 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Найбільш дієві заходи щодо зменшення негативного впливу автомобільного транспорту на стан повітряного басейну міст
| Захід | Ефективність, % |
| Ремонт, реконструкція, утримання доріг у нормальному стані | 10 – 20 |
| Розвантаження магістралей шляхом перерозподілу транспортних потоків у межах міста, диференціації та спеціалізації магістралей | 15 – 30 |
| Винесення транзитного руху на обхідні магістралі | 10 – 15 |
| Використання екологічно чистого палива | 10 – 30 |
| Будівництво саморегульованих пересічень | 5– 10 |
| Впровадження гнучких систем регулювання руху («Зелена хвиля») | 10 – 15 |
| Автоматизовані системи управління дорожнім рухом | 15 – 20 |
| Будівництво розв’язок у різних рівнях | 15 – 20 |
| Удосконалення планувальної структури міста, розвиток ВДМ, укрупнення кварталів | 10 – 15 |
| Поліпшення параметрів вулиць в плані та поздовжньому профілі | 5 – 10 |
| Удосконалення поперечного профілю вулиць, створення спеціальних смуг зелених насаджень | 5 – 10 |
Ефективність підземних переходів
Для вулиці з двома смугами руху в кожному напрямку загальна інтенсивність руху у двох напрямках, при якій за критерієм ГДК.мр гарантується безпека для населення на відстані 30.0 м від бровки, становить при відсутності світлофора
1000 нат.од/год без схилу і 500 нат.од/год при схилі 3.0%, а перед світлофором 500 нат.од/год без схилу і 300 нат.од/год при схилі 3.0% (рис. 1.14). Ділянки вулично-дорожньої мережі з інтенсивністю руху менше 250 нат.од. за годину пік при санітарно-екологічному аналізі можна не враховувати. На основі подібних співвідношень в кадастрі може здійснюватись орієнтовна експрес-оцінка стану вулично-дорожньої мережі.
Рис. 1.14. Вплив простою перед світлофором на рівень максимально
разової концентрації в 30,0 м від бровки проїзної частини в розрахунку на 1000 нат. од/год.
Наземний пішохідний перехід на відстані 30,0 м від бровки зумовлює підвищення забруднення в 1,6 – 12,9 разів (рис. 1.14). Тому будівництво підземних переходів є нагальною потребою великого міста. Наприклад, будівництво кількох підземних переходів на вул. Довженка в Києві зумовило зниження середнього добового забруднення практично до санітарних норм.
При аналізі численних варіантів транспортних споруд в Києві та Україні визначилося, що довершений за містобудівними критеріями проект, як правило, найкращий і за екологічно-гігієнічними, тобто забруднення примагістральної території пов’язане з пропускною здатністю магістралей.
Ефективність естакад
Естакади для автотранспорту стали типовим проектним рішенням в містах і навіть сільський місцевості розвинутих країн. Крім очевидних переваг для руху автотранспорту, естакада дозволяє в 5.0-10.0 разів зменшити рівень забруднення атмосферного повітря, практично ліквідувати вплив на гідрологічний режим і, врешті-решт, дозволяє людині вільно пересуватися по поверхні землі. Будівництво естакад в Україні розвинуто досить слабо і не застосовується так широко, як треба для нормалізації стану середовища в містах (рис. 1.15).
Наприклад, проведений на Московській площі Києва капітальний ремонт проїздів дещо поліпшив еколого-гігієнічну ситуацію порівняно з існуючим станом за рахунок реорганізації руху, але не дав такого ефекту, як могла б запроектована в 1990-х роках розв'язка в двох рівнях. За рахунок часткового усунення маневрів автотранспорту маса викидів зменшилася за всіма інгредієнтами на 9,1-20,7%, рівень шуму – на 0,6 дБА. Зменшилася і трохи відсунулася від житлової забудови зона забруднення. На території житлової і громадської забудови концентрація С.сд.N02 знизилася на 7,0-24,0%, С.сд.РЬ на 3,0-24,0%, С.сд.СО,СхНу,С – на
0,1-16,0%. Розв'язка в двох рівнях забезпечує зниження забруднення щонайменше в два рази.
Екологічна доцільність реконструкції бульварів
Реконструкція проїздів на вул. Басейній майже в 1,5 раза зменшила забруднення прилеглої території. Використання для проїздів бульвару, яким неможливо було користуватися через загазованість і шум, виявилося дуже прийнятним проектним рішенням. В такому ж стані знаходяться бульвари Л.Українки і Т.Шевченка, де практично відсутні відпочиваючі.
Рис. 1.15. Багатоярусні вулиці (Ланцберг, 1975)
Рис. 1.16. Вплив концентрації забруднень на проїзній частині
на рівень максимальної разової концентрації в 30,0 м від
бровки проїзної частини в розрахунку на 1000 нат. од/год.
Бульвари створювалися для прогулянок пішоходів серед руху на кінній тязі. Завдяки бульвару коні стрічних екіпажів не гризлися між собою, а пішоходи мали можливість спілкуватися зі знайомими, що проїздили по обидва боки. Зараз ці функції бульварів втратили значення, а їх територія найбільше загазована при будь-якому напрямкові вітру. Доцільне рішення розширення тротуарів і проїзної частини за рахунок бульварів, що і зроблено на вул. Басейній.
Контрольні запитання
1. Назвіть чинники негативного впливу автотранспорту.
2. Яка структура транспортного потоку враховується в складі ОВНС?
3. Як здійснюється приведення транспортного потоку до легкового автомобіля?
4. В чому полягає «метод Б.В. Солухи»?
5. Від чого залежать питомі викиди автотранспорту?
6. Який характер залежності питомих викидів від схилу?
7. Який вигляд має залежність коефіцієнта опору руху від типу дорожнього покриття?
8. Як визначається середньозважена маса викидів автомобілів у потоці?
9. Які параметри враховуються при визначенні максимальної разової маси викидів?
10. Що таке автотранспортні джерела викидів Д1…Д4?
11. Як розраховується максимальна разова маса викидів шкідливих речовин з джерел типу Д1?
12. Від чого залежить максимальна разова маса викидів з джерел типу Д2?
13. Як визначається довжина джерела Д2 перед світлофором?
14. Як розраховується маса викидів для автомобілів, що не зупиняються перед світлофором?
15. Що впливає на масу шкідливих викидів автомобілів перед світлофором?
16. Як обчислюється маса викидів шкідливих речовин перед пішохідним переходом?
17. Які особливості площинного джерела Д3?
18. Як визначити річні викиди автотранспорту?
19. Які методичні засади програмного методу «АТП-Еколог»?
20. В чому полягало співставлення методів розрахунку забруднення повітря?
21. Що показало співставлення методів розрахунків шкідливих викидів?
22. Які фактори впливають на забруднення повітряного басейну міст?
23. Які заходи щодо оздоровлення повітряного басейну міст вживаються в галузі містобудування?
24. Назвіть найбільш дієві заходи щодо зменшення негативного впливу автомобільного транспорту на стан повітряного басейну міст.
25. Як оцінити екологічну ефективність підземних переходів, естакад, реконструкції бульварів?
Розділ ІІ. АКУСТИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Шум – неминучий продукт діяльності будь-якого мегаполіса, що динамічно розвивається. Як визнають вчені, він є третім за ступенем шкідливого впливу на здоров’я людини чинником навколишнього середовища. Найгостріше проблема шумового забруднення постає в спальних районах міста, де воно вкрай негативно впливає на стан здоров’я людей, перешкоджаючи процесу релаксації та відновлення сил після трудового дня.
Поиск по сайту: