Призначення й предметна область

База даних призначена для зберігання даних про придбані бібліотекою виданнях (монографіях, довідниках, збірниках статей і т.п.), інформації про місцезнаходження окремих екземплярів (плетінь) кожного видання й відомостей про читачів.

В основу аналізу взята анотована каталожна картка.

Д27 Дейт К. Посібник з реляційної СУБД DB2 / Пер. с англ. і предисл. М.Р.Когаловского. - М.: Фінанси й статистика, 1988. - 320 с.: іл.

ISBN 5-279-00063-9

Книга американського фахівця в області реляційних баз даних К.Дейта, автора популярної в СРСР монографії "Введення в системи баз даних" (М.: Наука, 1981), являє собою посібник з перспективної СУБД фірми ИБМ DB2 можливості, що поєднує, широко відомої системи IMS/VS і реляційної СУБД.

Для фахівців із програмного забезпечення інформаційних систем і студентів вузів.

ББК 32.973

Для ведення бібліотечних каталогів, організації пошуку необхідних видань і бібліотечної статистики в базі повинні зберігатися відомості, більша частина яких розміщаються в анотованих каталожних картках

Аналіз запитів на літературу (як читачами, так і співробітниками бібліотек) показує, що для пошуку підходящих видань (по тематиці, авторові, художнику, видавництві й т.п.) і відбору потрібного (наприклад, по анотації) слід виділити наступні атрибути каталожної картки:

1. Автор (прізвище й імена (ініціали) або псевдонім кожного автора видання).

2. Назва (заголовок) видання.

3. Номер тому (частини, книги, випуску).

4. Вид видання (збірник, довідник, монографія,...).

5. Укладач (прізвище й імена (ініціали) кожного з укладачі видання).

6. Мова, з якої виконаний переклад видання.

7. Перекладач (прізвище й ініціали кожного перекладача).

8. Під чий редакцією (прізвище й імена (ініціали) кожного з титульних редакторів).

9. Художник (прізвище й імена (ініціали) кожного художника-ілюстратора) - для художніх видань, иллюстрируемых оригінальними малюнками.

10. Повторність видання (друге, одинадцяте й т.п.).

11. Характер перевидання (виправлене, доповнене, перероблене, стереотипне й т.п.).

12. Місце видання (місто).

13. Видавництво (назва видавництва).

14. Рік випуску видання.

15. Видавнича анотація або реферат.

16. Бібліотечний шифр (наприклад, ББК 32.973).

17. Авторський знак (наприклад, Д27).

Бібліотечний шифр і авторський знак використовуються при складанні каталогів і організації розміщення видань на полках: по змісту (відповідно до бібліотечного шифру) і алфавіту (відповідно до авторського знака).

Бібліотечно-Бібліографічна класифікація (ББК) розподіляє видання по галузях знання відповідно до їхнього змісту. У ній використовується цифро-буквені індекси східчастої структури.

Кожний з дев'яти класів (1. Марксизм-ленінізм; 2. Природничі науки; 3. Техніка. Технічні науки; 4. Сільське й лісове господарство; 5. Охорона здоров'я; 6/8. Суспільні й гуманітарні науки; 9. Бібліографічні посібники. Довідкові видання. Журнали.) ділиться на підкласи й наступні щаблі розподілу:

3. Техніка. Технічні науки.

32 Радіоелектроніка.

32.97 Обчислювальна техніка.

32.973 Електронні обчислювальні машини й пристрою.

32.973.2 Електронно-обчислювальні машини й пристрої дискретної дії.

Шифр ББК використовується при виділенні збереженим виданням певних кімнат, стелажів і полиць, а також для складання каталогів і статистичних звітів.

Авторський знак, що полягає з першої букви прізвища (псевдоніма) автора або назви видання (для видань без автора) і числа, відповідного до складу, найбільш наближеного за написанням до перших букв прізвища (назви), спрощує розміщення книг на полках за абеткою.

До об'єктів і атрибутам, що дозволяють охарактеризувати окремі екземпляри видань (плетіння), місця їх зберігання й читачів, можна віднести:

18. Номер кімнати (приміщення для зберігання плетінь).

19. Номер стелажа в кімнаті.

20. Номер полиці на стелажі.

21. Номер (інвентарний номер) плетіння.

22. Дата придбання конкретного плетіння.

23. Ціна конкретного плетіння.

24. Дата розміщення конкретного плетіння на конкретному місці.

25. Дата вилучення плетіння із установленого місця.

26. Номер читацького квитка (формуляра).

27. Прізвище читача.

28. Ім'я читача.

29. По батькові читача.

30. Адреса читача.

31. Телефон читача.

32. Дата видачі читачеві конкретного плетіння.

33. Строк, на який конкретне плетіння видане читачеві.

34. Дата повернення плетіння.

П роектування інфологічної, даталогічної, фізичної моделей, побудова er-діаграм

Моделювання даних – це процес створення логічної вистави структури бази даних.

Ця структура повинна задовольняти вистави користувача даними.

Досягнення відповідності (адекватності) структури бази даних виставам користувача є найбільш важливим завданням при розробці ефективного додатка баз даних і основою для всієї наступної роботи при розробці бази даних. Якщо цього не досягти, то користувачі оцінять базу даних незручної, неповної й те, що вона взагалі не виправдала їхній очікування.

У цей час існує два різні підходи до моделювання даних:

1. модель бази даних типу «сутність - зв'язок» (entity-relationship model), що має значну кількість прихильників серед професіоналів;

2. семантична об'єктна модель (деякі вважають її більш простий і точної).

При проектуванні бази даних використовуємо перший, найпоширеніший метод моделювання даних – «сутність - зв'язок».

Ця модель уведена Пітером Ченом (Peter Chen) в 1976 році.

Цей вибір пояснюється в першу чергу наочністю вистави відносин між об'єктами й поведінки елементів бази даних. На цьому підході до моделювання даних ґрунтуються більшість засобів автоматизації проектування (CASE), застосування яких значно скорочує час розробки, а так само запобігають виникненню багатьох помилок.

У цей час не існує єдиного загальноприйнятого стандарту для цієї моделі, символи для графічної вистави моделі досить різні. У даних методичних рекомендаціях дається найбільш традиційний набір загальних конструкцій і демонстрації їх застосування.

Поиск по сайту: