Основна частина роботи

Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку досліджень.

У кінці кожного розділу обов’язково подаються стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальних висновках.

У висновках до теоретичного розділу, після детального аналізу стану розробки проблеми, подаються основні терміни та дефініції, що прийняті за робочі в цьому дослідженні.

У практичному розділі до висновків виносяться головні положення й узагальнення, до яких студент доходить на основі власного аналізу практичного матеріалу із залученням теоретичних концепцій, обраних для дослідження в теоретичному вигляді.

Розділ у науковому дослідженні не може завершуватися посиланням чи цитатою, оскільки наприкінці має бути поданий власний висновок студента щодо головних теоретичних і практичних аспектів роботи.

Ідеальне співвідношення теоретичного й практичного розділів у курсовій роботі має бути 1:1, або аналіз практичного матеріалу може трохи (на 10-20%) переважати.

Виклад матеріалу в основній частині підпорядкований провідній ідеї, чітко визначеній і сформульованій автором у назві роботи.

Під час переходу від одного до іншого аспекту проблеми намагаємося уникати перехідних конструкцій на зразок “тепер розглянемо…”, “а далі звернемося до вивчення…” тощо.

Висновки (2-3 сторінки)

Викладаються найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити розв’язання проблеми, сформульованої в пунктах “Вступу” та “Мета й завдання”. На кожне із завдань має бути запропоноване вирішення у висновках дослідження.

У першому абзаці висновків коротко формулюється стан розробки питання в науці. Потім наводяться факти, що становлять наукову новизну дослідження. Далі містяться результати, отримані в практичному розділі, які репрезентують один із можливих аспектів розв’язання аналізованої в курсовому проекті проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації для їх використання.

Ніколи не використовуємо слово “висновки” у висновках до роботи чи її частин. У процесі узагальнення результатів намагаємося уникати багатослівності, що не вказує на конкретні результати роботи, наприклад, не пишемо речень на зразок: “Можна наводити ще багато інших особливостей тележурналістики, однак уже зазначених моментів достатньо, щоб зрозуміти, що у випадку з теленовинами ми маємо особливий тип телепрограм…”.

Поиск по сайту: