|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів33% загальної енергетичної цінності добового раціону має забезпечуватися харчовими жирами.1 г жирів = 9 ккал = 37,7 кДж тепла 90% молекулярної маси тригліцеридів займають жирні кислоти. Рослинні жири є більш цінними та корисними, оскільки містять ПНЖК. Біологічно активні компоненти жиру – поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) поділяються на: -лінолева (не синтезується в організмі) ліноленова(не синтезується в організмі) арахідонова(синтезується з ліноленовою за наявності вітаміну B6) Функції ПНЖК: Спричиняють виведенню надлишку холестерину(профілактика атеросклерозу Нормалізуючи діють на стінки кровоносних судин, підвищують їх еластичність і знижують проникність Підвищують стійкість організму до інфекційних захворювань, дії радіації Запобігають утворенню жовчних каменів Сприяють синтезу холіну Харчова цінність жирів залежить від повноти їх засвоюваності, яка в свою чергу - від температури плавлення. Оптимальною є температура плавлення нижче 36 C. На температуру плавлення впливає жирнокислотний склад жирів. Чим більше ненасичених жирних кислот, тим нижче температура плавлення. Споживні властивості жирів зумовлені також вмістом в них супутніх речовин, зокрема фосфатидів, вітамінів, барвних речовин (каротиноїдів, хлорофілу тощо). Температура плавлення насичених жирних кислот зростає відповідно до збільшення їх молекулярної маси. Тому ті жири, у яких містяться високомолекулярні жирні кислоти у значних кількостях (яловичий, баранячий), мають високу температуру плавлення. Такі жири погано засвоюються (яловичий жир засвоюється на 73%-83%, баранячий на 74-84%, свинячий на 90-96%). Жири – нестійкі під час зберігання. Нестійкість під час зберігання проявляється у їх прогірканні, тобто в погіршенні смаку і запаху так як наслідок – погіршення якості. Псування жирів – це результат складних хімічних і біохімічних реакцій. Про процеси, що відбуваються у жирах свідчить накопичення у жирах різних хімічних сполук: пероксидів, альдегідів, кетонів, оксикислот, вільних жирних кислот (у тому числі низькомолекулярних) та ін. залежно від механізму перетворень жирів розрізняють два типи прогіркання:гідролітичне та окислювальне.Лише при накопиченні низькомолекулярних жирних кислот, жир набуває неприємного смаку та специфічного запаху. Таким чином гідролітичне прогіркання властиве лише для таких жирів, які в своєму складі мають значні кількості низько- і середньо молекулярних жирних кислот: кокосова олія, пальмо ядрова олія, тваринне коров’яче масло. Гідроліз рослинних жирів, до складу яких не входять низькомолекулярні жирні кислоти, а також свинячого, яловичого та баранячого жирів, не спричиняє до утворення продуктів зі специфічним неприємними смаком і запахом.Основним процесом, який знижує якість харчових жирів під час зберігання, є окиснбвальне автолітичне прогіркання, тобто автоокиснення жирів. Швидкість окиснення жирів молекулярним киснем залежить від складу жирних кислот. Гліцериди насичених жирних кислот окислюються значно повільніше ненасичених. При збільшенні числа вуглецевих атомів у молекулі ненасиченої кислоти, окислення гліцеридів її уповільнюється.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |