|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття про імідж суб’єктів політичної діяльності. типи іміджуУ процесі вироблення політичної реклами політичний лідер і його команда або політична партія чи інша політична сила неминуче стикаються із проблемою співставленості їх реального образу тому, який ідеально склався в суспільній свідомості. Такий ідеально існуючий Образ позначається терміном «імідж» (англ. ітаgе - образ). Практично мова йде про штучну імітацію об'єкта чи людини. Імідж – це головний товар, який пропонується на політичному ринку. А тому завдання щодо формування іміджу політика чи політичної партії в загальному подібні до завдань маркетологів продажу товарів. При ньому завжди постає питання: чому людина купує товар? Очевидно, тому, що він задовольняє якусь потребу. У зв'язку із цим головне завдання маркетолога полягає в тому, щоби з'ясувати людські уподобання, створити товар, який ті уподобання може задовольнити. «Продаж» такого «товару», як політик, має свої особливості. Основна з них полягає у тому, що, на відміну від інших товарів, цей створюються для споживачів за заздалегідь визначеними характеристиками; політик уже має певні власні об'єктивні характеристики дуже важко або навіть неможливо виправити. У такому випадку завданням фахівців із піару є надання політикові якостей, які відповідають потребам електорату. Людину неможливо переробити, але її можна образно кажучи, перевдягти. Зважаючи на те, що характерною рисою сучасної української політики є її персоніфікація, піар має надзвичайно важливе значення. Бо ж насправді для впевненої перемоги на виборах потрібна не жива людина, а міф, легенда. Відмінність політичного ринку від звичайного якраз і криється в тому, що перемогу здобуває не сама людина, а міф – відображення іміджу у свідомості виборців. Ще одна специфічна риса такого «товару», як політик, полягає в тому, що більшість його споживачів («покупців») не мають із ним безпосереднього контакту. А тому виборці реагують не на сам фізичний об'єкт – людину, а на той інформаційний потік, який вирує навколо неї. Отож, фахівці з політичного маркетингу повинні не тільки сформувати інформаційний потік, який випромінює політик в електоральне поле, але й керувати ним. Причому керувати таким чином, щоби виборці були впевнені у наявності в політика тих якостей, які задовольняють їхні потреби. Імідж – це образ політичного діяча чи іншого суб’єкта політичного процесу, що цілеспрямовано створюється для забезпечення емоційно-психологічного впливу па виборців із метою його популяризації та позиціювання в електоральному полі. Справжній політичний імідж – це своєрідне розуміння виборцями втілення певної соціальної ролі. Термін «імідж» дав назву цілій науці іміджології. Іміджологія – це наука, що вивчає проблеми формування й створення в суспільній свідомості образів суспільних інститутів (держави, політичних партій, організацій, установ) та окремих політичних лідерів, виробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в суспільній свідомості відповідних образів реальних суб'єктів політики. Політичним рекламуванням люди займалися з давніх-давен. Зокрема, відомо, що 1633 р. папа римський Урбан VIII заснував конгрегацію пропаганди. Її завданням було здійснення політичної реклами Католицької Церкви. У 1809 р. британське казначейство запровадило посади прес-секретарів. У 1912 р. англійський уряд Ллойда Джорджа організував групу лекторів для роз'яснення своєї політики в галузі пенсійного законодавства. Діяльність партійно-пропагандистського апарату КПРС слід розглядати як зразок надзвичайно ефективної політичної пропаганди в тоталітарному суспільстві. Бурхливий розвиток іміджології припадає на початок XX ст. Це пов'язано з таким же бурхливим розвитком індустрії опитувань громадської думки та ролі засобів масової інформації в житті суспільства. На сучасному етапі питаннями політичного рекламування займаються політологи, соціологи, політичні психологи, фахівці в галузі традиційних та електронних ЗМІ, менеджери політичних кампаній, художники, актори – всі, чия специфіка роботи пов'язана із проблемами політичної комунікації та досягнення результату в політичній діяльності. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |