Особливості сімейних установок та мотивації осіб гомосексуальної орієнтації

Для дослідження структурно-змістових особливостей сімейних установок та мотивації осіб гомосексуальної орієнтації було застосовано наступні методики:

· Опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е.Альошина);

· Методика «Діагностика мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях (І.Д. Ладанов, В.А. Урзаєва)»;

· Тест незакінчених речень Сакса-Леві;

· «Опитувальник задоволеності шлюбом» В. В. Століна, Т.А.Романової, Г.П.Бутенко

Гіпотеза: особливості сімейних установок та мотивації осіб гомосексуальної орієнтації відрізняються від особливостей сімейних установок і мотивації осіб гетеросексуальної орієнтації.

Завдання дослідження:

- визначити структурно-змістові особливості шлюбно-сімейних установок представників гомосексуальної орієнтації щодо найбільш значущих в сімейній взаємодії сфер людського життя,

- визначити особливості міжособистісного спілкування представників гомосексуальної орієнтації

- визначити ознаки міжособистісних і внутрішньособистісних конфліктів у представників гомосексуальної орієнтації

- визначити рівень задоволеності стосунками представників гомосексуальної орієнтації

Для того, щоб визначити структурно-змістові особливості шлюбно-сімейних установок представників гомосексуальної орієнтації щодо найбільш значущих в сімейній взаємодії сфер людського життя оцінити загальні тенденції вираження характеристик у досліджуваних за показниками шкал за методикою «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е.Альошина), було визначено процентне співвідношення вираження того чи іншого емоційного рівня ставлення до визначених сімейних установок у двох групах респондентів (табл. 2.2.1.). Кожна визначена установка передбачає певне емоційне ставлення і отримане процентне співвідношення дозволяє простежити загальні тенденції емоційного ставлення до установок у респондентів.

Таблиця 2.2.1.

Сімейні установки у респондентів за методикою «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е. Альошина)

На рис.2.2.1 графічно зображено процентне співвідношення респондентів обох груп вибірки в аспекті позитивно вираженого ставлення до визначених шлюбно-сімейних установок(рис.2.2.1.).

Як ми бачимо, установки представників гомосексуальної орієнтації дещо відрізняються від осіб гетеросексуальної орієнтації, що підтверджує і наявність статистично значимих різниць, що були виявлені за допомогою критерію Мана-Уітні.

Рис.2.2.1. Процентне співвідношення респондентів, що показали позитивне ставлення до шлюбно-сімейних установок за методикою «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е.Альошина)

В осіб гомосексуальної орієнтації переважають позитивне ставлення до більшості визначених методикою шлюбно-сімейних установок, що ми можемо побачити з табл.2.2.1. та з рис. 2.2.1. та рис.2.2.2.

Респонденти, представники нетрадиційної орієнтації, мають більш лібералізований погляд на стосунки – в них переважають позитивне ставлення до розлучення (73,3%), егалітарного устрою сім’ї (76,6%), до значення сексуального життя у стосунках (63,3%). Виражена позитивна установка до розлучення пояснює більш лояльне ставлення до можливості розлучення, ставлення до розлучення як до можливості покращити своє життя та т.ін. Виражена позитивна установка «Ставлення до патріархального чи егалітарного устрою сім’ї»(76,6%) говорить про більш рівноправний устрій стосунків, де все менше місця є для стереотипних ролей та функцій. Виражена позитивна установка «Оцінка значення сексуальної сфери»(63,3%)та виражена негативна установка «Ставлення до «заборонності сексу»(76,6%) говорить про важливість успішного сексуального життя та відсутність заборони чи дискомфорту при обговоренні сексуальних питань.

Рис.2.2.2. Процентне співвідношення респондентів, що показали негативне ставлення до шлюбно-сімейних установок за методикою «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е.Альошина)

Гетеросексуальні респонденти мають приблизна схожу ієрархічну картину вищезазначених установок, крім установки «Ставлення до «заборонності сексу», що має яскраво виражений позитивний характер, що говорить про неприйняття теми сексуальних питань до обговорення.

Представники гомосексуальної орієнтації мають виражену позитивну установку «Ставлення до кохання романтичного типу» (56,6%) і виражену нейтральну установку (33,3%), що говорить про схильність до прояву романтичного кохання, що є більш яскраво вираженим,ніж у представників гетеросексуальної орієнтації.

Простежується різниця між представниками нетрадиційної і традиційної орієнтації в установках взаємостосунків з оточуючими: низько виражена позитивна установка «Ставлення до людей»(16,6%) в представників гомосексуальної орієнтації у порівнянні з вираженою позитивною установкою у представників гетеросексуальної орієнтації в 60%.

В порівняні характеру установки «Альтернатива між почуттям обов’язку і задоволенням» у представників гомосексуальної і гетеросексуальної орієнтації теж і розбіжності; представники традиційної орієнтації більш схильні до сприйняття сім’ї і стосунків між партнерами як системи обов’язків, відповідальності один за іншого про що свідчить сильно виражена позитивна установка в 83,3%, тоді як гомосексуальні респонденти віддають перевагу отриманню задоволення, про що свідчить низька позитивна установка в 20%.

Що стосується установки «Ставлення до дітей», то ми можемо побачити деякі присутні відмінності. Хоча в позитивній установці гетеросексуальні респонденти склали 66.6%, а гомосексуальні – дещо менше, 50 %, вираження нейтральної та негативної установки говорить про те, що гетеросексуали схильні до більш радикальної точки зору – або вони позитивно(66,6%) ставляться до дітей в стосунках, або негативно (30%), тоді як гомосексуали схильні або до нейтрального ставлення (33,4%) або до позитивного (50%).

Стосовно установки «Ставлення до грошей» теж можна спостерігати деякі відмінності: в гетеросексуалів всі характери установок виражені приблизно однаково, тоді як в гомосексуалістів є деяка схильність до нівелювання грошима, про що говорить яскраво виражена нейтральна установка (70%) та негативна установка (16,4%).

В результаті проведення та аналізу отриманих даних за методикою «Діагностика мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях (І.Д. Ладанов, В.А. Уразаєва)» було отримані наступні середні показники по результатам проходження методики в двох групах респондентів (табл. 2.2.2.).

Таблиця 2.2.2.

Середні значення показників шкал за методикою «Діагностика мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях»

За середніми показниками, як в гомосексуалів, так і в гетеросексуалів у стосунках орієнтація на прийняття та орієнтація на адекватність сприймання та розуміння партнера розвинені на високому рівні. Орієнтація на досягнення компромісу більш виражена у представників нетрадиційної орієнтації (високий рівень), тоді як у гетеросексуальних представників цей показник знаходиться на середньому рівні.

Для більш глибокого розуміння представимо процентне співвідношення результатів проходження методики.

На рис. 2.2.3. представлене процентне співвідношення респондентів стосовно вираження в них орієнтації на прийняття партнера.

Як ми бачимо, гомосексуали мають більш високий рівень розвитку орієнтації на прийняття партнера: 86,6% має високий рівень розвитку, тоді як в гетеросексуалів процент з розвиненою на високому рівні орієнтацією на прийняття становить 53,4%. Тобто гомосексуальні партнери більш схильні до прийняття партнера таким, яким він є без бажання «перевиховувати» та змінювати риси, притаманні партнеру.

Рис.2.2.3. Вираження орієнтації на прийняття партнера в двох групах респондентів

Щодо результатів дослідження стосовно орієнтації на адекватність сприйняття та розуміння партнера, то, як видно з малюнку 2.2.4, що результати приблизно рівні – як гомосексуали, так і гетеросексуали показали високий рівень розвитку даного виду орієнтації (83,3% і 70% відповідно), що говорить про прагнення до розуміння партнера, на сприймання його поглядів, бажань та урахування їх в міжособистісному спілкуванні у стосунках партнерів.

Рис.2.2.3. Вираження орієнтації на адекватність сприйняття та розуміння партнера в двох групах респондентів

Суттєва різниця по результатам проходження даної методики спостерігається при аналізі результатів респондентів стосовно наявного розвитку орієнтації на досягнення компромісу, що графічно представлений на рис.2.2.4.

Рис.2.2.4. Вираження орієнтації на досягнення компромісу в двох групах респондентів

Гомосексуали, в своєї більшості, показують високий рівень розвитку даної орієнтації – 66,6%, тоді як в гетеросексуалів орієнтація на досягнення компромісу розвинена на середньому рівні – 75,4%.

Тобто, ми бачимо, що представники гомосексуальної орієнтації більш схильні до пошуку компромісу, прийняття та розуміння партнера. Ці розбіжності також підтверджують результати тесту Манна-Уітні.

В результаті проведення методики «Тест незакінчених речень Сакса-Леві» були отримані результати, на основі яких була побудована зведена табл.2.2.3. процентного співвідношення розвитку виділених установок методики в двох групах вибірки – групи осіб гетеросексуальної орієнтації і групи респондентів- представників гомосексуальної орієнтації.

Таблиця 2.2.3.

Особливості розвитку установок в респондентів за методикою «Тест незакінчених речень Сакса-Леві»

Ми можемо проаналізувати за домопогою табл.2.2.3. і табл.2.2.4,в якій представленні середні показники результатів по шкалам, які тенденції системи ставлень респондентів до сім'ї, до партнерів, до сексуальних відносин, до вищестоящих осіб по службовому становищу і підлеглим є розвиненими у респондентів.

Табл. 2.2.4.

Середні показники респондентів за методикою «Тест незакінчених речень Сакса-Леві»

Найбільш значущі розбіжності по середнім показникам спостерігаються по шкалах «Страхи та побоювання», «Ставлення до майбутнього», «Сексуальні стосунки», «Ставлення до партнера», «Ставлення до співпрацівників», «Ставлення до сім’ї», «Ставлення до матері», наявність розбіжностей серед котрих підтверджують результати кількісного аналізу між групами вибірки за допомогою критерію Мана – Уітні.

Наявні розбіжності ми можемо спостерігати також при аналізі процентного співвідношення розвитку того чи іншого типу установки.

Установки «Ставлення до партнера» і «Сексуальні стосунки» в осіб гомосексуальної орієнтації яскраво виражені в позитивній тенденції 76,6% та 73,3% відповідно та мають високі середні показники 4 та 4,5 відповідно, що підтверджує високу значимість сексуального життя в стосунках між партнерами.

Іншою провідною шкалою (73,3%) с середнім показником в 2,93 є «Ставлення до матері».

Серед негативно виражених установок провідними являються «Страхи та побоювання» (83,3%), «Почуття провини» (80%), «Ставлення до майбутнього» (70%).

Яскраво виражена негативна установка «Страхи та побоювання», на наш погляд, є результатом неприйняття суспільством нових форм сексуальних та сімейних відносин – стосунків ЛГБТ-представників. Гомофобні проблеми створюють дискомфорт для представників нетрадиційної сексуальної орієнтації для формування особистих стосунків. Негативна емоційна оцінка ставлення до вищестоящих осіб, співпрацівників, друзів та найвищий негативний показник по шкалі «Страхи та побоювання» підтверджують, що, в загалом, респонденти-представники нетрадиційної орієнтації не є прийнятими в своєму оточенні.

Негативна установка «Страхи та побоювання» разом з негативно вираженою установкою «Ставлення до майбутнього» говорить про невпевненість у собі, у майбутньому, бажання утриматись від думок. Кореляційний аналіз показав значущі взаємозв’язки між цими шкалами, що підтверджує негативно емоційне забарвлене ставлення до майбутнього. Ставлення до минулого має також негативний характер прояву (60%), що разом з наявним взаємозв’язком з почуттям провини може говорити про негативний досвід у минулому.

Хочеться зазначите те, що установки «Ставлення до батька», «Ставлення до матері», «Ставлення до сім’ї» мають більш виражену позитивну тенденцію у представників нетрадиційної орієнтації: установка «Ставлення до батька» - 50% ставлення нейтрального характеру і 36,7% позитивного, тоді як в гетеросексуалів провідним є негативний характер установки в 50%, а позитивний характер низько виражений 13,3%; установка «Ставлення до матері» є однією з провідних в осіб гетеросексуальної орієнтації (73,3%), тоді як серед гетеросексуалів приблизно однаково часто зустрічається і негативний характер(33,4%) і позитивний характер (46,6%) прояву даної установки; установка «Ставлення до сім’ї» має більш виражену позитивну тенденцію в представників гомосексуальної орієнтації, що проявляється позитивно у 63,3% респондентів.

«Ставлення до себе» теж більш позитивно виражено в представників гомосексуальної орієнтації – 53,3% респондентів мають виражений позитивний характер даної установки, тоді як представники традиційної орієнтації більш схильні до нейтрального ставлення до самого себе. Але, якщо проаналізувати негативний характер установки, то ми бачимо, що представники нетрадиційної орієнтації частіше мають проблеми з ставленням до самого себе – 23,3% негативної ставлення у порівнянні з 6,6% в гетеросексуальних респондентів.

В установках міжособистісних стосунків, «Ставлення до підлеглих», «Ставлення до співпрацівників», «Ставлення до вищестоящих осіб» спостерігаються також деякі розбіжності, що підкріпляються також кількісним аналізом за допомогою критерію Манна-Уітні. Установка «Ставлення до друзів» має приблизно однаковий профіль вираження, нейтральний характер ставлення.

Значна різниця між гомосексуальними та гетеросексуальними респондентами спостерігається в результатах, отриманих по шкалі «Ставленння до співпрацівників». Гетеросексуали мають виражену позитивну установку в 63,3%, що являється однією з провідних позитивних установок, тоді як гомосексуали мають яскраво виражену негативну установку в 70%, яка по негативному профілю є теж однією з провідних.

Характер установки «Ставлення до підлеглих» в осіб гомосексуальної орієнтації має більш нейтральний характер вираження (46,6% нейтрального ставлення), тоді як гетеросексуальні респонденти дану установку мають як одну з провідних по позитивному профілю.

Для того щоб визначити рівень задоволеності наявними стосунками було застосовано методику «Опитувальник задоволеності шлюбом» В. В. Століна, Т.А.Романової, Г.П.Бутенко.

В результаті аналізу результатів по шкалі «Задоволеність шлюбом» методики «Опитувальник задоволеності шлюбом» В. В. Століна, Т.А.Романової, Г.П.Бутенко ми отримали наступні середні показники обох груп вибірки, які представлені графічно на рис.2.2.2.

Рис.2.2.2. Середні показники експериментальної вибірки з методики «Опитувальник задоволеності шлюбом»

Щоб краще показати наявну різницю між двома групами вибірки, ми взяли також класифікацію типів шлюбу (ми розглядаємо як тип стосунків та їх благополуччя) Ільїна Є. П. за цією методикою,і розподілили отримані результати по цим типам (табл.2.2.5.)

Таблиця 2.2.5.

Типи шлюбних стосунків серед респондентів експериментальної вибірки

На рис.2.2.3 графічно зображено процентне співвідношення типів стосунків серед представників гомосексуальної орієнтації згідно аналізу отриманих даних.

Рис.2.2.3. Процентне співвідношення типів стосунків серед представників гомосексуальної орієнтації

Як ми бачимо, більшість гомосексуальних респондентів задоволені своїми стосунками та відносять себе до «абсолютно благополучного»(56,6%) або «благополучного»(36,6%) типу стосунків.

Більшість представників традиційної орієнтації оцінюють свої стосунки як «неблагополучні»(30%) або «благополучні» (20%). В цілому, негативна оцінка стосунків переважає: «неблагополучні»-30%, «скоріш неблагополучні) – 16,6 %.

Різниця в оцінки задоволеності стосунками дуже велика в експериментальній вибірці серед двох груп, що підтверджується результатом, який був отриманий при порівнянні двох груп за допомогою критерію Манна-Уітні, що показав значущі розбіжності за даними респондентів.

Можна припустити, що високі позитивні показники групи респондентів гомосексуальної орієнтації пов’язані з бажанням показати, що їх стосунки можуть стати соціально прийнятними і вони цілком задоволені їхнім рівнем розвитку.

Поиск по сайту: