умови, щоб його учні теж творили...
– Ось вона дитяча казка. Слухайте і дивіться...
(Зміна музики. Відкривається занавіс - на сцені Сухомлинський з дітьми).
– У ту осінь довго стояла тепла, суха погода, до середини жовтня не жовкло листя на деревах, декілька разів гримів грім, ніби знову поверталось літо. Вранці на траві виблискували краплинки роси. Декілька разів Василь Олександрович разом з дітьми приходили на свій улюблений кургані “мандрували” по хмарках.
(Музика - дуже тиха).
С. – Он погляньте, яка чудова і цікава хмарка. Що ви бачите в ній, діти? На що вона схожа?
В. – Дідусь чабан в солом’яному капелюсі зіперся на палицю. Дивіться, ось поруч з ним отара овець. Попереду баран з крутими рогами, а за ним ягнята... А у дідуся торба висить, а із торбини хтось виглядає.
Д. – Це не дідусь. Це снігова баба. Така, як ми ліпили взимку. Дивіться, ось і мітла в неї в руках. А на голові зовсім не солом’яний капелюх, а відро.
С. – Ні, це не снігова баба, а сніп сіна. На стозі два пастухи з вилами. Бачте, кидають сіно вниз, а внизу - віз. Який же це баран? Не баран, а віз. Це дуга, а не ріжки...
М. – Це великий-превеликий заєць. Я бачив такого уві сні. А внизу зовсім не віз, а хвостик зайчика.
С. – Молодці, мої любі фантазери. Олежику, а ти чому мовчиш? Над чим ти замислився? (Музика виключилась).
О. – А я пригадав, як нещодавно на уроці праці, коли ми майстрували з природного матеріалу, я склав казочку.
С. – А ну ж бо розкажи.
О. – Казка “Вертолетик” (розповідає)
С. – Дуже добре, молодець. Бачите, як праця надихнула Олега до складання казки.
Д. – А в мене також є казочка “Про пригоди зернятка” (розповідає).
М. – А моя казка “Про кішку Мариську” (розповідає).
С. – Дуже добре, що ви любите і складаєте такі гарні казки. У мене також для вас є казочка. Хочете її послухати?
Діти - Так!
С. – Що ж тоді слухайте. Казка називається “Сьома дочка”.
(Інсценізація казки).
– Було в матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась аж через місяць.
– Коли мати увійшла до хати, дочки одна за другою почали говорити, як вони скучили за матір’ю.
– Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка.
– Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, – промовила друга дочка.
– Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, – сказала третя.
– Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта.
– Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, – промовила п’ята.
– Я виглядала тебе, як вишневий сад виглядає соловейка, – сказала шоста.
С. – А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці - помити ноги.
Д. – Ой, яка цікава казка.
С. – Вам сподобалось. А як ви думаєте хто з дочок зробив краще?
Діти. – Сьома дочка зробила краще.
– Бо вона допомогла мамі.
– Бо вона не на словах любить матусю, а на ділі.
С. – Правильно. Ой, подивіться наші хмарки нам віщують дощик. Давайте повернемось до школи.
(Під музику сідають в залі).
В. – Світ казки. Він завжди чарував і чарує кожного із нас. І мабуть, кожен із нас, фантазуючи, складав казочки. Але гуртом це робити звичайно ж легше, бо ж гуртом, як то кажуть, і батька легше бити. То ж я вам пропоную зараз разом зі мною скласти свою казку. Кожен по слову, по реченню - і вийде казка. Я почну, ви ж, якщо хочете продовжити, піднімаєте руку, і після того як я на вас вкажу - продовжуєте думку. І так далі. Таким чином, у нас вийде “Казка-фантазія”. І традиційно я почну нашу казку словами: “Жила-була...” (спочатку казку складають діти, потім - дорослі).
– Молодці. Чудова казка в нас вийшла. Так ми з вами і письменниками можемо стати. А давайте уявимо, що ми ще й актори. Ми потрапили на зйомки фільму за казкою О.С.Пушкіна “Золота рибка” (інсценізація уривка казки).
А тепер спробуємо розіграти казку “Ріпка”. Мені потрібні герої. Які ж там герої мають бути?
Ріпка - Ой, яка я гарна.
Дід - Ех, як добре.
Баба - Чаво-чаво?
Внучка - А я крута.
Жучка - Гав - це звучить гордо.
Кішка - Мр-мяу, як це романтично.
Мишка - Ті-ті.
Вам потрібно бути всього лише дуже уважними. (Казка “Ріпка”).
– Ось і закінчується наша з вами подорож, але чарівний світ казки завжди з нами. Казка живе всюди в кожній посмішці, в кожній краплинці роси, кожному із нас. Творіть казки, даруйте їх друзям, рідним, всім кого любите, даруйте радість один одному. На все добре. Хай вам щастить.
Поиск по сайту: