АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Стилі лідерства

Читайте также:
  1. Вправа 15. Доберіть зразки текстів різних стилів. Визначте їх мовностилістичні особливості.
  2. Вправа 7. У поданих реченнях знайдіть слова або вирази, що не відповідають стилістичним і лексичним нормам сучасної української літературної мови. Напишіть правильний варіант.
  3. Застосування наявних стилів
  4. Політичне лідерство – різновид соціального лідерства.
  5. Реалістичний тип художньої творчості: напрями і стилі.
  6. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль
  7. Стилістичне використання засобів словотвору. Морфологічні засоби в діловому мовленні
  8. Схема 16. Стилі поведінки в конфлікті
  9. Таблиці CSS стилів
  10. Що таке стилі й методи їхнього підключення до гіпертекстового документа

Авторитарний – лідер володіє владою в достатньому обсязі, щоб нав’язувати свою волю підлеглим і без перешкод утілювати в життя прийняті рішення, використовуючи адміністративні методи впливу на підлеглих. Такий лідер одноосібно вирішує всі питання, не враховуючи думок підлеглих, часто втручається в дії керівників нижчого рангу, «зв’язує» їх ініціативу й не дозволяє їм приймати самостійні рішення, робити й вирішувати щось без його відома.

Демократичний – характеризується високою мірою делегування повноважень. Підлеглі беруть активну участь у прийнятті рішень і користуються широкою свободою у виконанні завдань. Як правило, рішення приймається тільки після виявлення думки підлеглих. Лідер охоче ділиться з ними владою, надає можливість проявити ініціативу, розвивати свої здібності. Керівник робить усе для того, щоб підлеглі розуміли, що їм доведеться вирішувати більшу частину проблем, не шукаючи його схвалення або допомоги. Паралельно з цим він створює атмосферу відкритості і довіри, за якої підлеглий завжди може звернутися до лідера за допомогою та порадою, розказати про проблеми, які є або назрівають, порадитися.

Ліберальний – підлеглим надається велика самостійність в роботі, у прийнятті рішень; керівник дає лише загальні настанови і час від часу контролює діяльність виконавців. Ще цей стиль лідерства називають стилем невтручання.

Різниця між лідером і керівником виділяється за кількома критеріями. Ефективний керівник не обов’язково є ефективним лідером, і навпаки.

Керівником є особа, що має офіційні повноваження для здійснення процесу управління, тоді як для лідера це не обов’язково, і керівництво, що здійснюється ним, може бути як регламентованим, так і неформальним. Виходячи з цього, зазначимо, що один і той же управлінець може як поєднувати в собі іпостасі лідера й керівника, так і проявляти себе лише в одній із них.

Тому існують такі відмінності між поняттями «лідер» і «керівник»:

– керівник звичайно призначається офіційно, а лідер висувається стихійно;

– керівникові надаються законом певні права й обов‘язки, а лідер може їх не мати;

– керівник наділений певною системою офіційно встановлених санкцій, використовуючи які, він може впливати на підлеглих, а лідеру ці санкції не надаються;

– керівник представляє свою групу в зовнішній сфері стосунків, а лідер – у сфері своєї активності обмежений в основному внутрішньогруповими стосунками;

– керівник, на відміну від лідера, несе відповідальність перед законом за стан справ у групі.

Проблеми лідерства є ключовими для досягнення організаційної ефективності. З одного боку, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей у людей, що висувають себе в лідери, з іншого – це процес несилового впливу в напрямку досягнення організацією своїх цілей. Ми бачимо, що лідерство трактується двояко, але й існують ще інші підходи до вивчення лідерства. Цими підходами є: підхід із позицій особистісних якостей, поведінковий підхід та ситуаційний підхід. Підхід з позиції лідерських якостей передбачає наявність у людини тих рис характеру, які дадуть змогу назвати її лідером; поведінковий підхід лежить в основі класифікації стилів лідерства, а ситуаційний базується на певній поведінці лідера в залежності від певної ситуації.

Ці три підходи є необхідними для розуміння сутності лідерства.

На мою думку, лідерство перш за все пов’язане з особистісними якостями. Якщо людина володіє цими якостями або вони закладені в неї з народження, вона зможе ефективно, а головне, не використовуючи формальну владу, вести послідовників у правильному напрямку для досягнення спільних цілей. У сучасних умовах лідерство дасть нам змогу підняти людське бачення на рівень більш широкого світогляду, вивести ефективність діяльності людини до вищих стандартів, а також сформувати особистість, здатну досягти великих результатів за допомогою своїх неординарних здібностей.

Процес лідерства дасть змогу вдосконалити структуру відносин в організації, забезпечити постійний рух вперед для досягнення найкращих результатів, корисних як для університету, суспільства, так і країни в цілому.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)