|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Пояснення до виконання завдання № 4“Дати характеристику мережі природно-заповідного фонду заданої території” При проведенні оцінки мережі ПЗФ певної території проводиться аналіз розміщення існуючих природно-заповідних об’єктів у системі адміністративного та природного районування, на основі якого формулюються висновки щодо повноти ступеня представленості їх у системі природного районування певної території. Оцінка природно-заповідного фонду проводиться за такими показниками: 1. Загальна кількість природно-заповідних територій та об'єктів певної території (Nзаг) (адміністративних, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів й інших одиниць адміністративного та природного районування). 2. Загальна площа ПЗФ певної території, (SПЗФ), га. 3. Відсоток заповідності території ( SЗ ), тобто відношення площі ПЗФ певної території (SПЗФ) до її загальної площі (Sзаг): , % (1) 4. Відсоток суворої заповідності (SСЗ), тобто відношення площ ПЗФ певної території із суворим режимом (SСР), до загальної площі регіону: , % (2) 5. Ступінь розчленованості (інсуляризованості) природно-заповідних територій (І), який складається з двох компонентів (Im i IN). Гранична площа ПЗО, яку можна вважати екологічно стабільною складає 50 га (прийнято в Україні, з огляду на значну розораність та відсутність великих відносно збережених природнгих масивів). Індекс інсуляризованості території (І) буде дорівнювати: (3) де Sнс, Nнс – відповідно площа і кількість нестійких природно-заповідних об'єктів (площа кожного з них менше 50 га). Значення І лежать у межах від 0 (інсуляризованість повністю відсутня) до 1 (інсуляризованість максимальна, всі природно-заповідні об’єкти нестійкі, мають площу менше 50 га). Чим вище значення І, тим значнішу роль в загальній території, що охороняється, відіграють дрібні ділянки, що не мають екологічної стабільності, їх роль у збереженні генофонду незначна. 6. Рівномірність розподілу природно-заповідного фонду по певній територї. Вона оцінюється за бальною шкалою (Андрієнко і ін., 1998): 1 бал- нерівномірний розподіл; 2 бали- відносно рівномірний розподіл; 3 бали- рівномірний розподіл. 7. Ландшафтна репрезентативність, тобто представленість у мережі природно-заповідних територій основних елементів ландшафту певної території. Оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 бали - задовільна, 3 бали -достатня, 4 бали - висока, 5 балів – дуже висока (Андрієнко і ін, 1998). 8. Характеристика якісного складу природно-заповідного фонду певної території. За класифікацією природно-заповідних територій, прийнятій в Україні, виділяється 11 категорій (природні і біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказника, пам’ятки природи, заповідні урочища, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки). Оцінка проводиться за кількістю і загальною площею природно-заповідних об’єктів по кожній із категорій. Таблиця 5 Оцінка природно-заповідного фонду за загальними показниками
Порядок виконання завдання №4:
1. Зробити викопіровку карти даної території (адміністративного району). 2. Виписати існуючі природно-заповідні об’єкти, що знаходяться на даній території, зазначити їх площу, категорію та статус. 3. Нанести природно-заповідні об’єкти на карту адміністративного району. 4. Підрахувати відсоток заповідності території адміністративного району і порівняти його з з відсотком заповідності області, України, Європейських країн. 5. Визначити індекс інсуляризованості природно-заповідної мережі адміністративного району. 6. Оцінити репрезентативність природно-заповідних об’єктів в структурі природного районування території. 7. Проаналізувати положення природно-заповідних об’єктів в системі природного районування. Результати можна оформити у вигляді таблиці: Таблиця 6 Оцінка природно-заповідної мережі адміністративного району за загальними показниками
8. За даними таблиці зробити висновки щодо сучасного стану природно-заповідної мережі адміністративного району та передбачити шляхи щодо її оптимізації
Таблиця 7 Вихідні дані до виконання завдання №4 “Оцінка регіональної мережі природно-заповідного фонду” Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |