|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 7. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використанняНавчальні цілі: опрацювати тему, розглянути методику оцінки забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами. Студент повинен знати: завдання, зміст та джерела інформації аналізу Студент повинен вміти: провести економічний аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.
1. Завдання для самостійної роботи 1.1. Розглянути вузлові питання теми: 1.1.1. Завдання аналізу матеріальних ресурсів 1.1.2. Оцінка забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами 1.1.3. Аналіз використання матеріалів 1.2. Розглянути методичні рекомендації щодо опрацювання матеріали теми Зміст теми розкрито у підручниках [ 1 ], [ 2 ]. При вивчені матеріалу теми необхідно уяснити, що обов’язково. умовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Значну увагу приділяють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністратори підприємства. Завданння аналізу матеріальних ресурсів: · оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах; · визначення обґрунтованості та ефективності формування замовлень на матеріальні ресурси; · аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів, визначення впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаловіддачі · виявлення внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів та оцінка їх впливу на обсяг виробництва У процесі аналізу необхідно дати оцінку забезпечення підприємства необхідними основними та допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з’ясувати причини і виявити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва. Одна з причин – недбале складання плану постачання, внаслідок чого в ньому не зазначені деякі з потрібних матеріалів, в отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас можуть бути прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. Аналіз повинен виявити, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства. Далі необхідно проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання, дотримання передбачених угодами термінів і ритму виробництва. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов’язань. Надалі це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними – теж важливий фактор нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Аналіз мусить показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов поставок, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чі інші відхилення. Певним показником у цій справі можуть бути суми штрафних санкцій, які підприємство пред’явило своїм постачальникам для покриття збитків унаслідок порушень постачальника. Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або оберненого до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній динаміці та порівняно з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості показників і можливих резервів економії. У процесі використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби. Аналіз використання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є, безперечно, головними питаннями цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід ураховувати, що головні причини, які зумовлюють поступове їх зниження, такі: 1. конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення; 2. удосконалення технології виробництва; 3. повторне використання відходів виробництва 4. коригування рецептур; 5. зменшення частки кінцевого браку продукції 6. зміна якості споживаних матеріалів (сировини), а також вироблюваної продукції 7. інші Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування ефективність роботи підприємства. При проведені аналізу дуже часто виявляються факти зміни матеріалів. Зміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовуються у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути нестача цих матеріалів або суттєвий брак часу в процесі виробництва. Вплив на обсяг продукції змін витрат матеріальних ресурсів та матеріаломісткості продукції можна визначити способам ланцюгових підстановок.
1.3. Виконати наступні завдання: №1 За нижченаведеними даними провести аналітичне дослідження показників, які характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів
№2 За даними аналітичної таблиці провести оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів за показником співвідношення темпів зростання обсягу виробництва та матеріальних витрат. Оцінка співвідношення зростання обсягу виробництва та матеріальних витрат
№3 Провести аналіз фактичної забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами. Зробіть висновки.
Тема 8. «Аналіз витрат підприємства» Навчальні цілі: вивчити методику проведення економічного аналізу витрат на виробництво та собівартості продукції. Студент повинен знати: завдання та джерела аналізу. Студент повинен вміти: провести аналітичне дослідження витрат на одну грн. продукції; визначити вплив факторів на відхилення витрат.
І. Завдання для ср.: 1.1. Розглянути вузлові питання теми: 1.1.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу. 1.1.2. Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями. 1.1.3. Аналіз відносного рівня витрат. 1.2. Розглянути метод рекомендації щодо опрацювання матеріалу теми Зміст теми розкрито [1], [2]. За економічною сутністю витрати підприємства – це сукупність витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної господарської діяльності підприємства, а за натурально-речовим складом – спожита частина матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Поняття «витрати», яке згідно з термінологією П(С)БО №16 прийшло на зміну поняттю «собівартість» є ширшим в порівнянні з останнім. Схема 1. Склад витрат згідно П(С)БО №16
Схема 2. Операційні витрати.
Схема 3. Взаємозв’язок витрат по функціональному складу та по економічним елементам.
Схема 4. Взаємозв’язок виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції.
Витрати на виробництво групують та вивчають за двома взаємодоповнюючими напрямами – за елементами витрат та за калькуляційними статтями. Аналіз витрат за елементами проводиться методом порівняння фактичної питомої ваги кожного елемента витрат на виробництво з плановою (з питомою вагою витрат попереднього року). Оцінюють зміни в питомій вазі кожного елементу витрат у загальній їх сумі, тобто досліджують структуру витрат. Детальний аналіз структури витрат на виробництво потрібний для того, щоб виявити витрати, які є найбільш значущими для підприємства або можуть стати такими в майбутньому. Не можна одержати помітну економію по витратах, які становлять, наприклад, 1% від усіх витрат. Аналіз витрат за калькуляційними статтями дозволяю дати оцінку розміру економії чи перевитрат у зв’язку з відхиленням фактичної собівартості від планової, показати «внесок» кожної калькуляційної статті в загальне відхилення, зробити висновок про характер матеріало-, оплато-, фондомісткості виробництва і в результаті здійснити заходи щодо виявлення і реалізації резервів зниження собівартості продукції. Оскільки в собівартості продукції значну питому вагу становлять прямі витрати, тобто такі, які прямо відносять на собівартість конкретних виробів, то дослідженню саме цих витрат слід приділити особливу увагу. Насамперед вивчають, які зміни відбулися в сумі прямих матеріальних витрат та їх питомій вазі в повній собівартості продукції. На відхилення фактичних матеріальних витрат від планових, перерахованих на фактичний обсяг і структуру випущеної продукції, впливають три основні фактори, скорочено названі «за рахунок норм», «за рахунок цін» і «за рахунок заміни». Аналіз прямих трудових витрат передбачає визначення та оцінку: · змін, які відбувалися в прямих трудових витратах порівняно з планом (базовим періодом), у сумі та в питомій вазі цих витрат у повній собівартості продукції; · складу фонду заробітної плати; · використання фонду оплати праці; · виявлення непродуктивних виплат заробітної плати. Аналіз проводять методом порівняння фактичних витрат з витратами, передбаченими кошторисом. Обчислюють суми перевитрат (економії) за кожною статтею. Оскільки до складу загальновиробничих витрат входять і змінні витрати, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності, то перед порівнянням фактичної їх суми зі сумою, передбаченою кошторисом, останню слід перераховувати на фактичний обсяг діяльності. Заключний етап аналізу – підрахунок резервів можливого скорочення загальновиробничих витрат і розроблення заходів для мобілізації цих резервів як одного із чинників зниження собівартості промислової продукції. Далі необхідно уяснити методику аналізу відносно рівня витрат. Аналіз відносного рівня витрат закордонні економісти вважають одним із наріжних каменів аналізу конкуренції. Відносний рівень витрат звичайно вважається індексом, який обчислюють як частку від ділення витрат даного підприємства на середні витрати кожного з його конкурентів. Таким чином, якщо індекс = 1, то це означає, що витрати даного підприємства збігаються з витратами його конкурентів. Якщо індекс менший від 1 – витрати нижчі, якщо більший, то конкуренти мають переваги. Аналіз відносного рівня витрат можна проводити окремо: · для кожної одиниці продукції; · для певного виду продукції; · для підприємницької одиниці; · для всього підприємства, компанії, фірми чи будь-якого виду їх діяльності (наприклад, служби маркетингу підприємства). Далі доцільно розглянути аналіз загальновиробничих витрат. Виробничі накладні витрати (чи загальновиробничі) складаються з постійних і змінних витрат. До змінних виробничих накладних витрат належать витрати, що змінюються прямо пропорційно (або майже прямо пропорційно) до зміни обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Слід зазначити, що абсолютно точного поділу витрат на постійні та змінні досягти важко, тому що існує ще й такий вид витрат, як змішані, тобто витрати, які містять у собі постійну та змінну частину. Наприклад, оплата праці апарату управління цехами може включати до себе постійну частину – оклад та змінну частину – преміальну винагороду за збільшення обсягів виробництва понад певний показник (чим вищий відсоток збільшення обсягів, тим вища премія). Окрім цього, затрати, що для одного підприємства є постійними, для іншого змінними. Підприємству буде надано право відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обрати прийнятний для нього метод нарахування амортизації основних засобів (з чотирьох запропонованих). Якщо підприємство обере відомий у минулому прямолінійний метод, то витрати на амортизацію належатимуть до постійних. Все вищезгадане стосується лише бухгалтерського обліку, в податковому обліку сума амортизаційних відрахуван. Визначається відповідно до ст. 8 Закону №334. Пункт 16 ПБО 16 визначає, що змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва (інший об’єкт витрат) із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду, а постійні виробничі накладні витрати – на кожну одиницю виробництва із бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат і т.п.) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичного розміру. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |