Системи вищої освіти у країнах Європи й Америки. На початку ХХІ ст. освіта стала об’єктом пріоритетної уваги міжнародної спільноти

На початку ХХІ ст. освіта стала об’єктом пріоритетної уваги міжнародної спільноти. Проявом цієї тенденції став початок нового етапу європейської освітньої політики, що був оформлений у рамках програми «Освіта і професійна підготовка 2010», затвердженої ще у травні 2000 р. на засіданні Єврокомісії в Лісабоні.

Процес об’єднання Європи супроводжується формуванням єдиного як економічного, так і освітянського та наукового простору, розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. У сучасному світі розвиток України визначається в загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури, а саме:

· парламентаризм;

· права людини;

· права національних меншин;

· лібералізм;

· свобода пересування;

· свобода отримання освіти будь-якого рівня;

· інші атрибути громадянського демократичного суспільства.

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, всебічного входження України у Європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої та науково-технічної інтеграції визначено поширення власних культурних і наукових стандартів у освіті, науці й техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.

Для входження України до європейського простору вищої ос-віти потрібно впровадити в системі вищої освіти:

Ø широкомасштабну довгострокову стратегію системної модернізації всієї системи освіти;

Ø систему якості освіти, яка відповідає стандартам ЄС, потребам ринкової економіки, внутрішнього розвитку держави та суспільства;

Ø державний реєстр напрямів підготовки та спеціальностей, відповідно до міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-96 та 97) і міжнародної стандартної класифікації занять (МСКЗ-88);

Ø загальноприйняту і порівняльну систему вчених ступенів;

Ø законодавчо підсилені умови для полегшення працевлаштування українських громадян у Європі та міжнародній конкурентоспроможності системи вищої освіти України;

Ø систему кредитів на зразок Європейської системи трансферу кредитів (ECTS) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів;

Ø законодавчо підсилені умови задля забезпечення мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:

1) забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних освітянських послуг;

2) забезпечення визнання та зарахування часу, який викладач, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням його законних прав;

3) сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти; вироблення порівняльних критеріїв та методологій.

Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:

· привести у відповідність вимогам Болонської декларації Закон України «Про вищу освіту» у частині визначення змісту і статусу освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти;

· привести до відповідності класифікацію вчених ступенів системи освіти та Переліку кваліфікацій, які використовуються на ринку праці, в тому числі і Європейському;

· визначити витрати навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в обсязі модуля, тобто ув’язування навчального модуля з кредитами;

· розробити методику розрахунку педагогічного навантаження викладачів вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв’язок між ними;

· розробити і затвердити нормативно-правові акти щодо регулювання діяльності викладацького персоналу та студентського контингенту вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

· розробити і затвердити нормативно-правові акти щодо впровадження тестових технологій об’єктивного педагогічного контролю знань тих, хто навчається;

· розробити і затвердити нормативно-правові акти щодо сертифі-кації на відповідність, у процесі якої встановлюється рівень компетентності індивіда і його відповідність соціальним ролям, на які він претендує;

· розробити і затвердити нормативно-правові акти щодо селекції індивідів для виконання конкретних соціальних ролей на основі його професійної придатності, здатності й готовності.

Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно розробити і законодавчо урегулювати процедуру контролю якості й акредитації, а також сприяти посиленню міжнародної конкурентоспроможності випускників вищої школи України.

Політика у сфері якості вищої освіти, професійної підготовки і сертифікації фахівців спрямовується на досягнення оптимального ступеня упорядкування педагогічної діяльності з урахуванням особистісних, соціальних, економічних і державних потреб та інтересів вищої школи.

Програми якості передбачають виокремлення структурно-функціональних властивостей індивіда, професійно важливих якостей фахівця, його спрямованості, інтелектуального розвитку і професійних розумових здібностей, що визначають властивості локального психологічного середовища навчання та впливають на успішність професійного навчання.

Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів – системи накопичення кредитів, (ЕCTS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функцію накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод для вільного пересування студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (впровадження програм, курсів, модулів із «європейським» змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Європейського простору вищої освіти.

Нині зв’язки України з Європейським Союзом мають неабияке значення. Адже Україна має спільний кордон із ЄС і статус країни-сусідки. Надзвичайно важливі вони і для освітянської та наукової сфери в житті українського суспільства. Водночас освіта і наука України має давні та глибокі міжнародні, зокрема європейські, зв’язки.

Міністерство освіти і науки України та його заклади освіти співпрацюють із Європейським Союзом у рамках Програми транс’європейського співробітництва в галузі вищої освіти.

Нова політика сусідства є доповненням до відносин між Україною та Європейським Союзом, установлених Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом.

Союз інвестував у процес реформування національної вищої освіти понад 35 мільйонів євро. Всього здійснено 126 проектів у 40 ВНЗ. Із 2003 року в українських університетах працює ще 14 проектів. За дев’ять років реалізації Програми на конкурс було подано 500 заяв на проекти, які охоплювали понад тисячу вищих навчальних закладів України і країн-членів Євросоюзу.

Міністерство розглядає можливість участі України в таких спільних програмах і проектах Європейського Союзу як «Сократ» – європейська програма освіти, спрямована на розвиток європейського виміру та підвищення якості освіти шляхом заохочення співробітництва між країнами-учасницями; «Леонардо да Вінчі» – програма у сфері професійної освіти і підвищення кваліфікації.

Поиск по сайту: