Основні положення фінансово-правової інформатики

Фінансова діяльність, як і будь-який інший різновид суспільної діяльності, зумовлена об'єктивною соціальною необхідністю. Сутність фінансової діяльності визначається публіч­ними потребами щодо формування, збирання, розподілу та перерозподілу національного дохо­ду з метою задоволення правомірних інтересів громадян, суспільства та держави..Зазначена ді­яльність знаходить вираз у системі правових норм, які умовно виділяють у такій комплексній галузі публічного права, як фінансове право.

Наприкінці XX століття для інформаційного забезпечення фінансової діяльності як в Укра­їні, так і за кордоном, почали активно використовувати здобу тіш інформатики щодо автоматиза­ції, комп'ютеризації та інформатизації фінансової сфери. На рівні автоматизації та комп'юте­ризації ці здобутки впроваджувалися переважно ситуативно, фрагментарно, що обумовлювалося рівнем знань предметної сфери. Нині множина правової інформації у фінансовій сфері та ступінь комп'ютеризації фінансових правовідносин у нашій країні досягли критичної маси, що передба­чає необхідність їх систематизації та узгодження на міжнауковому рівні знань - інформатизації.

Після здобуття Україною незалежності виникла нагальна потреба її входження до міжна­родних фінансових структур, у тому числі до міждержавних економічних утворень на зразок Європейського Союзу. Одним із чинників інтеграції України до міжнародних структур є гармо­нізація національного фінансового права з міжнародним та фінансовим правом окремих країн, а також накопичення інформації для вивчення досвіду щодо позитивного та негативного вирі­шення фінансово-правових проблем (у тому числі у сфері оподаткування). Нині це можливо здійснити через пошук науковообґрунтованих, ефективних методів збору, накопичення, оброб­ки фінансово-правової інформації та її порівняння (компаративістики). Великі надії у вирішенні зазначених та ряду інших проблем покладаються на застосування здобутків інформатики до практичної предметної сфери - фінансових правовідносин.

Поняття та сутність фінансово-правової інформатики та податкової інформатики

Поняття та сутність фінансово-правової інформатики та податкової інформатики пропону­ється визначити, виходячи із такого соціотехнічного явища, як інформатизація. Адаптуючи ви­значене у Законі України "Про Національну програм}' інформатизації" (1998 р.) формулювання інформатизації до предметної сфери, можна подати його наступним чином.

Інформатизація фінансової сфери - це множина взаємопов'язаних організаційних, правових, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспі­льства щодо фінансів на основі створення, розвитку, використання інформаційних сис­тем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Інформатизація фінансової системи, державного фінансово-економічного контролю у Концепції Національної програми інформатизації України (1998 р.) визначена як провідний на­прям державної інформаційної політики. Відповідно до зазначеної Концепції важливого зна­чення набуває створення у системі інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади України інтегрованої підсистеми інформаційно-аналітичної взаємодії державних фінан­сових органів: Національного банку, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністра­ції, Державного митного комітету, Державного казначейства України.

Важливою складовою фінансової системи України є державний фінансово-економічний контроль. Для його інформаційного забезпечення визначено створення єдиної автоматизова­ної системи державного контролю. Передбачається, що це буде інтегрована автоматизована система контролю за виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодер­жавних програм, збереженням і використанням об'єктів прав державної власності, використан­ням кредитних ресурсів, діяльністю установ банківської системи. Базовим елементом такої сис­теми визначена інформаційно-аналітична система Рахункової палати.

Провідне місце в інформатизації фінансової системи посідає впровадження сучасних комп'ютерних технологій у банківську діяльність. Інформатизація банківської діяльності пе­редбачає створення системи розрахунків у реальному часі для виконання великих та термінових платежів, системи безготівкових розрахунків за товари і послуги, електронного реєстру застав майна, електронної системи Центрального депозитарію державних цінних паперів тощо. Також передбачається створення інформаційної системи, яка зробить можливим перехід від викорис­тання традиційних платіжних інструментів до надійної системи міжбанківських розрахунків та паралельно-кредитних карток (електронних грошей).

Проведений нами аналіз нормативно-правових актів щодо інформатизації діяльності орга­нів державної податкової служби дозволяє сформулювати її визначення наступним чином.

Інформатизація сфери оподаткування (інформатизація державної податкової служ­би) - це множина взаємопов'язаних організаційних, правових, соціально-економічних, нау­ково-технічних та інших процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення ін­формаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства щодо оподаткування на основі

створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформа­ційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та кому­нікаційної техніки.

Відповідно до законодавства України про Національну програму інформатизації для по­даткової адміністрації передбачається створити галузеву комп'ютеризовану інформаційну си­стему, яка забезпечить прогноз і контроль податкових зборів. Також визначено необхідність створення класифікаторів, уніфікованих систем документообігу, Державного реєстру фізичних та юридичних осіб - платників податків на основі єдиної бази даних населення України тощо. Зазначене можна розглядати як сутність податкової інформатики, одним із провідних напрямів її наукового дослідження, що формується на межі економічної інформатики, правової інформа­тики та податкового права.

Основним суб'єктом правовідносин щодо оподаткування є органи державної податкової служби України. Особливість їх діяльності полягає у тому, що існує необхідність швидкого реа­гування на різні новації в соціально-економічній сфері. Це знаходить вираз у динамічних змінах публічно-правового простору щодо фінансів та активної участі господарюючих суб'єктів у пра-вотворенні на рівні приватноправових відносин як чинника самоорганізації та саморегулювання національної економіки.

Для того щоб швидко та адекватно реагувати, регулювати, вдосконалювати, аналізувати та приймати обґрунтовані правомірні рішення, необхідно володіти правовою інформацією щодо фінансів. Сьогодні швидкий пошук та систематизацію фінансово-правової інформації може за­безпечити тільки інформатизація органів державної податкової служби України, зокрема, ство­рення високоефективної інтегрованої комп'ютеризованої галузевої інформаційної системи, яка повинна стати важливою складовою загальнодержавної автоматизованої системи України.

Нині під комп'ютеризованою галузевою інформаційною системою органів державної по­даткової служби (КГІС ДПСУ) розуміють комплекс комп'ютерних апаратно-програмних засо­бів, мереж телекомунікацій, інформаційних ресурсів, баз даних та організаційних структур, які функціонують на основі автоматизованих робочих місць (АРМ). Важливе місце у цій системі посідає підсистема правової інформації та правової інформатики.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) в оподаткуванні - це система комп'ютерних програ­мно-технічних засобів та проблемно-орієнтованих комплексів, які використовуються з метою автоматизації процесу інформаційного забезпечення діяльності податківців для підвищення ефективності фіскальних функцій - формування Державного бюджету України та регулятивних функцій у національній еісономіці.

Відповідно до полож:ень соціальної кібернетики КГІС ДПСУ відноситься до великих складних динамічних систем, у яких циркулюють великі за обсягом потоки правової інформа­ції. За своєю сутністю вона відноситься також до ієрархічних, розгалужених інформаційних си­стем з великою кількістю типів документів різної складності.

З розвитком підприємництва виникає постійна необхідність не тільки моніторингу соціа­льно-економічних процесів в Україні, але й внесення змін до податкового законодавства з про­гнозуванням позитивних та негативних наслідків таких змін для суспільства. Щодо негативних наслідків, зокрема, звернемо увагу на те, що стурбованість у свідомої громадськості нашої кра­їни викликає оприлюднене 23 вересня 2002 року прес-службою ДІЇ А України повідомлення про те, що з 25,5 тис. підприємств, перевірених органами державної податкової служби, майже ко­жне є порушником податкового законодавства (98,6 %). Якщо від цієї кількості відняти прибли­зно 7060 кримінальних справ, 76,8 % з яких - умисні ухилення від сплати податків, то виникає питання щодо якості правового забезпечення фінансових правовідносин у нашій країні.

Заслуговує також на увагу й інша статистична інформація. У 2001 році тільки 28 % судо­вих рішень було прийнято на користь ДПА, 72 % - на користь платників податків [12]. У 2003 році, за повідомленнями Вищого господарського суду України, вже близько 82 % звернень до господарських судів вирішуються не на користь органів ДПС. У вартісному вимірі судові рі­шення у 2001 році в середньому становили 450 тис. гривень на користь ДПА та 1240 тис. – на користь платників податків [12]. У 2003 році - з 1,5 млрд. гривень донарахованих сум до бю­джету надійшло лише 451 млн. [13].

Із аналізу зазначених статистичних показників виникає три запитання.

Перше. Можливо, бракує у повному обсязі правових знань - освіти щодо чинного подат­кового законодавства як у більшості підприємців, так і у податківців?

Друге. Можливо, існують проблемну практиці правотворення податкового права, його уз­годження з цивільним і господарським законодавством?

Третє. Можливо, існують проблеми щодо комплексності правозастосування законодавства?

У контексті зазначених питань пропонується звернути увагу на юридично-когнітологіч-ний (пізнавальний) чинник, зокрема на те, що критична маса підзаконних нормативно-правових актів у сфері оподаткування: досягла обсягу, осягнути який повною мірою за відносно короткий строк нормальній людині досить складно. Нами висувається наукова гіпотеза, за якою, можли­во, це і є поясненням вшценаведених статистичних показників правопорушень.

На наш погляд, зазначені проблеми можна розв'язати шляхом адаптації здобутків право­вої інформатики до фінансово-правової сфери. У зв'язку з цим існує необхідність наукового на-працювання положень щодо практичного створення спеціалізованих інтегрованих комп'юте­рних систем фінансово-правової інформації, які одночасно використовувалися б як податківця­ми, так і підприємцями з метою зниження конфліктних ситуацій між ними, пов'язаних з право­вою ентропією (незнанням нормативно-правових актів та практикою їх застосування).

Історія становлення фінансово-правової інформатики у сфері оподаткування на основі автоматизації, комп'ютеризації та інформатизації державної податкової служби України

Історія становлення фінансово-правової інформатики у сфері оподаткування на основі ав­томатизації, комп'ютеризації та інформатизації органів державної податкової служби України веде свій відлік з початку 1990-х років XX століття. У 1991 році в Державній податковій інспе­кції Міністерства фінансів України з'явилася перша версія автоматизованого робочого місця (АРМ) на рівні податкового інспектора відділу обліку та звітності. Ця комп'ютеризована інфо­рмаційна система отримала назву "Держдоходи". За допомогою АРМ були усунені деякі недо­ліки ручного паперового та механізованого оперативного обліку податків і зборів: ведення ве­ликої кількості книг-журналів, картотек, формування звітів, юридично визначені реквізити яких повинні бути арифметично (кількісно) і логічно (якісно) пов'язані. Тоді проблеми правового за­безпечення зазначених заходів не були усвідомлені. Це пояснюється тим, що податкове зако­нодавство було відносно стабільним, не піддавалося частим змінам.

Але все ж проблеми існували. Результати діяльності податкових інспекцій як основної ланки формування та обліку надходжень до Державного бюджету, оцінювалися наступними показниками: низькою достовірністю, несвоєчасністю та великим обсягом трудовитрат.

З часом, приблизно наприкінці 1990-х років XX століття, у системі управління ДПСУ з'яви­лися нові АР Ми, в результаті інтеграції яких була створена галузева автоматизована інформаційна система податкової служби. Ця система отримала скорочену назву АІС "Податки". Вона поєднує між собою дані різних структурних підрозділів податкової служби і виконує такі основні функції: автоматизація інформаційної діяльності щодо збору, накопичення, обробки даних про всіх платни­ків податків; формування автоматизованого інформаційного масиву щодо осіб, які мають недоїмку за розрахунками з бюджетом; оперативне інформування органів місцевого управління про надхо­дження податків і зборів у регіоні та дотримання податкового законодавства.

Сутність автоматизації податкових органів полягає в тому, що різні механічні та електрон­ні засоби збору, зберігання та обробки інформації накладалися на типову діяльність податківців без пошуку нових шляхів підвищення ефективності функціонування системи оподаткування. Зазначене практикувалося і при комп'ютеризації, коли нова комп'ютерна техніка просто впро­ваджувалася для автоматизації окремих операцій у діяльності органів податкової служби без пошуку нових ефективних заходів щодо універсалізації використання інформаційних ресурсів та їх потоків. Для прикладу можна зазначити, що архітектура комп'ютеризованої інформаційної системи просто калькувала організаційну структуру та інформаційні потоки органів державної податкової служби України і на короткострокових курсах підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки. Це де-яким чином сприяло і нині сприяє зростанню продуктивності праці податківців. Але, водночас, це ' потребувало і потребує відволікання працівників від виконання покладених на них службових функцій. До того ж система підготовки кадрів ДПС не завжди узгоджується з рівнем підготовки щодо зазначених новацій більшості господарюючих суб'єктів (як платників податків).

Кадрове питання у системі ДПС України завжди стояло гостро. Раніше це було зумовлено відсутністю спеціального, відомчого вищого навчального закладу. Зазначена проблема була ви­рішена шляхом створення Академії державної податкової служби України (нині вона має статус національної). Але життя викликало нові проблеми. Серед таких у контексті проблем правової інформатики, звернемо уваг}' на формування інформаційного суспільства. Проблеми форму­вання інформаційної та правової культури майбутніх податківців за умов входження нашої кра­їни до інформаційного суспільства нині є пріоритетними в організації навчального процесу в Академії. Одним із важливих завдань, що планується вирішити в Академії найближчим часом, є створення на всіх факультетах відповідних кафедр, де студенти та курсанти протягом всього часу навчання у вузі будуть освоювати здобутки інформатики.

Наступний аспект проблем податкової інформатики - це організація забезпечення надій­них інформаційних систем зв'язку (телекомунікацій).

Нині, з ДПІ до обласних державних податкових адміністрацій та прирівняних до них по статусу інших адміністративно-територіальних ДПА інформація передається не тільки на папе­рових носіях, але й у електронній формі за допомогою такої техніко-технологічної організації, як електронні файли (у вигляді комп'ютерної інформації). Так передається регламентована у нормативно-правових актах звітна інформація про платників, стан податкових платежів, вико­нання платіжної дисципліни тощо, відповідно зі строками її надання, а також інформація щодо нормативно не формалізованих запитів.

На обласному рівні управління шляхом узагальнення оперативної інформації формується тактична інформація для аналізу та відпрацювання різних варіантів рішень щодо надходження коштів до Державного бюджету. На даному управлінському рівні накопичуються дані, які над­ходять із ДПІ, компонуються в цілому по регіону і передаються до ДПА України.

Стратегічна управлінська інформація на основі опрацювання в ДПА України оперативної й тактичної фінансово-правової інформації формується у зведення, звіти, прогнози. На основі переданої з відомства інформації органи законодавчої та виконавчої влади мають змогу оціню­вати виконання дохідної частини Державного бюджету України і приймати відповідні правові рішення. На основі цієї правової інформації також робляться висновки про правозастосовну ді­яльність - про те, як виконується податкове законодавство за кожним із податків, та про про­гнози щодо загальнодержавних стратегічних (політико-правових) рішень: для формування по­даткової політики, нормативно-правового визначення шляхів і напрямів розвитку державної податкової служби України.

У зворотному напрямі з рівня ДПА України, до рівнів обласних та районних ДПІ направля­ються у паперовій формі традиційними засобами зв'язку та у електронній формі засобами електро­нної телекомунікаційної мережі необхідні законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти, мето­дичні документи, а також нові версії та засоби комп'ютерного програмного забезпечення тощо.

Нині в органах Державної податкової служби України забезпечення комп'ютерними тех­нічними засобами відбувається з урахуванням трирівневої архітектури інформаційної техноло­гії збирання, зберігання і обробки даних та технологічної політики побудови корпоративної ін­формаційної мережі електронних телекомунікацій в обсязі фінансових ресурсів, які надаються з Держбюджету на розвиток ДПС. Проте за формування фінансування інформатизації податко­вих органів сьогодні ще переважають евристичні методи (без глибокого обґрунтування потреб практики та динаміки розвитку науково-технічного прогресу із застосуванням методів матема­тики, статистики, імітаційного моделювання тощо).

Органи державної податкової служби України всіх рівнів управління нині вже обладнані комп'ютерними вузлами (серверами) телекомунікацій, шо працюють у режимі електронної по­шти, комутаційних каналів зв'язку з використанням персональних комп'ютерів та модемів. Уперспективі планується здійснювати електронний інформаційний зв'язок на основі галузевої оптико-волоконної телекомунікаційної мережі.

Важливе місце в інформатизації органів ДПС України посідає модернізація архітектури інформаційного забезпечення галузі з урахуванням інформаційних зв'язків з іншими держав­ними органами управління та платниками податків відповідно до концепції "електронного уря­дування" в Україні (є-Україна).

Модернізація АІС податкової служби включає наступний комплекс заходів, які потребу­ють наукової підтримки:

• стандартизація та уніфікація форм вхідної і вихідної документації;

формування єдиного формалізованого опису даних, нормативно-довідкової інформації (НДІ), яка є складовою системи класифікації та кодування, формування інструкцій, правил обробки інформації;

типізація ієрархічної розподіленої системи баз (сховищ) даних;

формування системи інформаційної безпеки тощо.

Для забезпечення однозначності сприйняття змісту документів в органах ДПСУ проведе­но класифікацію та кодування інформації, а для швидкої трансформації інформації з паперових носіїв у електронно-цифрову форму, тобто для її обробки були розроблені єдині загальнодер­жавні довідники (класифікатори). Вони склали основу нормативно-довідкової інформації авто­матизованої системи управління в органах державної податкової служби. Але класифікатори формувалися на вузьковідомчому рівні, сьогодні виникла проблема щодо їх уніфікації для ком­плексного використання в інтегрованій комп'ютерній системі інформаційно-аналітичного за­безпечення органів державного управління України.

Доктринально на галузевому рівні було визначено, що довідник або класифікатор — це ву­зьковідомчий юридико-технічний документ, що є систематизованим зібранням умовних кодів і найменувань об'єктів класифікації та їх угруповань. Нині основна нормативно-довідкова інфо­рмація в органах ДПСУ містить відомості про розміри ставок та терміни сплати по кожному із видів податкових платежів; проценти)' ставку НБУ; бюджетну класифікацію податків та зборів; банківські установи, в яких перебувають розрахункові рахунки платників, бюджетні рахунки платників податків; установчі дані державних органів; іншу інформацію. Але комплексно вико­ристовувати зазначені відомості у масштабі реального часу (оперативно, швидко) в різних ор­ганах державного управління надто складно, і не тільки через неузгодженість інженерно-технічної та технологічної політики телекомунікацій, але й через низку організаційно-правових бар'єрів, зокрема через невизначеність правового режиму доступу до окремих видів інформації, включаючи персональні дані платників податків.

Міжвідомча стандартизація й уніфікація форм документів, єдина нормативно-довідкова інформація та єдині правила обробки інформації є основою для формування інформаційного простору не тільки органів державної податкової служби України, але й всієї фінансової сфери України. Усі довідники мають розроблятися і підтримуватися в актуальному стані, і це робить­ся централізовано у ДПА України. Разом з пакетами комп'ютерних прикладних програм вони передаються на обласні та районні рівні, але при цьому доступ інших державних органів до не­обхідної для них фінансової інформації обмежений. За таких умов сьогодні говорити про опе­ративне комплексне вирішення державних завдань та ефективну координацію та взаємодію державних органів у сфері фінансів проблематично.

Напрацювати та використання загальнодержавних довідників надає можливість обміну інформацією в електронному вигляді між податковими органами, банками, митними органами, Держказначейством, Держкомстатом, іншими органами виконавчої влади усіх рівнів. Міжвідо­мчий обмін інформацією зазначених державних органів має забезпечити не тільки взаємодію та координацію їхньої діяльності, але й широкомасштабний контроль за достовірністю (якістю) статистичної інформації щодо об'єктів державного контролю та управління.

Виходячи з вищенаведеного, можна зробити наступні висновки щодо дослідження. Усі інформаційно-аналітичні системи забезпечення державного фінансового, у тому числі податкового, контролю за підприємницькою діяльністю юридичних та фізичних осіб, мають створюватися тільки відповідно до законодавства. Це зумовлює необхідність виділення в струк­турі інформаційного права та правової інформатики особливого інституту, який умовно можна визначити як державне регулювання інформатизації фінансово-правових відносин.

Зазначені напрями інформатизації можна розглядати також як напрями загальних проблем правової інформатики, які умовно можна означити категорією "фінансово-правова інформати­ка". Фінансово-правова інформатика - це комплексна міжгалузева наукова дисципліна про ефективне впровадження та використання здобутків інформатики у правотворчій, право-застосовній та правоосвітній діяльності у сфері фінансів.

Доктринально можна зазначити, що у складі фінансово-правової інформатики можна ви­ділити такий провідний напрям, як податкова інформатика. Умовно можна дати таке визначен­ня терміна "податкова інформатика":

Податкова інформатика - це комплексна наукова дисципліна, яка досліджує можли­вості інформатизації соціальних процесів у сфері податкових правовідносин та державно­го управління ними.

Використана література

Автоматизація роботи в органах податкової служби: Підручник /За заг. ред, Росоловоького В.М.

та Ріпли С.П. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

Вступ до інформаційної культури та інформаційного права. Монографія, / За ред. М.Я. Швеця,

Р.А. Калюжного. - Ужгород: ІВА, 2003.

З.е-будущее и информациоиное право /Под. ред. Р.А. Калюжного и Н.Я. Швеца - К: "Интеграл", 2002.

Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання). Монографія / За заг. ред.

Швеця М.Я., Крупчана ОД. - К.: НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002.

Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-

правові питання теорії і практики. Монографія. / За ред. Р.А. Калюжного та В.О. Шамрая. — К.: АДПС

України, 2002.

Інформаційне суспільство. Дефініції... / Під ред. Р.А. Калюжного і М.Я. ІПвеця. - К.: "Інтеграл",

2002.

7.Олексик О.С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні. - К: "Наукова думка", 1998.

Cередина ХХ – початок ХХІ століття відзначається бурхливим

розвитком науково-технічного прогресу у галузі інформатики [ 1, с. 10 - 110].

Унаслідок масового застосування інформатики та її здобутків у суспільстві

виникло таке соціально-техніко-технологічне явище, як інформатизація. У

свою чергу, інформатизація визначила нову парадигму подальшого

інноваційного розвитку людства під умовною назвою – інформаційне

суспільство [ 2, с. 7 - 75 ].

Постійний розвиток науково-технічного прогресу у галузі інформатики

вимагав практичного втілення в діяльності податкових органів, що зумовлено

специфікою їх функціонування, пов’язаною із структуризацією інформації (у

формі відомостей, повідомлень, даних, кодів, сигналів і тощо) в документах,

документообігу, що проявляється при її реєстрації, обліку, обробці тощо у

автоматизованих інформаційних системах.

На сьогодні у науковому середовищі і суспільній практиці

розглядаються окремі аспекти інформатизації органів податкової служби

України, цій проблематиці присвятили свої розробки такі науковці як

А. Брезвін [ 3 ], Ю. Новиков [ 4 ], А. Новицький [ 5 ] І. Стаценко-

Сургучова [ 6,7,8 ], В. Попович [ 9], В. Цимбалюк [ 10,11 ] В. І. Ревун [ 12] та

іншіх [ 13].

З погляду юридико-догматичного підходу, спеціальне законодавче

визначення інформатизації як об’єкта сфери правовідносин у нашій країні

почалося у 1998 році. Саме у цьому році, 4 лютого, Верховна Рада України

прийняла два визначні системоутворюючі законодавчі акти: Закон України

«Про Національну програму інформатизації» (№ 74/98-ВР) та Закон

України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» (№75/98-

ВР) [ 20 ]. У статті 1 Закону України «Про Національну програму

інформатизації» було визначено поняття інформатизація.

Інформатизація – сукупність взаємопов'язаних організаційних,

правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних,

виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення

інформаційних потреб громадян і суспільства на основі створення, розвитку і

використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних

технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та

комунікаційної техніки [ 20 ].

В Україні останнім часом здійснювалися певні заходи щодо

комплексної автоматизації, електронізації, комп’ютеризації суспільства (на

основі інформатики). Проте інших визначень інформатизації, таких, як у

законодавстві, наведено не було.

Науково-технічний прогрес у галузі інформатики здійснювався в

органах податкової служби активно, з урахуванням розвитку інфраструктури

держави та у міру її трансформації [ 21 ]. Відповідно, це було відображення

на рівні законодавства. Так, у Законі Української Радянської Соціалістичної

Республіки від 4 грудня 1990 року№ 509-XII ｫПро державну податкову

службу в Українській РСРｻ [ 30 ] у статті 8, у пункті 9 було зазначено, що

Головна державна податкова інспекція здійснює заходи щодо створення

інформаційної системи, автоматизованих робочих місць та інших засобів

автоматизації і комп’ютеризації робіт державних податкових інспекцій.

У пункті 7 статті 10 Закону серед функцій державних податкових інспекцій у

районах, районах у містах і містах без районного поділ було зазначено, що ці

структурні підрозділи, одночасно з одержанням від підприємств, установ,

організацій, фінансових органів і установ банків документів про суми

податків та інших платежів, що підлягають сплаті і фактично надійшли у

бюджет, також мають виключне право входити в будь-які інформаційні

системи, пов’язані з підприємництвом.

У 1992 році Верховною Радою України було прийнято Закон України

ｫПро інформаціюｻ [ 23 ]. У статті 12 цього Закону, даючи визначення

інформаційній діяльності, законодавець визначив загальносистемну норму з

ознаками інформатики. В ній було зазначено, що, з метою задоволення

інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, органи

державної влади створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і

банки даних.

Розглядаючи у історичній ретроспективі положення статті 13 Закону

України ｫПро інформаціюｻ (1992 року), необхідно відзначити серед

основних напрямів інформаційної діяльності зобов’язання держави постійно

дбати про своєчасне створення, належне функціонування і розвиток

інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах

інформаційної діяльності. Так було здійснено правове забезпечення активної

участі держави у впровадженні здобутків інформатики у соціально-значимі

сфери суспільного життя.

У ретроспективі правового забезпечення інформатизації податкової

служби необхідно згадати Закон України ｫПро Державний реєстр фізичних

осіб – платників податків та інших обов'язкових платежівｻ

від 22 грудня 1994 року№ 320/94-ВР [ 24 ]. Цей Закон відіграв важливу роль

у напрацюванні організаційно-правових механізмів подальшої

інформатизації податкових органів. Пізніше положення цього Закону були

консолідовані до Податкового кодексу України.

У контексті конструктивної критики доцільно зазначити, що без

взаємозв’язку з правовим регулюванням в інших галузях суспільних

відносин окремо цей Закон об’єктивно не міг створити належного рівня

правового забезпечення ні інформатики, ні автоматизації, ні електронізації, ні

комп’ютеризації податкових органів. Регуляторна функція цього Закону

заклала тільки фундамент для подальшого правового забезпечення

інформатизації органів податкової служби.

Особливості діяльності органів податкової служби також було

розкрито у Законі України ｫПро податок на додану вартістьｻ 1997 року.

Основною ознакою правового регулювання інформатики в податкових

органах у цьому законодавчому акті стало те, що вона спрямовувала не

тільки на поліпшення інформаційних взаємовідносин органів податкової

служби з платниками податків, але і на формування прогностичної

інформації, як чинника забезпечення впливу держави на економіку країни

через органи податкової служби у складі державної податкової політики.

З урахуванням ряду суб’єктивних та об’єктивних чинників,

здебільшого під впливом іноземних структур, у нашій країні відбулося

поступове знищення виробничої бази інфраструктури інформатизації.

Зазначене здійснювалося через відповідне правове регулювання, що, як

виявилося пізніше, стало не чинником правового забезпечення, а проявом

загрози національній безпеці в економічній та інформаційній сфері

суспільства. Інші країни, що також займалися виробництвом засобів

електронно-обчислювальної техніки, не хотіли бачити в Україні свого

конкурента. Через нав’язані Уряду України відповідні правові механізми,

уряди інших країн досягли своєї мети – зруйнували українську економіку

виробництва засобів електронно-обчислювальної техніки.

При цьому не останню роль відіграла українська податкова політика,

що через податкове право створила умови для занепаду виробничої бази

вітчизняної інформаційної інфраструктури.

Унаслідок цього у податковому праві виникла як окрема галузь

фінансове право. Виникнення фінансового права було викликане

необхідністю забезпечення фінансових правовідносини відповідною

інформацією та технологіями її об’єктивізації із застосуванням

комп’ютерних систем обробки даних. Інституція набула умовної назви –

фінансово-правова інформатика. Предтечами її формування, як напряму

міждисциплінарних наукових досліджень були такі науковці, як П. Мельник,

В. Попович, С. Ріппа, Т. Скоромцева та інші [14, 15, 16, 17, 18, 19 ].

Створюється міжгалузевий комплексний інститут наукових досліджень,

формується одночасно така наукова дисципліна, як податкова інформатика.

У зв’язку з цим виникла потреба у визначенні поняття податкової

інформатики, розкрити зміст загальної інформатики та дослідити

співвідношення її із такими науковими дисциплінами, як правова та

фінансово-правова інформатика.

Інформатика, як науковий феномен, що зумовлює масове соціальне

техніко-технологічне явище, має свою інтернаціональну природу її

розуміння. Так, у всесвітній електронній енциклопедії в Інтернет –

ｫВікіпедіяｻ в українській версії дано таке визначення інформатики:

інформатика (рос. информатика, англ. informatics, information science; нім.

Informatik) – наука про інформатизацію різних соціальних систем;

теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає

структуру і загальні властивості інформації, а також методи і технічні засоби

її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних

галузях людської діяльності [6].

У французькій мові інформатика розглядається (у перекладі на

українську мову) більш ширше ‒ як галузь науково-технічного і

промислового виробництва електронних технологій для автоматичної

обробки інформації за допомогою електронно-обчислювальних машин,

таких, як: калькулятор, вбудована система, комп’ютер, відео-ігри,

промислові та побутові роботи тощо [25].

Підсумовуючи зазначене, можна стверджувати, що інформатика, як

наука, поділяється на теоретичну та прикладну (техніко-технологічну,

інженерну). Теоретична інформатика вивчає структуру і загальні властивості

інформації, а також методи і технічні засоби її об’єктивізації __________(створення,

перетворення, зберігання, передачі, застосування) в різних галузях людської

діяльності [ 26].

У сучасних дослідженнях інформатика також розглядається як:

науковий напрям, що досліджує закони, методи і способи накопичення,

обробки та передачі інформації за допомогою електронно-обчислювальних

машин та інших технічних засобів; група дисциплін щодо різноманітних

аспектів застосування електронно-обчислювальних машин: прикладна

математика, програмування, програмне забезпечення, штучний інтелект,

архітектура електронно-обчислювальних машин, електронно-обчислювальні

мережі.

Нині, в епоху інформаційного суспільства, інформатика, як наука, у

вузькому розумінні виступає науково-технічним базисом автоматизації

інформаційних процесів у різних соціальних системах на основі

комп’ютерної техніки та заснованих на ній комп’ютерних (електронно-

обчислювальних) технологій створення, реєстрації, обліку, передавання,

отримання, доступу, зберігання та обробки інформації. Також інформатика

розглядається як наукова діяльність, що вивчає інформаційні структури і

процеси збирання (набуття, придбання), відображення, реєстрації,

накопичення, зберігання і поширення (поширення, реалізації) інформації за

допомогою електронно-обчислювальних машин [ 15].

Під впливом розвитку інформаційних технологій та технічних засобів

їх реалізації інформатика почала визначатися як міжгалузева наука про

розробку, впровадження та масове застосування електронно-обчислювальної

(комп’ютерної) техніки, електронних систем, мереж телекомунікації та

заснованих на них технологій створення, передачі, прийому, обробки та

збереження інформації як суспільного ресурсу. Окремі дослідники

інформатику розглядають не тільки як комплексну науку, але і як інженерну

дисципліну щодо вивчення всіх аспектів розробки, проектування, створення,

оцінювання, функціонування збудованих на базі електронно-обчислювальних

машин систем обробки інформації, їх застосування та впливу на різні галузі

соціальної практики [17].

За такого розуміння інформатики, враховуючи, що у її основі є

комп’ютерні техніка та технології, впровадження її здобутків довгий час

розглядалося за парадигмою комп’ютеризації. Ця категорія активно увійшла

не тільки в широкі маси науковців, але і практиків. Проте комп’ютеризація

не набула соціально-державного значення як явище, що потребує якогось

спеціального правового забезпечення. Комп’ютеризація не вимагає зміни

традиційних організаційних, інформаційних, управлінських та їх

технологічних структур, а лише створює додаткові організаційні структури,

на зразок інформаційно-обчислювальних центрів, де здійснюється збір,

реєстрація, облік, обробка та передача аналітико-статистичної інформації для

управлінських потреб. При цьому основна увага концентрується на

автоматизації інформаційних процесів управлінської діяльності із

застосуванням електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) на базі

обліково-реєстраційних методів, способів, що в основі мали засоби

паперових технологій (паперових картотек, журналів, списків, документів та

відповідного паперового документообігу).

Велике значення у ефективному впровадженні сучасних комп’ютерних

інформаційних технологій у діяльності органів податкової служби має

зв'язок податкової інформатики та податкового права з інформаційним

правом. Нині саме у цьому праві як галузі юридичної науки та галузі

практики правовідносин щодо інформації комплексно формується

методологічна база основ правового забезпечення суспільних відносин щодо

інформації. Тобто, сучасне інформаційне право розглядається за сутністю, як

сфера суспільних відносин щодо інформації, як комплексна галузь

юридичної науки та як відповідна наукова дисципліна, через яку передаються

систематизовані знання у суспільстві від покоління до покоління. За змістом

інформаційне право – це комплексна галузь права щодо інформаційних

відносин і технологій їх об’єктивізації в суспільстві [27].

Також для цілей наукових розвідок необхідно приділити увагу

визначенню ряду основних понять, категорій, термінів, що застосовуються у

дослідженні і відображають сутність соціально-техніко-технологічних явищ

пов’язаних із інформатикою. Окремі з них було відображено у нормативно-

правових актах, інші – залишилися на рівні теоретичних розробок, у

довідниках, підручниках, навчальних та практичних посібниках.

Так, комп’ютеризація із наукових і навчальних джерел перейшла у

правову категорію, у тому числі в законодавство, проте її визначення у ньому

не було подано, на відміну від інформатизації. У рамках податкової

інформатики дослідження у галузі комп’ютеризації дотепер не проводилися.

Визначення комп’ютеризації як категорії подано тільки Г. Середою,

І. Рогатюком та В. Цимбалюком [ 10, 11 ]. Трансформуючи їх конкретне

визначення до загального, пропонуємо своє визначення поняття

ｫкомп’ютеризаціяｻ.

Комп’ютеризація – це сукупність процесів, у результаті яких типові

здобутки інформатики, комп’ютерної техніки і технологій ситуативно,

фрагментарно адаптуються та впроваджуються у різні інформаційні системи

організаційних структур без зміни їх у системі управління.

Зазначене формулювання як матрицю можна адаптувати до

комп’ютеризації органів ДПСУ так: ｫКомп’ютеризація органів податкової

служби – це сукупність процесів, у результаті яких типові здобутки

інформатики, комп’ютерної техніки і технологій ситуативно, фрагментарно

адаптуються та впроваджуються у різні інформаційні системи організаційних

структур податкової служби без зміни їх у системі управлінняｻ.

Для того, щоб визначити відмінності комп’ютеризації і інформатизації

податкової служби, пропонується спочатку розглянути особливості

податкової інформації. Зазначене питання було відображено на

законодавчому рівні, у новій редакції Закону України ｫПро інформаціюｻ

[ 28]. З погляду юридико-догматичного підходу, відповідно до пункту 1

статті 16 цього Закону, під податковою інформацією розуміють ｫсукупність

відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних

відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених

на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому

Податковим кодексом Україниｻ.

У пункті 2 зазначеної статті визначено гіперзв’язок Закону України

ｫПро інформаціюｻ щодо правового режиму податкової інформації з

Податковим кодексом України та іншими законами.

У 1994 році було прийнято Закон України ｫПро захист інформації в

автоматизованих системахｻ [29], у якому було визначено такий предмет

правовідносин як автоматизована система. На нашу думку, таке визначення

автоматизованої інформаційної системи в інформатиці має недоліки. До

складу автоматизованої інформаційної системи входять не тільки технічні

засоби обробки (засоби електронно-обчислювальної техніки і зв’язку,

телекомунікації) та методи і процедури, програмне забезпечення

комп’ютерів, але і відповідні суб’єкти, що формують інформаційні ресурси.

Тому таке формулювання автоматизованої інформаційної системи більше

підходить до визначення змісту такої категорії як ｫкомп’ютерна

інформаційна системаｻ. Тому і пропонуємо автоматизовану інформаційну

систему розглядати як зміст комп’ютерної інформаційної системи, але у

більш широкому розумінні інформаційної діяльності:

Комп’ютерна інформаційна система – це техніко-технологічна система,

що здійснює автоматизовану обробку даних, кодів, сигналів, що у своєму

складі має технічні засоби їх збору, зберігання, передавання, обробки (засоби

електронно-обчислювальної (комп’ютерної) техніки і телекомунікацій), а

також методи, способи і процедури, їх програмно-математичного

забезпечення.

У контексті створення комп’ютерних інформаційних систем для

податкових правовідносин необхідно зазначити, що через помилки державної

політики, що знайшло відображення і в правовому регулюванні щодо

розвитку інфраструктури інформатики – інформаційні технології - найбільш

поширеним операційним середовищем для комп’ютерів в органах державної

влади стали іноземні розробки і їх версії (спочатку MS DOS, а потім –

Windows). Також в Україні і нині повільно йде переорієнтація на сучасні

інструментальні засоби інформатики, системи управління електронними

базами даних для створення інформаційних систем, баз даних на зразок,

Oracle, Informix, Sybase тощо. При цьому не звертається увага на

першооснови такого незадовільного стану: в умовах перехідної економіки,

якщо держава не може достатньо фінансувати відповідні розробки, то вона

повинна для сфери інформатики та виробничої її бази у промисловості

створити відповідні податкові преференції. У зв’язку з цим пропонуємо

звернути увагу на досвід США. У період економічної кризи країни у її Уряду

і Парламенту не виникало навіть думки скорочувати бюджетне фінансування

та податкові пільги для науки у сфері інформатики та промисловості у галузі

інформаційних технологій.

В Україні подібної політичної установки не було зроблено ні раніше, ні

нині. Унаслідок цього в органах державної влади вже традиційно і

здебільшого застосовуються і нині застарілі засоби – типу Clipper, FoxPro та

інші. На низькому рівні перебуває оснащення розробників автоматизованих

інформаційних систем відповідними інструментально-технологічними

засобами підтримки інженерії створення складних, розподілених прикладних

комп’ютерних систем. Також у Концепції Національної програми

інформатизації було визначено, як негативну тенденцію відставання України

від міжнародного рівня розвитку стандартизації у сфері інформатизації, що

необхідно виправляти.

Список використаних джерел:

1. Цимбалюк В. С. Інформаційне право: концептуальні положення до

кодифікації інформаційного законодавства: монографія. / Цимбалюк В. С. –

К.: Освіта України, 2011. – 426с.

2. Цимбалюк В. С. Інформаційне права (основи теорії і практики):

монографія. / Цимбалюк В.С. – К.: Освіта України, 2010. – 388 с.

3. Брезвін А. Найближчим часом електронна звітність охоплюватиме

сплату всіх податків. / А. Брезвін // Вісник податкової служби України.

– 2007. – № 11. – С. 5.

4. НовиковЮ. Найближчим часом електронна звітність охоплюватиме

сплату всіх податків. / Ю. Новиков // Вісник податкової служби України.

– 2007. – № 11. – С. 5.

5. Новицький А. М. Інтеграція інформаційних систем: правовий

аспект__

Поиск по сайту: