ВИСНОВКИ. Кредитна спілка - це неприбуткова громадська організація, що діє на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення

Кредитна спілка - це неприбуткова громадська організація, що діє на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень. Найбільш важлива ознака кредитної спілки – це її кооперативна сутність.

20 грудня 2001 року Верховною Радою України одноголосно прийнято Закон України „Про кредитні спілки”, з 22 січня 2002 року після підписання Президентом України закон набрав чинності.

Сучасна законодавча база діяльності кредитних спілок в Україні станом на кінець 2010 року складається з:

- Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

- Закону України “Про кредитні спілки“;

- Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;

- Закону України “Про захист прав споживачів”;

- нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Результати розвитку ринків небанківських фінансових послуг України за 2010 рік вказують на продовження тенденцій щодо подальшого зростання кількості небанківських фінансових установ та збільшення обсягів та асортименту послуг, які надаються ними відповідно до законодавства:

- якщо станом на кінець 2007 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 1 612 небанківських фінансових установ;

- то станом на 30.09.10 їх загальна кількість досягла 1 999.

Разом із кількісними показниками, зростають і якісні показники діяльності небанківських фінансових установ. Так, якщо за результатами 2008 року загальний обсяг активів небанківських фінансових установ становив 32,7 млрд. грн., то на кінець 2009 року – 41,4 млрд. грн. (приріст 38,2%), а на кінець І півріччя 2010 року він збільшився майже на 5 млрд.грн. і склав 46,4 млрд. грн. (приріст 12,1%).

Питома вага активів кредитних спілок на фінансовому ринку України (з врахуванням активів комерційних банків) зросла з рівня 0,78% у 2007 році до рівня 1,0% у 2009 році та знизилась до рівня 0,82% у 3 кварталі 2010 року.

На кінець 2009 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 834 кредитні установи, в тому числі 800 кредитних спілок, 7 інших кредитних установ та 27 юридичних осіб публічного права

Протягом 2009 року кількість членів кредитних спілок збільшилася майже на 34% і на 31.12.09 становила 2 млн. 391,6 тис. осіб, з яких 561,5 тис. осіб, або 23,5%, мають чинні кредитні договори, а 245,3 тис. осіб (10,3%) мають внески на депозитних рахунках у кредитних спілках

За результатами 2008 - 2009 року, як і раніше, більшість кредитних спілок об’єднувала відносно невелику кількість членів – до 1000 осіб. На кінець 2009 року за кількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість кредитних спілок (61%) об’єднують до 1 тис. осіб; третина спілок – від 1 тис. до10 тис. осіб, біля 5% кредитних спілок залучили від 10 до 100 тис. членів і 4 спілки об’єднують понад 100 тис. членів.

Протягом 9 місяців 2010 р. кількість членів кредитних спілок збільшилася на 10,8% і на 30.09.10 р. становила 2 млн. 649 тис. осіб, з яких 632,0 тис. осіб, або майже 23,9% – члени КС, які мають чинні кредитні договори, та 174 тис. осіб (6,6%) – члени спілок, які мають внески на депозитних рахунках

Загальний обсяг активів кредитних спілок протягом 9 місяців 2010 року зріс на 19,3% та становив на кінець періоду 6 279 млн. грн., з яких 5 657,6 млн. грн., або 90,1% – це продуктивні 1 та решта 9,9% (621 млн. грн.) – непродуктивні активи.

На протязі 2006 -2009 років структура виданих кредитів в сумарному кредитному портфелі кредитних спілок України має наступні зсуви:

питома вага споживчих кредитів з рівня 55% у 2006 році знизилась до 43,0% у 2009 році;

питома вага комерційних кредиті зросла з рівня 12,0% у 2006 році до рівня 16,0% у 2009 році;

питома вага «інших кредитів» зросла з рівня 23,2% до рівня 31,0%, тобто все більше члени КС беруть просто грошові кредити без цільового призначення кредиту.

Зважаючи на досить широкий діапазон середньозважених відсоткових ставок за кредитами членам кредитних спілок, можна стверджувати, що значна кількість кредитних спілок (207 із 658 кредитних спілок, що подали звітність), надавала у 2008 -2009 роках кредити за середньозваженою ставкою у межах від 30 до 40% річних. Більше половини всіх кредитних спілок надавали своїм членам кредити за відсотковою ставкою в межах від 30% до 50% річних.

Порівнюючи структуру депозитів та наданих кредитів, можна стверджувати, що їх розподіл за терміном погашення є доволі однорідним: як серед кредитів, так і серед депозитів переважають середньострокові, терміном від 3х до 12 місяців.

Основними проблемами в розвитку системи кредитної кооперації в Україні на сучасному етапі в дипломному дослідженні ідентифіковані наступні:

надзвичайно велика частка прострочених споживчих кредитів (52% станом на початок 2011 року при нормативі не більше 30%), наданих без застави;

конкурентний тиск комерційних банків та установ споживчого кредитування в складі фінансових корпорацій на традиційному для кредитних спілок ринку споживчого кредитування населення;

фіскальний тиск податкових органів на законодавче зняття неприбутковості з статусу кредитних спілок;

низька ефективність саморегулівних об’єднань кредитних спілок України при створенні фондів стабілізації та фондів гарантування депозитів в кредитних спілках;

неефективна конкуренція між всеукраїнськими об’єднаннями кредитних спілок ВАКС, НАКСУ та ПЗВ, створення дублюючих регіональних систем координації та багатьох малих фінансових фондів стабілізації і гарантування депозитів в кредитних спілках;

відсутність державної підтримки на законодавчому рівні до створення на рівні держави Стабілізаційного Фонду системи кредитних спілок та Фонду гарантування депозитів в кредитних спілках;

підтримуєма банківським лоббі антиконкурентна політика на законодавчому рівні по недопущенню кредитних спілок на ринок банківських вільних грошових коштів, включаючи Центральний кооперативний банк України з державними функціями підтримки платоспроможності та ліквідності кредитних спілок.

Таким чином, основними викликами перед ринком кредитних спілок на наступні 3 роки є наступні:

– забезпечення здатності підтримання платоспроможності та ліквідності кредитних спілок за умови виникнення системних фінансових криз або суттєвих змін ринкової кон’юнктури;

– забезпечення збалансованої регуляторної політики та запровадження реального саморегулювання з боку системи кредитних спілок;

– створення достатніх інституційних, технологічних та ресурсних можливостей для освоєння нових та утримання традиційних ринкових ніш в умовах агресивного конкурентного середовища;

– завершення якісної консолідації системи кредитних спілок і запровадження єдиної загальнонаціональної програми підтримання їх фінансової стабільності та гарантування вкладів їх членів;

– впровадження єдиного національного бренду кредитних спілок на основі поєднання принципів ринкової ефективності, соціальної відповідальності та кооперативних засад в управлінні;

– забезпечення діяльності кредитних спілок з дотриманням міжнародних кооперативних принципів та запровадження ефективних механізмів захисту прав їх членів.

Для вирішення вищезазначених проблем в дослідженні запропоновані наступні організаційно-фінансові заходи на законодавчому та виконавчому рівнях:

1. Терміново прийняти зміни до Закону України «Про кредитні спілки», запропоновані в пакеті антикризових законів України у кінці 2010 року, але не прийнятих під тиском банківського лоббі у Верховній Раді України:

удосконалення законодавства за видами послуг, що надаються установами;

підвищення рівня захисту майнових прав членів установ;

ефективне державне регулювання і запровадження пруденційного (запобіжного) нагляду в сфері кредитної кооперації;

сприяння розвитку довгострокового кредитування;

фінансову надійність та платоспроможність установ;

підтримання процесу інтеграції установ у рамках контрольованої ними багаторівневої системи;

створення умов для формування необхідної інфраструктури системи кредитної кооперації;

поінформованість населення про діяльність установ;

підготовку для ринку кооперативного кредитування висококваліфікованих фахівців.

Таким чином, проблеми розвитку сучасної кредитної кооперації в Україні повинні отримати суттєву підтримку держави на законодавчому та виконавчому рівнях, враховуючи чисельність задіяного населення та світову вагу цього сегменту фінансового ринку в розвинутих ринкових державах світу.

Поиск по сайту: