Науково-понятійний апарат дослідження

Актуальність теми (обґрунтування доцільності роботи) розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених з даного питання, нормативно-правової бази і порівняння наявних шляхів розв’язання проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої буде спрямоване дослідження.

Тема дослідження може розглядатись як наукова задача, що охоплює цілком конкретну галузь наукового дослідження; передбачає визначення явища, яке вивчається й охоп­лює певну галузь наукового знання; відображає основний зміст (проблему або запити) наукової роботи і визначається її кінцевим результатом.

кінцевий результат об’єкт дослідження

Мета дослідження вказує на кінцевий результат роботи, об’єкт дослідження, шлях досягнення кінцевого результату.

кінцевий результат об’єкт дослідження шлях досягнення кінцевого результату

Завдання дослідження конкретизують, розкривають мету дослідження, тому повинні бути адекватними цій меті; дають уявлення про те, на що буде спрямовано дослідження; тісно пов’язані із змістом і графіком досвідної роботи; відображають реальні види робіт. Кожне наступне завдання логічно випливає з попереднього: спочатку формулюються найбільш загальні теоретичні питання, потім більш деталізовані, емпіричні.

Приклади формулювання завдань:

1. Аналіз педагогічних розробок...

Розробка теоретичних передумов...

З’ясування ступеня дослідження проблеми... в науково-педагогічній літературі.

2. Дослідження фактичного стану....

Визначення типових недоліків...

Виявлення типових труднощів...

2. Розробка оптимальної системи заходів (шляхів, форм, методів)...

Визначення основних прийомів і методів підвищення ефективності...

Визначення системи умов для ефективного...

4. Експериментальна перевірка оптимальної системи заходів (шляхів, форм, методів)...

5. Розробка методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності...

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка в даний момент знаходиться в полі зору дослідника; сфера інтересів дослідника; це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення; це той бік (властивості та відношення об’єкта), що досліджуються з певною метою і дістають наукове пояснення.

Предмет дослідження єелементом об’єкту дослідження, що включає в себе сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною в процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Гіпотеза дослідження – це обґрунтоване припущення про можливі способи розв’язання визначеної проблеми; є можливою відповіддю на питання, що ставить перед собою дослідник, і складається з передбачуваних зв'язків між досліджуваними фактами. Гіпотеза передбачає шляхи розв’язання основного питання і тому вона потребує перевірки. При проведенні дослідження може перевірятись не один, а декілька варіантів припущень (гіпотез). У таких випадках існує більша вірогідність одержання позитивних результатів. (ФОРМУЛЮВАННЯ ГІПОТЕЗИ У КУРСОВІЙ РОБОТІ МОЖЕ БУТИ НЕОБОВ’ЯЗКОВЕ).

Методи дослідження (методика) показують, як (яким чином, шляхом, методом, способом, прийомом) слід досягати розв’язання завдань дослідження в кожному пункті його програми. В курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Під час проведення педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

– теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

– емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування, рейтинг, педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Додаток Ж

Рекомендації щодо оформлення цитат

Цитата – дослівний уривок з тексту твору або чиїсь слова, що наводяться письмово чи усно для підтвердження міркування. Цитати використовуються і для підтвердження окремих суджень, які висловлює студент. При цитуванні джерел слід дотримуватись правил:

– Не варто подавати у вигляді цитати цілі абзаци тексту з інших джерел, а вибирати найвагоміші думки автора.

– Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. В цих випадках використовується вираз «так званий».

– Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручення думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається.

– Кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело, ставиться порядковий номер за переліком літературних джерел і вказується сторінка з виділенням у квадратних дужках.

– Цитата починається з великої літери, якщо вона подається після до крапи, наприклад: К.Д.Ушинський висловив свою думку про органічну єдність і нерозривний зв'язок теорії та практики: «Сама педагогічна практика без теорії - те саме, що знахарство в медицині» [26, с.157].

– Цитата починається з малої літери, якщо вона органічно вводиться у склад речення, наприклад: «В.Сухомлинський великого значення надавав „виховному середовищу”, зазначючи, що „засоби навмисного впливу ефективні лише остільки, оскільки створене і постійно збагачується середовище, яке виховує людину” [33, с.548]».

– При непрямому цитуванні (переказі думки), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, конкретним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело, наприклад: «Новаторський підхід до проблем виховання та організації діяльності вчителя запропонував А.Макаренко [19], який стояв на засадах співробітництва педагога з вихованцями, максимальної демократизації дитячого колективу».

Додаток З

Поиск по сайту: