АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теорія нації

Читайте также:
  1. Економічна теорія добробуту. Функція корисності Бетмана і Неша.
  2. Економічна теорія у США
  3. Етнополітика і процес формування сучасної української нації
  4. Ж) Квантова теорія поля
  5. ЗАВДАННЯ І ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ПО ДИСЦИПЛІНІ «ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ»
  6. Загальна теорія політичних партій
  7. Кардиналістська теорія поведінки споживача
  8. Квантова теорія фотоефекту
  9. Класична та кейнсіанська теорія
  10. Класична теорія політичного розвитку.
  11. Ленінська теорія імперіалізму як продовження і розвиток соціально-економічного вчення К. Маркса
  12. Міф перший: «теорія спільної колиски»

Для визначення поняття „нація” використовують три головних підходи:

- Духовно-психологічний прагне розглядати націю поза системою суспільних зв’язків. Деякі ідеалістичні концепції трактують „національний дух” як провідний, а іноді і як єдину ознаку нації. Інші розглядають націю як „психологічне поняття”, безсвідому психологічну спільність або спільність, засновану на „голосі крові”. Існує й така точка зору, згідно з якою нація − спільність долі, союз однаково мислячих людей, об’єднаних спільністю характеру.

- Політичний підхід розглядає націю в державно-правовому аспекті без урахування палітри суспільних відносин.

- Історичний визначає націю на підставі залучення широкої групи соціальних факторів, де головним є народження установлених економічних, торговельних зв’язків при капіталізмі, коли розвиток товарного виробництва викликав до життя глибокі зрушення в економічному, соціально-політичному і духовному житті.

Відповідно є багато визначень нації:

- Французькі політологи Г. і К. Вілард вважали, що нація − це насамперед спільність історичної долі.

- Марксисти вважали, що нація − історично сформована стійка спільність людей, котра виникла на основі спільності мови, території, економічного життя та психологічного складу, що проявляється в спільності культури (сталінське тлумачення). Пізніше Сталін уніс зміни в це визначення, підкресливши, що психічний склад виражається не в спільності культури, а в спільності специфічних особливостей національної культури, яка відрізняє одну національну культуру від іншої.

- Американський енциклопедичний словник Вебстера визначає націю як історичну спільність людей, яка має наступні спільні риси: територію, економічне життя, окрему культуру і мову. Цей же словник далі визначає націю і як політичну спільність − нація є народом, що проживає на єдиній території, об’єднаній спільним урядом, країною, державою.

- Концепція нації Е.Сміта грунтується на наявності національної держави на певній території або на наявності змагання за неї, а найголовнішими рисами націо­нальної ідентичності, за Е.Смітом, є:

1) історична територія, або рідний край;

2) спільні міфи та історична пам’ять;

3) спільна масова, громадська культура;

4) єдині юридичні права та обов’язки для всіх членів;

5) спільна економіка з можливістю пересуватись у межах національної території.

Отже, націю можна розуміти як етнічну і як державно-політичну спільність. Як державно-політична спільність нація − це сукупність усіх громадян держави, незалежно від їхньої етнічної приналежності.

Нація, крім етнічного, має полі­тичний зміст, що полягає головним чином у державотворчих, територіальних і громадянських моментах. Звідси зрозуміло, чому групи людей, що мають спільну національність (етнічні особливості психіки, культури) з тими, які належать до певної нації, але не живуть на її території, не є представниками даної нації. Національні групи менш численні, ніж корінна нація, називаються ще національними меншинами.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)