АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прояви мовної агресії в заголовках

Читайте также:
  1. Архаїчні прояви влади в пострадянських соціумах
  2. В чем заключается куфр того, кто проявил сомнение или воздержался выносить такфир тем, кто совершает большой куфр или ширк?
  3. Визначення і типи мовної агресії в журналістиці
  4. Визначення мовної агресії
  5. Кволек вновь обернулся, но Файрли не дал ему в очередной раз проявить заботу о перетрусившем пассажире.
  6. Клінічні прояви
  7. Клінічні прояви атопічного дерматиту
  8. Которая появится утром. Если проявится один из признаков,
  9. Любовь Рогани проявить
  10. МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЖУРНАЛІСТА ЛУГАНЩИНИ
  11. Настоящая женщина не только не боится проявить инициативу в сексе, но и становится генератором совершенно сумасбродных и поэтому в высшей степени привлекательных для мужчины идей.
  12. Обычаи Всевышнего, проявившиеся во время покорения Ирака и восточных областей

Заголовок публікації – це перше, на що звертає увагу читач. Заголовок може викликати бажання прочитати журналістський матеріал або не читати його зовсім. Усі заголовки поділяються на інформаційні та привабливі. Мовна агресія використовується, здебільшого, у привабливих заголовках. Цей прийом вживається для привернення уваги читача, щоб викликати у нього зацікавленість. Наприклад, заголовок:

«Этот левак не укрепляет» [КП, 29.10.2010] одразу ж викличе зацікавленість читача, бажання прочитати статтю та дізнатися про що йдеться. Тобто журналіст таким чином маніпулює свідомістю аудиторії та впливає на її вибір;

«Чернобыльской АЭС придет крышка» [КП, 4.11.2010] – цей заголовок також призначений привернути увагу читача, зацікавити його. Але прочитавши заголовок та сам матеріал, читач може лишитися невдоволеним, бо заголовок не розкриває суть текста.

Трапляється також невмотивоване використання жаргону та просторіч з метою створення більш яскравого заголовку. У цих публікаціях автор використовує гру слів. Але на практиці, частіше за все, матеріали з такими заголовками викликають у читача недовіру та агресивне ставлення. Наприклад:

«Новый терминал в Харьковском аэродроме открыли улетным концертом» [КП, 3.09.2010] – в цьому прикладі слово «улетный» використали тільки тому, що у публікації йдеться про відкриття аеродрому;

«Отвязная киевлянка и сумасшедшие клоуны» [КП, 14.09.2010] – у цьому матеріалі розповідається про серйозну подію – Венеціанський кінофестиваль, і використання жаргону тут невмотивоване;

«Заколебался климат и нас заколебал» [КП, 3.09.2010] – у цьому реченні добре видно гру слів, що використав автор для створення більш виразного заголовку.

У матеріалах газети «Комсомольская правда в Украине. Донецкий выпуск» використовуються заголовки-звинувачення, що також відноситься до мовної агресії. Це робиться для концентрації уваги читача саме на цій публікації. Автор намагається показати унікальність, резонансність свого матеріалу, своє ставлення до зображуваних подій, і тому вживає агресивні елементи. Іноді він використовує мовну агресію, щоб аудиторія розділила його погляди та уподобання. Наприклад:

«Леха Качинського мог "угробить" главком польских ВВС» [КП, 5.11.2010] – цей заголовок вказує на людину, яка, можливо, винна у смерті Качинського.

Пряме звинувачення використовується в наступному заголовку:

«Лжец! Лжец!» [КП, 24.09.2010].

Заголовки з елементами жаргону та просторіччя можуть вживатися в публікаціях, що написані близькою до народу мовою. Тому й заголовок відповідний. Наприклад, у реченні:

«В Донецк явились копы всей страны» [КП, 24.09.2010] жаргон використовується для наближення репортажу до народу. Але такі маніпуляції словом можуть викликати у читача відчуття, що в матеріалі звунувачуються працівники поліції та викликати негативні асоціації.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)