Причини, завдання і рушійні сили революції

Причинами першої російської революції 1905-1907р. були:

1. Усунення пережитків феодалізму, необхідність дати повний простір розвитку капіталістичного виробництва.

2. Рішення аграрного питання.

3. Розробка робочого законодавства.

4. Вирішення національного питання.

5. Встановлення політичних та громадянських свобод.

Характер: буржуазно-демократичний.

Початок XX ст. стало часом значного революційного і громадського підйому. Центр революційного руху перемістився з Західної Європи до Росії. Провідною силою революційної боротьби, був російський пролетаріат, який саме в цей час «... вперше протиставляє себе, як клас, всім іншим класам і царському уряду». На чолі пролетаріату стояли революційні соціал-демократи. Все це визначало принципові відмінності революційної кризи початку 20 ст.: До об'єктивних ознаками революційної ситуації приєднався фактор суб'єктивний. З'являються умови безпосереднього переростання революційної ситуації в революцію. Від економічних страйків кінця 19 ст. до антиурядових демонстрацій, надалі до сутичок з поліцією і військами; від страйків в межах підприємства до страйків-демонстрацій; від передавальний чисто економічних вимог до вимог політичним. Перехід російського пролетаріату від економічних вимог до політичних пробудив до активності інші соціальні групи і класи російського суспільства. Корінне протиріччя соціально-економічної і політичної структури країни визначило характер і рушійні сили першої російської революції.

Рушійною силою буржуазно-демократичною революцією виступив пролетаріат, зацікавлений в радикальній перемозі революції. Почалася боротьба трьох «... головних таборів: урядовий, ліберальний і робоча демократія, як центр тяжіння всієї взагалі демократії» ^1.

Буржуазно-демократична за своїм соціальним змістом, вона була пролетарської по засобам боротьби внаслідок цілком виняткової ролі в ній страйку. Масове страйковий рух характеризувалося переплетенням економічних і політичних страйків і безпосереднім зв'язком із збройним повстанням.

Всі великі події революції відзначені спільними виступами пролетаріату і селянства - стихійним і часто неусвідомленим союзом, але принципово важливим.

Народний характер революції проявився і у вирішенні її головного завдання - в ​​завоюванні влади, яка повинна була стати революційно-демократичною диктатурою пролетаріату і селянства.

У 1905 р. почалося об'єднання революціонізувало царської армії і флоту, передової частини солдатів і матросів навколо пролетаріату.

Поиск по сайту: