Політичний радикалізм. Практична та ідеологічна політична орієнтація, метою якої є принципова зміна суспільства і політичної структури засобами рішучих

Практична та ідеологічна політична орієнтація, метою якої є принципова зміна суспільства і політичної структури засобами рішучих, кардинальних дій. Радикалізм протилежний консерватизму, поміркованості, традиціоналізму: «Радикалізм як соціально-політичний феномен є специфічним типом мислення та комплексом рішучих безкомпромісних дій, орієнтованих на оновлення суспільних відносин шляхом революційної трансформації базових засад суспільства»^[1].

Екстремізм (від фр. extremisme, лат. extremus — крайній) — прихильність крайнім поглядам і, особливо, методам, діям, заходам в політиці. Серед таких методів можна відзначити провокацію заворушень, громадянську непокору, терористичні акції, методи партизанської війни. Найбільш радикально налаштовані екстремісти часто заперечують в принципі будь-які компроміси, переговори, угоди.

Зростанню екстремізму зазвичай сприяють: соціально-економічні кризи, різке падіння життєвого рівня основної маси населення, тоталітарний політичний режим з придушенням владою опозиції, переслідуванням інакомислення. В таких ситуаціях крайні заходи можуть стати для деяких осіб та організацій єдиною можливістю реально вплинути на ситуацію, особливо якщо складається революційна ситуація чи держава охоплена тривалою громадянською війною — можна говорити про «вимушений екстремізм».

теерори́зм (від лат. terror — «жах») — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших зазіхань на життя чи здоров'я ні в чому не повинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей

Іноді термін «радикалізм» вживається майже як синонім поняття «екстремізм». Це не цілком точне слововживання: між даними поняттями існує певна різниця. На відміну від екстремізму, радикалізм фіксується, перш за все, на змістовній стороні тих чи інших («кореневих», крайніх, хоча і не обов'язково «екстремальних») ідей і, в другу чергу, на методах їх реалізації. Радикалізм може бути виключно «ідейним», а не дієвим, на відміну від екстремізму, який завжди буває дієвим, але не завжди ідейним. Екстремізм, в першу чергу, фіксує увагу на методах і засобах боротьби, відсуваючи змістовні ідеї на другий план. Про радикалізмі ж зазвичай кажуть стосовно до ідеологічно, політично і соціально вкрай орієнтованим організаціям, партіям чи партійним фракціям, політичним рухам, групам і угрупованням, окремим лідерам і т.д., оцінюючи ідейну спрямованість і ступінь вираженості такого прагнення. Про екстремізм говорять, оцінюючи ступінь крайності методів реалізацій таких прагнень.

ТЕРОРИЗМ (терор) (від франц. terreur страх, жах), термін ввійшов у вжиток наприкінці 18 в. для позначення репресивної політики, що проводилася якобінцями в Великой французской революции. період Потім набув універсального значення і використовується для позначення мотивованого насильства з політичними цілями.

Термін "терор" у сучасній літературі вживається звичайно для характеристики політики насильства і лякання, застосовуваного диктаторськими або тоталітарними режимами стосовно громадян своєї країни, насильство з боку "сильної" держави.

Під тероризмом розуміється насильство з боку "слабкої" опозиції. Тероризм це метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошене нею цілей переважно через систематичне використання насильства. Для нагнітання страху терористи можуть застосовувати також підпали або вибухи магазинів, вокзалів, штаб-квартир політичних партій і т.п. У сучасних умовах терористи практикують захоплення заручників, викрадення літаків.

Поиск по сайту: