Вимоги керівних документів щодо підготовки особового складу

Повсякденна управлінська діяльність в сучасний період дуже різноманітна, оскільки вона пов’язана зі всіма сторонами складного життя військової частини.

Серед завдань повсякденної діяльності особливе місце займає навчально – бойова діяльність. З огляду на призначення Сухопутних військ, навчально – бойову діяльність можливо визначити як головну, тому що й за обсягом, і за змістом на неї припадає основна частина роботи командирів і підлеглих їм органів управління. Вона потребує найбільших витрат загального часу, передбаченого распорядком дня.

Планування бойової і гуманітарної підготовки - це складний творчий процес, який вимагає від командирів і штабів всіх ступенів глибокого знання природи сучасного бою, основ військової підготовки і психології, а також ретельного обліку рівня бойового злагодженості підлеглих підрозділів, наявність і стан техніки і озброєння, навчално – матеріальної бази, моторесурсів, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, необхідних для забезпечення бойової підготовки.

Якісні зміни в озброєні та бойової техніки привели до корених змін в способах ведення бою. Зараз по новому вирішується багато питань організації і ведення бою і його забезпечення, в тому числі зосередження сил і засобів. Підвищилося значення таких факторів, як час, раптовість, маневр силами і засобами, безперервність і самостійність ведення бою і всебічного його забезпечення.

До керівних документів щодо підготовки особового складу відносяться офіційні документи, в яких визначаються задачі щодо підготовки особового складу, вимоги до навчання та виховання, а також питання всебічного забезпечення.

Серед цих документів особливе місце займаютьнакази і директиви Міністра Оборони України щодо підготовки Збройних Сил України, підготовці офіцерів, а також витратам моторесурсів, боєприпасів і імітаційних засобів, норм постачання військовим майном, витратам коштів.

Загальні питання, які регламентують організацію і здійснення навчально-виховного процесу, викладені в статуті внутрішньої служби ЗС Україні.

Ряд керівних документів, які регламентують бойову підготовку Сухопутних військ, розробляє Командувач Сухопутними військами. Серед них особливе місце займають організаційно - методичні вказівки по бойової підготовці Сухопутних військ.

Вчасності, в організаційно-методичних вказівках визначаються:

- заходи щодо підтримання високої бойової готовності, по підготовці офіцерів, прапорщиків, сержантів, штабів і військ, а також організації і проведенню навчань з вказівками їх кількості терміну і періодичності;

- дається перелік вправ стрільб і водіння для усіх категорій навчаємих;

- вказується термін і місця проведення різних змагань;

- викладаються заходи щодо подальшого вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази;

- строки початку і кінця планування бойової підготовки, а також Інші питання, які стосуються підготовки особового складу,

До керівних документів щодо підготовки особового складу відносяться і програми бойової і командирської підготовки, в яких дається тематичний розрахунок годин з розподілом навчального часу по предметам, темам і заняттям, а також викладаються необхідні методичні вказівки по кожному предмету навчання.

В програмах бойової підготовки приводиться приблизна тематика тактичних (тактико-спеціальних) навчань з підрозділами.

Бойові статути, настанови і керівництва по озброєнню і техніці, застосуванню родів військ, курси стрільб і водіння, є також керівними документами.

Так в курсах стрільб і водіння бойових машин, спеціальних машин викладаються основні вказівки по організації і відпрацюванню вправ, а також умови їх виконання.

Головним в повсякденної діяльності командирів, виховних органів і штабів слід вважати особисту організаторську робот}' в частинах і підрозділах по забезпеченню високої бойової готовності, виконанню намічених планів бойової і гуманітарної підготовки, повному охопленню підрозділів навчанням, недопущенню зривів, переносів занять і навчань, забезпеченню рівномірності в підготовці особового складу, підрозділів. Здійснюючи керівництво ходом бойової підготовки, командири усіх ступенів повинні добиватися виконання вимог статутів, програм, курсів стрільб і водіння.

Вдосконалення керівництва бойовою підготовкою в сучасний період придбає особливу актуальність.

Викликається це насамперед безперервним розвитком військової справи, надходженням у війська нової техніки і озброєння і у зв'язку з змінами форм і методів ведення бою, що в свою чергу викликає до життя нові прийоми і способи навчання військ.

Постійне вдосконалення керівництво бойовою підготовкою, підвищення його ефективності і наукової обґрунтованості - одна з головних задач командирів і штабів.

Слово «керівництво^» по визначенню словника є спрямована діяльність будь - кого. Керівником бойової підготовки підрозділів, як і в будь - якому армійському організмі, є командир. Таким чином, під керівництвом бойовою підготовкою необхідно розуміти діяльність командира яка спрямована на рішення задач бойової підготовки, які поставлені Міністром Оборони.

Керівництво бойовою підготовкою - це цілеспрямована діяльність командирів і штабів по навчанню і вихованню підпорядкованих підрозділів, спрямованих на вдосконалення і якісне виконання вимог Міністра Оборони, програм і планів бойової підготовки військ. Ця діяльність укладається в:

- підготовці і проведенні заходів по підтриманню високої бойової готовності;

- прийняті науково - обґрунтованого рішення на організацію бойової і гуманітарної підготовки і глибоко продуманої її плануванні;

- своєчасної постановки задач підпорядкованим по її організації:

- здійсненні контролю і наданні допомоги підрозділам в виконанні поставлених задач;

- внесенні змін і доповнень в програми і плани у відповідності з новими задачами;

- узагальнення передового досвіду;

- підведення підсумків і мобілізації особового склад}- на якісне виконання програм і планів бойової і гуманітарної підготовки і визначення задач на новий період навчання.

Основними шляхами вдосконалення керівництва бойовою підготовкою є:

- своєчасна науково - обґрунтована розробка програм бойової підготовки виходячи з вимог наказів Міністра Оборони України і досягнень військової науки;

- глибоко продумане планування бойової підготовки, яке спрямоване на виконання задач з обліком рівня підготовки підрозділів, їх призначенням і ТВД;

- цілеспрямована підготовка командирів і штабів до керівництва бойовою підготовкою;

- організація і здійснення виконання планів бойової підготовки, контролю за її ходом і надання допомоги підрозділам;

- постійне вивчення і оперативне втілення передового досвід>' в практику навчання підрозділів;

- постійне вдосконалення НМТБ;

- своєчасне підведення підсумків виконання планів бойової підготовки, визначення її стану і спрямування на рішення нових задач.

Практика роботи показує, що тільки комплексним рішенням цих питань можливо своєчасно спрямувати зусилля командирів, штабів на досягнення високих результатів в підготовці військ.

Керівництво навчанням та вихованням полягає:

• у конкретному плануванні бойової та гуманітарної підготовки своєчасній постановці задач усім категоріям командирів і особовому складу;

• в здійсненні систематичного контролю за підготовкою офіцерів і сержантів до занять і навчань, ходом бойової підготовки та в наданні повсякденної допомоги підлеглим;

• у своєчасному і об'єктивному підведенні підсумків бойової підготовки, стану військової дисципліни;

• у вивченні, узагальненні та впровадженні передового досвід)? в практик)' навчання і виховання особового складу;

• в ефективному використанні тренувальних засобів і навчальних приладів під час навчання; в постійному вдосконаленні навчально-матеріальної бази.

Бойова підготовка є система заходів щодо навчання та виховання в дусі патріотизму та гордості за Батьківщину особового складу, злагоджений підрозділів, військових частин, з'єднань Збройних Сил України для ведення бойових дій та виконання інших завдань у відповідності до призначення.

Вона проводиться за єдиним планом та є основою всієї діяльності військ. Важливим показником рівня бойової підготовки є польова виучка військ, оволодіння необхідними знаннями та вміннями військово-професійної діяльності в ході бойової підготовки, яка здійснюється на заняттях, тренуваннях і навчаннях.

Бойова підготовка організується і проводиться на основі вимог:

- статутів Збройних Сил України;

- Бойових статутів Сухопутних військ;

- наказів і директив Міністра оборони України;

- наказів і директив начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

- наказів і директив Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України;

- організаційно – методичних вказівок з підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України;

- програма бойової підготовки.

Програма бойової підготовки розроблена на навчальний рік тривалістю 11 місяців (протягом одного циклу навчання) з одним підготовчим періодом

На бойову підготовку виділяється:

- для військових частин та підрозділів укомплектованість яких становить більше 50 % - 16 навчальних днів на місяць (4 навчальні дні на тиждень);

- для військових частин та підрозділів укомплектованість яких становить менше 50 % - 8 навчальних днів на місяць (2 навчальні дні на тиждень).

Решта днів місяця використовується для несення служби в добовому наряді, обслуговування озброєння і військової техніки, проведення регламентних робіт на техніці, паркових і парко-господарчих днів, робіт з відновлення навчальної матеріально-технічної бази, а також, як вихідні і святкові дні.

Тривалість навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять) - 6 годин

Тривалість навчального часу - 50 хвилин

Під час проведення польових виходів, стрільб, водіння, а також інших занять, пов'язаних з виходом на полігони, тривалість навчального дня не регламентується.

Тактичні (тактико-спеціальні) навчання проводяться в будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.

Поиск по сайту: