Виклад тексту документів

Повне найменування назви роботи на титульному листі, в основному написі і при першому згадуванні в тексті документа повинне бути однаковим.

У наступному тексті порядок слів у найменуванні повинен бути прямий, тобто на першому місці повинно бути визначення (ім'я прикметник), а потім — назва (ім'я іменник).

Найменування, що приводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.

Текст документа повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.

При викладі обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова "повинно", "випливає", "необхідно", "потрібно, щоб", "дозволяється тільки", "не допускається", "забороняється", "не випливає". При викладі інших положень варто застосовувати слова –“можуть бути”, "як правило", “при необхідності”, "може бути", "у випадку" і т.д.

При цьому допускається використовувати оповідальну форму викладу тексту документа, наприклад “застосовують”, "указують" і т.п.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а при їхній відсутності — загальноприйняті в науково-технічній літературі.

У тексті документа не допускається:

— застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

— застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів у російській мові;

— застосовувати довільні словотвору;

— застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами російської орфографії, що відповідають державними стандартами, а також у даному документі;

— скорочувати позначення різних величин.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

— застосовувати математичний знак мінус (—) перед негативними значеннями величин (варто писати слово "мінус");

— застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад > (більше), < (менше), = (дорівнює), >=(більше або дорівнює), <= (менше або дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

— застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

Найменування команд, режимів, сигналів і т.п. у тексті варто виділяти лапками, наприклад, "Сигнал +27 включений".

Якщо в документі прийнята особлива система скорочення слів або найменувань, то в ньому повинен бути приведений перелік прийнятих скорочень, що поміщають у відповідному розділі роботи перед переліком термінів.

Умовні літерні позначення, зображення або знаки повинні відповідати прийнятим у чинному законодавстві і державних стандартах. У тексті документа перед позначенням параметра дають його пояснення.

При необхідності застосування умовних позначок, зображень або знаків, не встановлених діючими стандартами, варто пояснювати в тексті або в переліку позначень.

У документі варто застосовувати стандартизовані одиниці різних величин, їхнього найменування і позначення відповідно до ДСТ 8.417-81.

У тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць величин і одиниць рахунка варто писати цифрами, а числа без позначення одиниць величин і одиниць рахунка від одиниці до дев'яти — словами.

Приклади

1 Проводимо відображення перших п'яти елементів масиву, який містить по 7 компонентів.

2 Підібрати 15 кольорів.

Одиниця величини того самого параметра в межах одного документа повинна бути постійної. Якщо в тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці величини, то на неї вказують тільки після останнього числового значення, наприклад 1,50; 1,75; 2,00 Кb.

Якщо в тексті документа приводять діапазон числових значень різних величин, виражених в одній і тій же одиниці величини, то позначення одиниці величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Приклади

1 Від 1 до 5 Кb.

2 Від 10 до 100 кг.

3 Від плюс 10 до мінус 40 °С.

4 Від плюс 10 до плюс 40 °С.

Неприпустимо відокремлювати одиницю величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинописним способом.

Приводячи найбільші або найменші значення величин варто застосовувати словосполучення "повинне бути не більш (не менш)". Приводячи припустимі значення відхилень від зазначених норм, вимог варто застосовувати словосполучення "не повинне бути більш (менш)".

Числові значення величин у тексті варто вказувати зі ступенем точності, що необхідна для забезпечення необхідних властивостей елементу, при цьому в ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми. Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткового знака для різних типорозмірів, марок і т.п. елементів одного найменування повинне бути однаковим.

Дробові числа необхідно приводити у виді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, які варто записувати ¼²; ½² (але не , ).

При неможливості виразити числове значення у виді десяткового дробу, допускається записувати у виді простого дробу в один рядок через косу рису, наприклад, 5/32; (50А-4С)/(40В+20).

У формулах як символи варто застосовувати позначення, установлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу варто давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова "де" без двокрапки після нього.

Приклад — Щільність кожного зразка р, кг/м³, обчислюють по формулі

r = , (1)

де m - маса зразка, кг;

V - обсяг зразка, м³.

Формули, що випливають одна за іншою і не розділені текстом, розділяють комою.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули на знаку множення застосовують знак “х”.

Формули, за винятком формул, що поміщаються в додатку, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають – (1).

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад,... у формулі (1).

Формули, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення додатка, наприклад формула (В.1).

Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1).

Порядок викладу в документах математичних рівнянь такий же, як і формул.

Примітки приводять у документах, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу.

Примітки не повинні містити вимог.

Примітки варто поміщати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відносяться ці примітки, і друкувати з прописної букви з абзацу. Якщо примітка одно, то після слова "Примітка" ставиться тире і примітка друкується теж із прописної букви. Одну примітку не нумерують. Кілька приміток нумерують один по одному арабськими цифрами. Примітка до таблиці поміщають наприкінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Приклади

Примітка — ___________________________________

________________________________________________

У текстовому документі допускаються посилання на даний документ, стандарти, технічні умови й інші документи за умови, що вони цілком і однозначно визначають відповідні вимоги і не викликають утруднень у користуванні документом.

Посилання на підрозділи, пункти, таблиці й ілюстрації не допускаються, за винятком підрозділів, пунктів, таблиць і ілюстрацій даного документа.

Поиск по сайту: