|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Політика ЄС у сфері малого і середнього бізнесу
Малі і середні підприємства (МСП) відіграють все більшу роль в економіці Європейського союзу. 23 мільйона МСП складають 99% всіх підприємств і створюють робочі місця для переважної частини населення (до 80% зайнятості в деяких промислових галузях економіки, на кшталт текстильної).[1], Усвідомлюючи значення малого і середнього бізнесу для суттєвого економічного зростання і забезпечення стабільної зайнятості населення в ЄС у 2008 р. прийнято “Акт малого бізнесу Європи”[2], що є важливим елементом третього циклу Лісабонської стратегії зростання і зайнятості на період 2008-2010 років. Впровадження Акту малого бізнесу Європи має на меті в повній мірі розкрити потенціал малих підприємств, підвищити їхню конкурентоспроможність шляхом зменшення на 25% законодавчого і адміністративного навантаження на малі і середні підприємства до 2012 року. В рамках ЄС здійснюється системна політика підтримки малого й середнього підприємництва, орієнтована на три головні ланки, що беруть участь в створенні та функціонуванні малого й середнього бізнесу: на конкретну людину, фірму і суспільство. Її головна мета - збалансування інтересів держави та бізнесу. Основними напрямками нової політики у сфері малого і середнього бізнесу є: – Просування підприємництва і підприємницьких навичок. В рамках цього напрямку запроваджуються заходи сприяння розвиткові підприємництва, зменшення ризику пов’язаного із започаткуванням і веденням бізнесу, усунення негативних наслідків пов’язаних із банкрутством, забезпечення підтримки особливим категоріям підприємців (жінкам, молодим людям, особам похилого віку і т.п.). – Покращений доступ МСП до внутрішнього і зовнішнього ринків, особливо для підприємств прикордонної зони. – Зменшення бюрократичних перешкод. Зменшення регуляторних і адміністративних перешкод для ведення бізнесу. Передбачається постійний моніторинг проектів законодавчих актів з точки зору їх впливу на МСП та перегляд податкового законодавства як в частині непрямих так і прямих податків. – Вдосконалення здатності МСП до розвитку. Покращуючи доступ МСП до фінансів для провадження досліджень, інновацій, інформаційних і комунікаційних технологій, ЄС сприятиме зростанню потенціалу підприємств. Фінансова підтримка, що забезпечується на рівні ЄС Щорічною програмою для підприємств і підприємництва буде збільшена у відповідності з майбутньою програмою (Competitiveness and Innovation Framework Programme). – Посилення діалогу з власниками МСП. Європейські інституції і власники МСП відчувають взаємну нестачу інформації і для усунення цього недоліку передбачається більш систематична спільна співпраця і консультації через спеціального Представника та за допомогою нової інформаційної мережі (Euro Info Centres network) Транскордонна торгівля в ЄС: європейські підприємства отримали більше свободи (24/06/2008) Новий пакет ініціатив, що його держави-члени ЄС ухвалили 23 червня 2008 р, допоможе усунути бар’єри для транскордонної торгівлі усередині Союзу і надасть нового стимулу для розвитку малих та середніх підприємств (МСП). Про це йдеться у повідомленні Європейської Комісії, оприлюдненому 23 червня. Коментуючи подію, Європейський Комісар у справах підприємницької діяльності та промисловості Ґюнтер Фергойґен зазначив, що пакет норм „створить простіші умови для компаній, і передусім малих підприємств, що прагнуть продати свої товари в інших державах-членах ЄС”. Водночас, за словами Комісара, новий пакет норм підвищить рівень споживчої безпеки та поліпшить механізми контролю за тими товарами, що надходять з-за кордону. Від моменту ухвалення пакету цих норм компанія, базована в одній країні ЄС, стикатиметься із набагато меншими перепонами для торгівлі в іншій країні Союзу. Приміром, якщо товар відповідає технічним нормам країни походження, він не стикатиметься із бар’єрами під час торгівлі в іншій країні ЄС. Якщо ж та чи та країна Союзу матиме намір вилучити зі своїх ринків товари компанії з іншої країни ЄС, вона муситиме безпосередньо звернутися до цієї компанії та обґрунтовано пояснити своє рішення. Для полегшення доступу до ринків інших країн ЄС в усіх державах Союзу буде створено спеціальні контактні пункти щодо технічних стандартів продукції (Product Contact Points), завдяки яким будь-яке підприємство зможе дістати достовірну та точну інформацію про технічні правила, чинні в даній країні ЄС. Лібералізуючи транскордонну торгівлю, держави та інституції ЄС також намагаються посилити рівень споживчої безпеки на внутрішньому ринку Союзу. Для цього буде створено нові механізми нагляду за ринком та створено нові оцінювальні органи, що слідкуватимуть за якістю товарів Європейська Комісія пропонує зменшити бюрократичний тягар на європейські компанії. Відповідна пропозиція міститься в Першому стратегічному огляді втілення ініціативи „На шляху до ліпшого регулювання”, оприлюдненому 14 листопада 2007 р. На думку Комісії, протягом найближчих п’яти років бюрократичний тягар на європейські компанії слід зменшити на 25%. Це уможливить підвищення ВВП Європейського Союзу на 1,5% та збільшення обсягів інвестицій на 150 мільярдів євро. У документі наголошується, що подібної мети можна досягти тільки за умов повної співпраці держав-членів та інституцій ЄС. Відповідно до результатів огляду, протягом останніх трьох років було докладено чимало зусиль для оцінки масштабу бюрократичного тягаря в різних сферах, а також для спрощення наявних норм європейського права. Крім того, Комісія здійснила понад 160 досліджень, що містили оцінку потенційних соціальних, екологічних та економічних наслідків пропонованих нею ініціатив. Очевидним є поступ у процесі кодифікації європейського права: протягом останніх трьох років Комісія розробила понад 500 норм, що зводять в один документ положення вихідних нормативно-правових актів та всіх подальших змін та доповнень до нього. Окрім аналізу досягнутих результатів, огляд містить також план дій на найближче майбутнє. Поряд із зменшенням бюрократичного тягаря на європейські компанії, Комісія пропонує створити спеціалізовану Раду з оцінки можливих наслідків пропонованих норм. На шляху до подальшого спрощення законодавства Комісія планує втілити 43 нові ініціативи. Важливим напрямом діяльності будуть дії, спрямовані на підвищення рівня виконання норм європейського права. Ініціативу „На шляху до ліпшого регулювання” було ухвалено навесні 2005 року. Вона стала частиною оновленої Лісабонської стратегії, покликаної підвищити конкурентоздатність європейської економіки. Ключовими елементами ініціативи є зменшення бюрократичного тягаря на європейські компанії, спрощення та зменшення обсягів наявного законодавства ЄС та реалізація механізму ретельної оцінки наслідків пропонованих норм. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |