Захист міського середовища від транспортного шуму

У зв’язку із розвитком всіх видів внутрішнього міського та приміського транспорту в межах групових систем населених місць збільшується значущість вирішення екологічних і гігієнічних задач, пов’язаних з несприятливим впливом транспорту на навколишнє середовище: акустичний дискомфорт, вібрації, забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами транспортних засобів, порушення екологічних зв’язків в природних комплексах в результаті прокладання транспортних комунікацій тощо.

До основних планувальних прийомів розміщення транспортних елементів, що забезпечують нейтралізацію несприятливого впливу транспорту стосовно об’єкту, що охороняється, можна віднести територіальні розриви.

Так, при формуванні транспортних зв’язків системи групового розселення не допускається трасування лінійних елементів транспортної мережі по територіях цінних ландшафтів, а також територіях сільськогосподарського і лісогосподарського використання. Швидкісні і вантажні магістралі прокладають в межах санітарно-захисної зони (СЗЗ) і промислово-складських зон, по яристим та іншим незручним для забудови територіям.

В містах, що розташовані на залізничних магістралях, передбачають обхідні залізничні лінії для пропускання транзитних вантажних потягів без заїзду в місто. Автомобільні дороги І і ІІ технічної категорії прокладають навкруги невеликих міст (з населенням до 250 тис. чол.), якщо відсутні умови їхнього підключення до системи міських швидкісних магістралей. Крупні комплексні вузли зовнішнього транспорту різного функціонального призначення створюють, як правило, в периферійних зонах групових систем; крупні вантажні двори і сортувальні станції розміщують на підходах до транспортних вузлів міст, забезпечуючи зменшення обсягів перевезення транзитних вантажів на внутрішніх вузлових об’єктах. Станції технічного обслуговування транзитного автомобільного транспорту і мотелі розташовують на підходах автомобільних доріг І і ІІ категорій до міст та інших населених пунктів.

Під час проектування генерального плану необхідно прагнути до вибору найбільш раціональної транспортно-планувальної структури міста (або удосконалення існуючої) з метою запобігання розосередження вантажного руху і зменшення завантаження вулично-дорожньої мережі. Це може бути досягнуто шляхом диференціації магістралей за призначенням, швидкостями руху і видами транспорту. Одним із шляхів є створення системи вантажних доріг. Прокладати їх слід поза житловими районами, центрами міст, зеленими зонами, бажано по територіях СЗЗ, порушених і незручних землях.

Для найзначніших міст перспективним є створення швидкісних автомобільних доріг, призначених для зв’язку між районами міста і центрами системи розселення (обхідні та розподільчі кільцеві дороги). Вони розміщуються в СЗЗ, на порушених і незручних територіях, в зонах малоповерхової забудови, в смугах відведення залізниці. Часто їх прокладають по тальвегах, балках, ярах, косогорах. Тоді виникають природні екрани – укоси, ефективність яких залежить від висоти.

В умовах складного рельєфу забудова може розміщуватися на схилах місцевості таким чином, щоб магістраль проходила вище забудови. Це дає зменшення рівню шуму в середньому на
7 дБА у порівнянні із забудовою, розташованою вище магістралі. Якщо магістраль проходить по низу схилу, то для досягнення необхідного шумозахисного ефекту забудову рекомендується розміщувати на плоскогір’ї або в улоговинах схилів у межі звукової тіні, створюваної рельєфом місцевості.

Шляхи зменшення шкідливого впливу і

шуму від транспорту:

· використання підземного простору – підземна урбаністика (приклад – «Схема организации и использования подземного пространства» у генеральному плані Москви);

· диференціація видів транспорту по спеціальним смугам (по швидкості), розділення їх в різних рівнях;

· створення вулиць з переважно пішохідним рухом (зменшується рівень шуму на 20 – 30% від загального рівня, а по загазованості досягає 50 – 70% початкових показників – за зарубіжними даними);

· одним з планувальних прийомів шумозахисту житлової забудови міжмагістральної території (ММТ) є величина розриву між лінією житлової забудови і проїзною частиною магістральної вулиці або дороги. Проте зона дискомфорту примагістральної території становить сотні метрів. За СНиП лінія забудови мікрорайону може бути віддалена, наприклад, від проїзної частини магістральної вулиці загальноміського значення на 22 – 30 м. На цих відстанях рівні звуку зменшуються лише на 2 – 8 дБА, тобто незначно;

· розміщення спеціальних захисних смуг зелених насаджень може додатково знизити рівень шуму не більше як на 2 – 3 дБА. Крім того, листя на деревах і кущах тримається недовго. Шумозахисні якості зелених насаджень помітно проявляються лише тоді, коли вони сформовані у вигляді спеціальних багаторядних посадок (максимально до 10 – 12 дБА). При зменшенні ажурності крон дерев і збільшенні щільності їхнього листя підвищується ефект шумозахисту. Для здобуття більшого ефекту вже у фронтальній підзоні використовують густокронні дерева з обов’язковим заповненням підкронового простору підліском і чагарниками. Особливо доцільно використовувати шумозахисні смуги зелених насаджень при проектуванні швидкісних доріг і магістральних вулиць безперервного руху;

· найефективнішим планувальним прийомом захисту від шуму є зонування ММТ, при якому поблизу від транспортних магістралей розміщуються заклади культурно-побутового обслуговування, комунальні підприємства, адміністративно-господарські заклади. У зоні, більш віддаленій від транспортних магістралей, розміщується основний житловий масив підвищеної поверховості, дитячі заклади, школи і місця відпочинку (будівлі більшої поверховості – подалі від магістралі);

· сприятливі в акустичному відношенні рішення, при яких житлові групи формуються з будинків ламаної, криволінійної конфігурації в плані;

· створення шумозахисних екранів і стінок, споруд, що включають будинки обслуговування (магазини, кафе, ресторани), гаражі, автомобільні стоянки (висотою 8-10 м);

· в умовах нового будівництва як придорожні екрані використовують: укоси, виїмки, підвищення рельєфу місцевості або спеціальні земляні вали – кавальєри, які відсипають з ґрунту котлованів будинків і корит замощення проїздів. В об’ємі кавальєру можна розмістити гараж, колектор тощо. Зворотні укоси озеленюють. Їх можна використати для пішохідних доріжок, майданчиків відпочинку тощо. Земляний кавальєр займає значну площу в плані і використовується за наявності вільної території між проїзною частиною і об’єктом захисту. Мало місця потребують так звані сходинкові насипи або жардиньєри. Такі екрані складаються, як правило, з опорних рам. Форма їх – у вигляді літери А. Такі рами встановлюються через 2-5 м вздовж проїзної частини і з’єднуються за допомогою плит, що утворюють полиці, на які насипають землю для посадки рослин. За відсутності вільних територій з метою шумозахисту використовують екрани-стінки, що виготовляються з різних матеріалів (залізобетону, сталі, алюмінію, пластмас тощо) і різних систем. При проектуванні екрануючих споруд передбачається їхнє багатоцільове призначення (окрім шумозахисту можуть бути опорами для підземних пішохідних переходів або використовуватися для реклами та ін.);

· перспективне використання вздовж магістралей спеціальних типів житлових будинків, що виконують роль шумозахисних екранів (можуть бути значної довжини і захищати від шуму цілий мікрорайон). Це може бути будівля галерейного типу з віднесенням всіх квартир в протилежний від транспортної магістралі бік. Такі будинки називаються шумозахищеними (приклад – вул. Саксаганського, 45 в Києві);

· удосконалення конструктивних рішень існуючих транспортних засобів, спрямоване на зменшення їхньої шумності, рівнів вібрації, токсичності, а також розробка нових систем міського транспорту (монорейкового, трубопровідного пасажирського транспорту). Траси рейкового транспорту повинні прокладатися виключно за межами проїзної частини міських вулиць, переважно на спеціально виділеному полотні, а трасуватися по незабудованих територіях, а також в тунелях, виїмках, на естакадах. Всі ці заходи дозволять знизити негативний вплив транспорту на навколишнє міське середовище;

· влаштування шумозахисних вікон в будинках;

· винесення житла з перших поверхів будівель і влаштування там об’єктів нежитлового призначення (офісів, торговельних, видовищних приміщень, закладів громадського харчування тощо).

Приклади шумозахисних споруд – рис. 2.1 – 2.8.

Рис. 2.1. Придорожні екрануючі споруди:

І. Варіанти придорожніх екрануючих споруд: 1 – джерело шуму; 2 – захисна стінка із залізобетону; 3 – насипний ґрунт (насип, кавальєр); 4 – межа звукової тіні;

ІІ. Варіанти придорожніх екрануючих споруд із готових збірно-розбірних елементів, заповнених ґрунтом;

ІІІ. Шумозахисні екрануючі споруди: а, б, в – земляні вали (кавальєри); г, д – східчасті насипи; е – розрізи і плани деяких жардиньєрів; ж – рельєфні і П-подібні форми блоків для збірних екранів

Рис. 2.2. Принципові схеми конструкцій зелених насаджень на межі зі звуковим полем (за М.М. Болоховітіною): 1 – шумозахист недостатньо ефективний; 2 – шум додатково затримується смугою чагарнику; 3 – ефект шумозахисту посилюється декількома смугами чагарнику; 4 – екрануючий бар’єр підвищує шумозахисні якості чагарнику; 5 – найбільший шумозахисний ефект дає сполучення варіантів 3 і 4

Рис. 2.3. Шумозахисні споруди різних конструкцій

Такі шумозахисні екрани (рис. 2.4.) відповідно до програми Київської міської адміністрації щодо реконструкції колій швидкісного трамваю планується встановити вздовж всієї траси швидкісного трамваю в місцях, що безпосередньо прилягають до житлової забудови.

Рис. 2.4. Шумозахисний екран біля трамвайної колії на вулицях Києва

ОАО Трест «Киівміськбуд-6», що входить в структуру інвестиційно-будівельного холдингу «Новоград», змонтував перші 14 панелей системи захисту від шуму.

Основна мета встановлення панелей на даному етапі – тестування системи на придатність до наших кліматичних умов та перевірка ступеня поглинання шуму від швидкісних трамваїв, які експлуатуються на міських маршрутах, вибір кольорової гами.

Другий запуск трамваїв за маршрутом №3, який було здійснено 8 квітня 2008р., дозволить фахівцям визначити ефективність захисту від шума та аргументувати доцільність їхнього встановлення.

Шумозахисні екрани різних конструкцій можуть бути встановлені на найбільш шумних вулицях Києва найближчим часом. Найбільшим чином це стосується таких вулиць, як Довженка, Гетьмана, просп. Перемоги, Космонавта Комарова, Возз’єднання, Бажана.

Звукопоглинаючі шумозахисні екрани

Рис. 2.5. Звукопоглинаючий шумозахисний екран

Існує декілька типів звукопоглинаючих екранів, а саме:

· екран шумозахисний однорівневий непрозорий

· екран шумозахисний сходинковий непрозорий

· комбінований шумозахисний екран, що поєднує звукопоглинаючі та звуковідбиваючі екрани

· гнучка шумозахисна стінка (наприклад, ЦИСИЛЕНТ, у якої можливості звукоізоляції досягають 30 дБ і яка може застосовуватися для захисту від будь-яких джерел шуму).

Матеріалами для шумозахисних конструкцій можуть бути:

· прозорі матеріали,

· алюміній,

· бетон,

· текстильні конструкції,

· дерево.

Рис. 2.6. Звукопоглинаючі екрани.

Комбіновані шумозахисні екрани

Комбіновані екрани поєднують звукопоглинаючі та звуковідбиваючі властивості екранів.

Комбіновані екрани бувають однорівневими та сходинковими.

Гнучкі шумозахисні стінки

Компанія “Avantgarde Engineering Depot” у співробітництві з німецькою компанією «Каленберг Инженери» пропонує шумозахисні стінки ЦИСИЛЕНТ (Cisilent) для будь-якого проекту. Це легкі та жорсткі щодо згину конструкції. Ефект шумоізоляції досягає 25 – 30 дБА, а вага стінки менша, ніж у звичайних шумоізоляційних стін. Вони можуть забезпечувати шумоізоляцію в будь-яких місцях – на автомобільних дорогах, в аеропортах, будівельних майданчиках, а також у закритих приміщеннях (цехи, концертні зали).

Текстильна конструкція з дуже міцної поліестерної тканини складається з 3 шарів, які з’єднані між собою таким чином, що між ними з’являються щілини для заповнення спеціальним засобом. Додатковий лаковий шар захищає від забруднення, мікроорганізмів та подряпин. Крім того, придатний для друку матеріал відмінно підходить в ролі місця для реклами. На деяких конструкціях можуть бути закріплені елементи озеленення – в’юнкі рослини.

Рис. 2.7. Гнучкі шумопоглинаючі екрани

Дерев’яні шумозахисні екрани

Виробляються компанією “Avantgarde Engineering Depot” у співробітництві з італійською компанією – панели Бенако (Benaco).

Рис. 2.8. Дерев’яний шумопоглинаючий екран

Контрольні запитання

1. Які орієнтовні оцінки фонового шуму від об’єктів транспортної інфраструктури?

2. Які основні параметри транспортного шуму?

3. Назвіть основні фактори, що обумовлюють шум шинного транспорту.

4. Як визначається висота джерела транспортного шуму?

5. Які є підходи до оцінки шуму шинного транспорту?

6. Які загальні вимоги до розрахунку шумового впливу?

7. Як здійснюється орієнтовна оцінка рівня шуму в складі попередньої ОВНС?

8. Як оцінюється рівень шуму міського рейкового транспорту?

9. Яким чином визначається рівень шуму залізничного транспорту?

10. Які основні планувальні прийоми захисту міського середовища від транспортного шуму?

11. Перелічіть шляхи зменшення шкідливого впливу і шуму від автотранспорту.

12. Наведіть приклади придорожніх екрануючих споруд.

13. Які принципові конструкції та ефективність шумозахисних смуг зелених насаджень?

14. Які є різновиди шумозахисних споруд?

15. Які шумозахисні екрани можуть застосовуватися на вулицях Києва?

16. Наведіть приклади звукопоглинаючих шумозахисних екранів.

17. Які відомі конструкції та матеріали шумозахисних екранів та стінок?

Список літератури

1. Лазарев Н.В. Общие основы промышленной токсикологи / Н.В. Лазарев. – Л.: Профиздат, 1938. – 240 с.

2. Лазарев Н.В. Проблема предельно допустимых концентраций вредных веществ в воздухе рабочих помещений: сб. работ по гигиене труда, проф. болезням и экспертизе трудоспособности / Н.В. Лазарев. – Л.: Профиздат, 1940. – С.7-38.

3. Рушевский П.В. Организация и регулирование уличного движения с применением автоматических средств управления: учеб. пособие / П.В. Рушевский. – М.: Высш. шк., 1974. – 239 с.

4. Рейцен Е.А. Автомобилизация и безопасность городского движения: [Сб. Автомобилизация и проблемы градостроительства] / Е.А. Рейцен. – К.: Будівельник, 1975. – С.26–30.

5. Сосни Я. Потеря времени на перекрестках с жесткой программой светофорной сигнализации / Я. Сосни // Безопасность дорожного движения: сб. рефер., переводов. Вып.27. – М.: МВД СССР, ВНИИБДД, 1975. – С.28-35.

6. Снижение токсичности выбросов при эксплуатации автомобіля / Ю.Ф. Гутаревич, О.Д. Климпуш, Н.Н. Худолий, В.И. Гдыря – К.: Технiка, 1981. – 88 с.

7. Хомяк Я.В. Проектирование сетей автомобильных дорог/ Я.В. Хомяк. – М.: Транспорт, 1983. – 207 с.

8. Хомяк Я.В. Автомобильные дороги и окружающая середа/ Я.В. Хомяк, В.Ф. Скорченко – К.: Изд-во Киев. ун-та, ИО «Вища школа», 1983. – 160 с.

9. Методические указания по расчету выброса вредных веществ автомобильным транспортом. – М.: Госком СССР по гидрометеорологии и контролю природной среды, Моск. отд. Гидрометеоиздата, 1985. – 36 с.

10. Гутаревич Ю.Ф. Снижение вредных выбросов и расхода топлива двигателями автомобилей путем оптимизации эксплуатационных факторов: дис. доктора. техн. наук / Ю.Ф. Гутаревич. – К.: 1986. – 538 с.

11. Хомяк Я.В. Организация дорожного движения: учебник для вузов / Я.В. Хомяк. – К.: Вища шк., 1986. – 271 с.

12. Шилова Т.А. Рекомендации по учету критерия расхода топлива в технико-экономическом обосновании выбора методов усовершенствования условий движения / Т.А. Шилова. – К.: КАДИ, 1986. – 35 с.

13. ОНД-86 04-41259-4. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 92 с.

14. Шештокене Я.А. Влияние потоков автомобильного транспорта на загрязнение атмосферы примагистральных улиц г.Вильнюс окисью углерода: тез. докл. конф. «Город и окружающая среда» / Я.А. Шештокене., Э.П. Залецкене. – Челябинск, 1987. – С.24.

15. Белятинський О.А. Урахування вимог охорони навколишнього середовища при реконструкції доріг/ О.А. Белятинський. // В кн: Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. Вип.43. – К.: Будівельник, 1988. – 98 с.

16. Охрана окружающей среды: учебник для вузов / Г.В/ Дуганов, М.З. Лавриненко, В.А. Петин, В.В. Чмовж/ – К.: Выща шк/, 1988. – 304 с.

17. Методика определения предельно допустимых концентраций вредных газов для растительности. / В.С. Николаевский, Т.З. Николаевская. – М.: Московский лесотехнический институт Госком СССР по лесу (МЛИ), 1988. – 15 с.

18. Червякова Т.И. Совершенствование дорожных условий на основе экологической оценки воздушного бассейна на примагистральных территориях: дис. канд. техн. наук. – К.: КАДИ, 1988. – 349 с.

19. Балакин В.В. О суточной динамике загрязнения атмосферного воздуха на магистральных улицах: сб. научн. тр. «Защита городской среды от воздействия автомобильного транспорта». – Волгоград: Изд. ВолгПИ, 1989 / В.В. Балакин, Михайлов Е.А. – С.103-109.

20. Бретшнайдер Б. Охрана воздушного бассейна от загрязнений: Технология и контроль / Б. Бретшнайдер, И. Курфюрст; пер. с англ. / под ред. А.Ф. Туболкина. – Л.: Химия, 1989. – 288 с.

21. Косолапов Г.М. Влияние скоростных режимов транспортных потоков в зоне перекрестка на городскую среду: Сб. научн. тр. «Защита городской среды от воздействия автомобильного транспорта» / Г.М. Косолапов, В.В. Гречаный, С.В. Климентьев. – Волгоград: Изд. ВолгПИ, 1989. – С.51-58.

22. Методические указания по расчетам выбросов от автомобильного транспорта. – М.: Гидрометеоиздат, 1989. – 32 с.

23. Пособие по разработке раздела проекта (рабочего проекта) "Охрана окружающей природной среды" к СНиП 1.02.01-85. – М.: ЦНИИпроект Госстроя СССР, 1989. – 187 с.

24. Хорева Т.З. Снижение влияния внешнего автотранспорта на окружающую городскую среду: сб. научн. тр. «Защита городской среды от воздействия автомобильного транспорта» / Хорева Т.З. – Волгоград: Изд. ВолгПИ, 1989. – С.18-23.

25. Белятынский А.А. Проектирование автомобильных дорог с учетом экономии энергоресурсов / А.А. Белятынский, Л.В. Василенко, А.М. Романюха. – К.: Будівельник, 1990. – 104 с.

26. Комплексная схема развития всех видов городского пассажирского транспорта г. Киева на период до 2005 г. – К.: ГУ «Киевпроект», 1990. – 280 с.

27. Методические рекомендации по разработке раздела «Охрана окружающей среды» в составе ТЭО реконструкции (строительства) автомобильных дорог общего пользования. – М.: ЦНИИП градостроительства, 1990. - 133 с.

28. ДБН 360-92^**. Мiстобудування. Планування i забудова мiських i сiльских поселень. – К.: Мінбудархітектура України, 2000. – 113 с. Чинний від 19.04.2002.

29. Методика проведения инвентаризации выбросов загрязняющих веществ в атмосферу для автотранспортных предприятий (расчетным методом). – М.: Минтранс РСФСР, НИИАТ, 1992. – 56 с.

30. ДБН Б.1-1-93. Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів. – К.: Мінбудархітектура України, 1993. – 130 с. –Чинний від 01.12.93.

31. Методические указания по расчету выбросов вредных веществ автомобильным транспортом. – М.: Гидрометеоиздат, 1993. – 44 с.

32. Методика определения массы выбросов загрязняющих веществ автотранспортными средствами в атмосферный воздух. – М.: Минтранс РФ., 1993. – 68 с.

33. Предлагаемые приоритеты в области защиты окружающей среды и управления использованием природных ресурсов. Мировой банк, доклад №.12238-UA, в 2 т, 13.08.93. – К.: Мінекобезпеки України, 1993. – 250 с.

34. Методика спpощеного pозpахунку впливу викидів автомобільного тpанспоpту на забpуднення повітpя міст Укpаїни. – К.: УкpHДГМІ, 1994. – 18 с.

35. ДБН А.2.2.1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування. – К.: Держбуд України, 2003. – 19 с. – Чинний з 1.07.95.

36. Пособие по подготовке раздела ОВОС при проектировании автомобильных дорог и мостовых переходов. – М.: ОАО ГипродорНИИ с участием ГП Союздор и ГП РосдорНИИ, 1995. – 160 с.

37. ВНТП СНиП-46.16-96. Відомчі норми технологічного проектування. – К.: Міністерство сільського господарства і продовольства України, 1996. – 34 с.

38. ДСП 173-96. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. – К.: Мiнiстерство охорони здоров'я України, 1996. – 84 с.

39. ДСП 201-97. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами). – К.: Мiнiстерство охорони здоров'я України, 1996. – 58 с.

40. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів / Затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996р. №173: Держ. підпр. «Укрархбудінформ». К., 2002. – 59 с.

41. Фурманенко О.С. Принципи і методи удосконалення технологічного процесу очищення дорожніх покриттів міських територій: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. техн. наук: спец. 05.23.20. “Містобудування і територіальне планування” / О.С. Фурманенко. – К.: КНУБА, 1999. – 20 с.

42. Солуха Б.В. Міська екологія: навчальний посібник / Б.В. Солуха, Г.Б. Фукс – К.: КНУБА, 2004. – 338 с.

43. Шилова Т.О. Екологія міських систем. Аналіз та оцінка стану міського середовища: конспект лекцій / Т.О. Шилова К.:КНУБА, 2008. – 140 с.

44. Шилова Т.О. Екологія міських систем. Еколого-орієнтоване містобудівне проектування: конспект лекцій / Т.О. Шилова.– К.:КНУБА, 2008. – 112 с.

45. Справочник по защите от шума и вибрации жилых и общественных зданий / под ред. В.И. Задорова. – К.: Будівельник, 1989. – 160 с.

Додаток 1

Умовні позначення

ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище;

ЕІА – Environmental Impact Assesment;

РМС – регіональна містобудівна система;

ГІС – геоінформаційна система;

РЗА – розрахунок забруднення атмосферного повітря;

Д.mn – площинні джерела викидів різних типів на розрахунковій ділянці:

Д.1n – джерела руху без затримки з постійною швидкістю
V. jk.сер;

Д.2n – джерела руху з маневрами перед перепоною зі швидкістю V. jk(t);

Д.3n – джерела з повільним поворотним рухом;

Д.4n – джерела з прогрівом двигунів і повільним рухом по території об’єкта;

n – кількість джерел даного типу на розрахунковій ділянці;

L.Д – довжина площинного джерела викидів у напрямку руху, м;

В.Д – ширина площинного джерела викидів, м;

С.рік.і – середня річна концентрація і-ої речовини, мг/м³;

С.сд.і – середня добова концентрація і-ої речовини, мг/м³;

С.мр.і – максимальна разова концентрація і-ої речовини, мг/м³;

С.мр.і.фон – фонова максимальна разова концентрація забруднювача, мг/м³;

ГДК.і – гранично допустима концентрація і-ої речовини, мг/м³;

ГДК.сд – середня добова ГДК забруднювачів у повітрі, мг/м³ (Європа);

ГДК.мр – максимально разова ГДК забруднювачів, мг/м³ (Україна);

ГДК.рекр – ГДК.сд і ГДК.мр в зоні рекреації населення, мг/м³;

ГДК.сд.біо, ГДК.мр.біо – ГДК.сд і ГДК.мр для природних комплексів, мг/м³;

ГДК.рз – ГДК в робочій зоні підприємства, мг/м³;

Продовження дод. 1

ГДК.трз – ГДК на території підприємства, мг/м³;
ГДК.трз = 0,3 ГДК.рз;

g.ijk (V) – питомий викид i-ої речовини jk-автомобілем в залежності від V, г/с;

М.рік.і – річний викид і-ої речовини у визначеній зоні, т/рік;

М.мр.і – максимальна разова маса викидів і-ої речовини, г/с;

M.мр.ijk – М.мр.i автомобілем j-го виду з k-им типом двигуна, г/c;

М.мр.і.Д – М.мр.і від площинного джерела викидів, г/с;

М.мр.l.i – погонна потужність емісії i-ої речовини джерелом Д.mn, г/с*м;

ГДВ.і – гранично допустимі викиди і-ої шкідливої речовини, г/с, т/рік;

N.прив – інтенсивність руху автотранспортного потоку, приведених од/год;

N – інтенсивність руху автотранспортного потоку, натуральних од/год;

N.доби – інтенсивність руху за добу, нат.од/добу;

N.мр – інтенсивність руху за годину пік, нат.од/год;

К.доби.мр = N.доби / N.мр – коефіцієнт добової нерівномірності руху;

N.рік.сер – середня річна інтенсивність руху, нат.од/год;

N.сезон.сер – середня сезонна інтенсивність руху, нат.од/год;

К.сезон = N.рік.сер / N.сезон.сер – коеф. сезонної нерівномірності руху;

N.о – загальна кількість автомобілів в одному напрямі, нат.од/год;

N.jk – частка jk-автомобілів в транспортному потоці, частки від N.о;

N. Д.mn – загальна кількість автомобілів, що пройшла площу Д.mn, нат.од/год;

N.прям – кількість автомобілів, що пройшли Д.mn без зупинки, нат.од/год;

Продовження дод. 1

N.зуп – кількість автомобілів, що пройшли Д.mn із зупинкою, нат.од/год;

N.приб – кількість прибиральних машин, нат.од/год;

N.зат – кількість машин, затриманих перепоною руху, нат.од/год;

N.s – інтенсивність потоку на одній смузі руху, нат.од/с;

V. jk(t) – поточна швидкість руху jk-автомобілів, км/год;

V.мак – максимальна дозволена швидкість руху по дорозі, км/год;

V.jk.сер – середня швидкість руху jk-автомобілів в потоці, км/год;

V.jk.зуп(t) – функція зміни швидкості при гальмуванні перед світлофором, км/год;

V.jk.роз(t) – функція зміни швидкості при розгоні, км/год;

V.jk.зат(t) – функція затримки перед перепоною для руху, км/год;

V.приб – робоча швидкість прибиральних машин, км/год;

V.s – швидкість транспортного потоку на смузі руху, км/год;

s – кількість смуг руху;

h.s – ширина смуги руху, м; приймається h=3,75 або h=3,5 м;

Т.jk (V.jk) – тривалість роботи двигуна одного jk-автомобіля за годину пік при кожній фіксованій швидкості руху
V. jk, с;

T.ц = Т.ч + 2Т.ж + Т.з – тривалість циклу світлофора, с;

T.ж, Т.ч, Т.з – тривалість жовтого, червоного і зеленого сигналів, с;

Т.зуп, Т.роз, Т.зат – тривалість зупинки, розгону і затримки потоку, с;

T.s – прийнятний інтервал для заїзду на сусідню смугу руху, с;

К.с = К.с.іjk – поінгредієнтний коефіцієнт впливу схилу дороги;

К.f = К.f.ijk – поінгредієнтний коефіцієнт впливу опору руху;

К.т = К.т.ijk – коефіцієнт технічного рівня транспортних засобів;

К.сfт = К.с.іjk × К.f.ijk × К.т.ijk – добуток коефіцієнтів К.с, К.f і К.т;

К.Д – добуток коефіцієнтів К.с, К.f і К.т для джерела викидів Д;

РТ – розрахункова точка;

Закінчення дод. 1

U.в – швидкість вітру, м/с;

Ф – кут між напрямом вітру і трасою, градусів;

R.пер – відстань від перешкоди руху, м;

R – відстань від кромки проїзної частини, м;

б (R) – середньоквадратичне відхилення Гаусового розсіювання по вертикалі на відстані R (м) від кромки проїзної частини, м;

Р – імовірність;

L.А.екв – еквівалентний рівень шуму, дБА;

ГДР.екв – гранично допустимий рівень еквівалентного шуму, дБА;

exp = 2,71183 – експонента;

Е+4 – позначення «10 в ступені 4»;

Дор – дорога;

Маг ІІІ – магістраль ІІІ категорії;

АТП – автотранспортне підприємство.

АЗС – автозаправна станція;

АСТ.зак – автостоянка закрита;

АСТ.від – автостоянка відкрита;

Держбуд – Державний комітет у справах будівництва і архітектури (раніше Мінбударх, Держкоммістобудування);

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я;

Мінекоресурси – Міністерство екології та природних ресурсів (раніше Мінекобезпеки);

МНС – Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Додаток 2

Поиск по сайту: