Прояви мовної агресії в текстах

Мовна агресія в журналістських текстах зустрічається частіше, ніж у заголовках. Це й використання жаргонів у матеріалах, і невмотивоване вживання іншомовних слів, незрозумілих читачам. Журналісти за допомогою цих засобів намагаються продемонструвати свої погляди, привернути увагу аудиторії та вплинути на неї.

У газеті «Комсомольская правда в Украине. Донецкий выпуск» мовна агресія найчастіше проявляється коли журналіст пише проблемні матеріали. Наприклад, агресивні елементи зустрічаються, коли газетяр описує революцію у Франції:

«Да что он знает о жизни, этот болван-молокосос! – взорвался журналист Дмитрий де Кошко, когда я рассказала ему эту историю» [КП, 4.11.2010].

У цих текстах показується агресивне ставлення журналіста чи його героя до описуваних подій, висвітлюється осудження, невдоволення, зневага автора:

«Подход Запада в отношении Украины дурацкий» [КП, 29.09.2010];

«Перевод фильмов в кинотеатрах на украинский язык, преподаваниеистории в школах с антироссийким оттенком, героизация Степана Бандеры и ситуация с российским флотом в Севастополе – все это, по мнению англичан, последствия идиотской внешней политики Запада» [КП, 29.09.2010];

«Судьба Севастополя – пример идиотизма во внешней политике Запада» [КП, 29.09.2010] – усі три речення наводять приклади засудження політики Заходу;

«Люди столпились вокруг водителя «Тойоты Лэнд Крузер», который явно «под мухой» едва стоял на ногах, но при этом отмахивался от назойливых вопросов» [КП, 29.09.2010] – осуд нетверезого водія, що спровокував аварію;

«Хочешь не хочешь, а люби, блин» [КП, 5.11.2010] – вираження невдоволення;

«Продюссер нас кинул» [КП, 29.09.2010] – осудження нечесної людини;

«Издательства из последних сил пытаются удерживать цены на том же уровне, но авторы Налогового кодекса решили «подложить свинью» всем – и газетчикам и их читателям» - журналісти виражають невдоволення політикою українського уряду [КП, 4.11.2010];

«Могу с уверенностью утверждать, что младшие школьники могут так достать учителя, что не каждый выдержит детские измывательства» [КП, 4.11.2010] – нетерпимість, засудження дитячої поведінки;

«Зато образовались барыги, которые предлагали те же саме билеты по 1500 евро» [КП, 24.09.2010] – засудження, звинувачення;

«И все потому, что этот чертов микрофон заглох» [КП, 24.09.2010] – невдоволення поламкою.

У тексті, що розповідає про жорстоку гру людьми душевнохворого чоловіка, автор вживає мовну агресію для позначення стану героїні, що була жертвою божевільного:

«Я сказала этому козлу все, что думаю о его экспериментах над людьми» [КП, 29.10.2010];

«Правда, в чем кайф, так и не словила» [КП, 29.10.2010].

Велика кількість жаргоних слів використовується у статтях, присвячених зіркам та розвагам. Тут присутній і молодіжний, і тюремний, і комп’ютерний жаргони.

Трапляються випадки, коли у матеріалі розповідається про серйозну культурну подію, а журналіст вирішив «урізноманітнити» текст жаргоном:

«Капризной киношной тусовкой Киева фильм был принят положительно, с пометкой «Всем к обязательному просмотру» [19, 19].

Невмотивоване вживання жаргоних слів зустрічається і у політичних, і у соціальних, і у спортивних матеріалах:

«Накануне местных выборов одна из политических сил пообещала после своей победы порадовать Луганск мегаконцертом с участием самых крутых рок- и попзвезд мира» [КП, 2.11.2010];

«После возвращения из Африки игроков «пропесочили» на сцене Дворца культуры в Пхеньяне, где они в присутствии переполненного зала выслушали тираду министра спорта» [КП, 2.11.2010];

«Добившись того, что Windows стала основной операционной системой мира, использующейся практически в каждом компьютере, Гейтс выкручивает пользователям руки как хочет и стрижет на этом купоны» [КП, 29.10.2010].

«И вскоре туда будут шастать и исследовательские глубоководные аппараты, и индивидуальные туристические подлодочки» [КП, 29.10.2010].

Поиск по сайту: