У підготовчий період проводиться

- прийом поповнення та звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби;

- проведення командирських, навчально-методичних зборів з сержантами;

- розвиток, удосконалення та обслуговування навчальної матеріально-технічної бази.

Підготовка особового складу та злагоджений підрозділів здійснюється протягом одного циклу навчання.

Для військових частин та підрозділів укомплектованість яких становить більше 50% на підготовку особового складу та злагодження підрозділів відводиться:

- одиночну підготовку військовослужбовців за фахом - 2 місяці (192 навчальні години);

- екіпажу - 2 місяці (192 навчальні години);

- взводу - 2,5 місяці (240 навчальних годин);

- роти - 2 місяці (192 навчальні години);

- батальйону - 1,5 місяця (144 навчальні години)

Для військових частин та підрозділів укомплектованість яких становить менше 50% на підготовку особового складу та злагодження підрозділів відводиться:

одиночну підготовку військовослужбовців за фахом - 2 місяці (96 навчальних годин);

екіпажу - 5,5 місяці (264 навчальні години);

взводу - 2,5 місяці (240 навчальних годин);

Протягом першого тижня в ході одиночної підготовки військовослужбовців за фахом проводяться мітинг, початку навчального року, постановка задач на навчальний рік, вручення особовому складу озброєння та військової техніки, заняття з вивчення особовим складом заходів безпеки, тактико – стройові заняття з бойової готовності.

Одиночна підготовка військовослужбовців за фахом проводиться у складі штатних підрозділів. Основні зусилля під час навчання особового складу штатних підрозділів зосереджуються на удосконаленні ними знань та навичок відповідно до займаної посади та опануванні суміжних спеціальностей. Заходи одиночної підготовки проводяться на приказарменій навчально-матеріальної базі у пунктах постійної дислокації та польовій базі бригадних (полкових) полігонів.

Основними предметами навчання танкових підрозділів є: гуманітарна, тактична, вогнева, технічна підготовка, водіння бойових машин, стройова та фізична підготовка, статути Збройних Сил України.

Підготовка підрозділю організується і проводиться у формі виходу на полігони. Кількість виходів та їх тривалість визначається рішенням командирів з'єднань і військової частини, виходячи з рівня підготовки підрозділів, їх бойового призначення, а також з можливостей полігонів щодо організації і проведення заходів бойової підготовки.

Перед бригадними (полковими), батальйонними тактичними навчаннями планується та проводиться батальйонний польовий вихід на полігон тривалістю 5-6 діб. Під час польового виходу проводяться тактико-стройові (тактичні) заняття, стрільби заняття з водіння бойових машин, здійснюється цілеспрямована підготовка підрозділів з урахуванням змісту, теми майбутнього тактичного навчання. Заняття з особовим складом проводяться в полі, при озброєнні і на техніці, при цьому не менше ніж на 30% усіх польових занять проводяться вночі. Нічні заняття плануються і проводяться тривалістю не більше двох повних ночей на тиждень з організацією відпочинку особового складу вдень.

Під час проведення занять з особовим складом обов'язково відпрацьовуються нормативи, якість виконання яких визначає рівень підготовки особового складу і підрозділу. Кількість і номери нормативів, які відпрацьовуються, визначає командир підрозділу під час складання розклад занять на тиждень з урахуванням бов'язкових нормативів під час виконання вправ стрільб та водіння. Протягом навчального року повинні бути відпрацьовані всі; нормативи, які встановлені Збірником нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ, для чого
в батальйоні складається графік відпрацювання нормативів.

Заняття організуються в масштабі роти (батальйону), до їх проведення залучаються офіцери управління батальйону, штабу і начальники родів військ і служб бригади (полку).

Морально-психологічна підготовка здійснюється під час навчання та повсякденної діяльності військ з метою досягнення морально-психологічної готовності та спроможності особового складу виконувати покладені на нього завдання, переборювати труднощі й небезпеку в бойовій обстановці, а також здатність витримувати великі навантаження. Керівники занять повинні створювати відповідні умови на заняттях, навчаннях та тренуваннях.. Заняття (навчання) насичуються елементами, напруженості, раптовості, небезпеки і ризику з обов'язковим дотриманням вимог безпеки. Для посилення емоційного вплив використовуються зорові та звукові ефекти (запис вибухів снарядів, бомб, криків і стогону поранених, муляжі вибухів).

З метою якісного навчання військовослужбовців діям у сучасному бою заняття і навчання мають проводитися без послаблень і спрощень.

На заняттях і навчаннях повинен бути присутнім увесь особовій склад підрозділів. З рядовим і сержантським складом, звільненим від польових занять у зв'язку з хворобою, організуються заняття в класі відповідно до вказівок командира роти.

Присвоєння (підвищення, підтвердження) класної кваліфікації здійснюється відповідно до вимог керівних документів.

Підготовка молодого поповнення здійснюється згідно з наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України за окремою програмою в складі нештатних (зведених) підрозділів у масштабі військової частини. У цей період військовослужбовці займаються за програмою молодого солдата, закінчують підготовку виконанням початкової вправи з автомата і складають Військову присягу.

Командирська підготовка сержантів організується і проводиться на командирських, навчально-методичних зборах, командирських, показних та інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і вдосконалюється під час проведення занять за предметами навчання з особовим складом.

Командирський збір проводиться у підготовчий період тривалістю 3 дні у масштабі військової частини у зведених підрозділах за фахом під керівництвом командира військової частини. До проведення занять в ході проведення командирського збору залучаються заступники командира військової частини, начальники родів військ та служб, командири батальйонів (дивізіонів) та їх заступники. Зміст командирського збору визначається рішенням відповідних командирів (начальників) і затверджується командиром військової частини. Тривалість навчального дня на зборі - 8 годин. У разі неможливості охопити навчанням увесь склад сержантів одночасно, збори проводяться у два етапи.

Навчально-методичний збір проводиться у травні місяці тривалістю 3 дні також у складі зведених підрозділів під керівництвом начальників родів військ та служб, командирів батальйонів. Мета навчально-методичного збору - підвищення методичних навиків сержантів і вироблення єдиних прийомів і метода проведення занять за найбільш складними темами з тактичної, вогневої підготовки, водіння, стройової, фізичної підготовки; вироблення єдиних поглядів щодо найбільш ефектнішого використання навчально - тренувальних засобів, нових прогресивних методів навчання та виховання підлеглих; удосконалення практичних навиків у ході проведення занять.

Тривалість навчального дня на зборі - 8 годин.

Командирські заняття проводяться два дні на місяць, які визначаються командиром військової частини, під керівництвом командира роти (батальйону).

Тривалість навчального дня на командирських заняттях - 8 годин.

На заняттях з сержантами вдосконалюються навики з організації та ведення бою на місцевості, методики проведення занять та виховної роботи.

Інструкторсько-методичні, показні заняття проводяться перед відпрацюванням з особовим складом нової теми, за якою сержанти будуть проводити заняття, а також під час проведення зборів.

Інструктажі проводяться командирами взводів і рот напередодні чергових занять, що проводяться сержантами з особовим складом. Під час інструктажу сержантам даються вказівки щодо методики та порядку проведення майбутніх занять, використання навчальних тренувальних засобів і посібників, після чого сержанти розробляють плани-конспекти. Керівник заняття затверджує (перевіряє) плани-конспекти (алгоритми дій керівників занять, операційні, операційно-методичні картки) та готовність сержантів до занять.

Керівництво навчанням і вихованням має забезпечувати повне і якісне виконання завдань бойової і гуманітарної підготовки.

Для досягнення поставленої мети в керівництві навчанням і вихованням підлеглих необхідно виконувати такі вимога:

- конкретне і реальне планування бойової і гуманітарної підготовки з урахуванням вимог щодо підготовки Збройних Сил України в сучасних умовах, рівень навченості особового складу і злагодженості підрозділів (військових частіш);

- своєчасна постановка і доведення завдання до всіх категорій командирів і особового складу;

- здійснення систематичного контролю за підготовкою офіцерів і сержантів до навчань і занять, ходом бойової підготовки та надання дійової допомога підлеглим;

- своєчасне та об'єктивне підбиття підсумків бойової підготовки, стану військової дисципліни;

- узагальнення і впровадження передового досвіду в практику навчання і

- виховання особового складу⁷;

- ефективне використання навчально-тренувальних засобів у ході навчання;

постійне вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази.

Контроль за ходом бойової і гуманітарної підготовки здійснюється старшими командирами (начальниками) та включає перевірку виконання планів і програм бойової підготовки, ступінь охоплення особового складу навчанням, перевірку організації і методики проведення занять і навчань, рівня підготовки керівників занять, особового складу і злагодженості

підрозділів, проведення контрольних, показових та інструкторсько-методичних занять (зміст яких також визначається ними).

З урахуванням підготовленості й укомплектованості частин особовим складом, їхніх завдань за новим призначенням рішенням командувача військ оперативного командування (армійського корпусу) можуть уточнюватися кількість навчальних днів на місяць і зміст Програми зі зміною кількості навчального часу.

Крім того, надається право:

- командиру об'єднання - уточнювати зміст Програми із зміною часу, який відводиться па предмети кавчання, і послідовність підготовки підрозділів, а також кількість навчальних днів залежно від укомплектованості підрозділів військових частіш особовим складом;

- командиру військової частини — 20% навчального часу використовувати на вирішення завдань з бойового призначення, уточнювати кількість годин на геми та змінювати зміст окремих занять, а також дні для занять індивідуальною підготовкою військовослужбовцям за контрактом;

- командирові батальйону — уточнювати кількість годин та змінювати зміст занять, а також теми командирської підготовки сержантів;

- командиру роти — уточнювати зміст занять і встановлювати номери нормативів, що підлягають відпрацюванню на заняттях;

- командирові взводу - встановлювати тривалість відпрацювання навчальних питань,

Планування бойової підготовки.

Планування бойової підготовки — здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і участю.

Під час планування бойової підготовки розробляються:

- у військовій частині - план бойової підготовки на навчальний рік;

- у батальйоні - план основних заходів бойової підготовки на період навчання та план бойової підготовки на місяць;

- у роті - розклад занять на тиждень (ротах баз зберігання план бойової підготовки на місяць і розклад занять на тиждень).

Як показує досвід бойової підготовки військ,розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.

Під час підготовки до складання розкладу занять командир роти зобов’язаний:

- вивчити витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;

- вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись за програмою бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;

- проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався з кожного предмета навчання, а також якість відпрацювання нормативів з бойової підготовки;

- передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військово-інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;

- вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять роти на цих об'єктах;

- виписати тематику командирських занять і визначити зміст занять з сержантами роти.

З досвіду військ, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири батальйонів і рот прибувають у штаб бригади з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів. Командир бригади, коротко підбиває підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить завдання по основних предметах навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.

Вислухавши накази командира бригади і маючи виписку з плану бойової та гуманітарної підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.

Вихідними даними для складання розкладу занять у роті є такі:

- розпорядок дня;

- витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки;

- графік користування полігоном (стрільбищем), спортивним залом і спортивним майданчиком);

- тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;

- графік нарядів;

- графік варіантів фізичної зарядки;

- програма бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування.

Розклад занять має два розділи:

- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;

- командирські та інструкторські - методичні заняття з сержантами.

Складаючи розклад занять, командир роти планує і вказує час проведення і тематику інформування.

Відповідно до розпорядку дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.

Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки за часом, тому що її зміст визначають командири взводів.

Під час планування виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.

Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є такі:

- своєчасність його складання;

- ясність, конкретність і повнота змісту;

- відповідність змісту занять програмі бойової підготовки та іншим керівнім документам.

ТИПОВИЙ ЗРАЗОК РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ РОТИ НА ТИЖДЕНЬ

Затверджую

командир____тб

_________________

"____"_________200 р.

(Варіант)

Поиск по сайту: