Облік доходів і витрат

Вивчаючи матеріал даної теми, слід акцентувати увагу на тому, що у зарубіжній обліковій практиці для формування інформації про до­ходи і витрати протягом звітного періоду використовуються тимчасові номінальні рахунки, на яких накопичуються суми по кожному виду доходів і витрат. У кінці звітного періоду ці рахунки закриваються.

Рахунки доходів – це пасивні рахунки, на яких обліковуються доходи за їх видами. По кредиту цих рахунків протягом звітного пе­ріоду відображається збільшення доходів у результаті звичайної діяльності та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по дебету – їх списання на зведений рахунок фінансових результатів.

Порядок відображення доходів підприємства на рахунках бухгал­терського обліку залежить від обраного методу обліку. Якщо доходи обліковуються на основі надходження грошових коштів, тобто за касовим методом обліку, то сума виручки від реалізації продукції (товарів), послуг буде відображатися бухгалтерським записом:

Дебет рахунку «Грошові кошти»

Кредит рахунку «Дохід від реалізації».

Якщо облік доходів ведеться за методом нарахування, згідно з яким вони визначаються тоді, коли мають місце, а не тоді, коли отримані грошові кошти, то відображення їх в обліку і фінансовій звітності здійснюється у тому періоді, до якого вони відносяться. При цьому можуть застосовуватися два способи:

– – відображення в обліку доходів у періоді, в якому вони зароблені;

– – коригування рахунків.

Перший спосіб ведення обліку доходів за методом нарахування передбачає відображення їх у момент реалізації продукції (товарів), послуг бухгалтерським проведенням:

Дебет рахунку «Рахунки до отримання»

Кредит рахунку «Дохід від реалізації».

Спосіб коригування рахунків застосовується для обліку доходів за методом нарахування по операціях, які охоплюють термін, що перевищує один обліковий період. Коригування здійснюється шляхом складання коригувального бухгалтерського проведення. Необхідність коригування рахунків виникає у випадку відображення в обліку нарахованого доходу, тобто доходу, який був зароблений, але не врахований протягом облікового періоду (рис. 10.8).

Рис. 10.8. Схема коригування нарахованих доходів

Рахунки витрат – це активні рахунки, на яких обліковуються вит­рати за їх елементами. По дебету цих рахунків протягом звітного періоду відображається накопичення витрат у процесі звичайної діяльності підприємства та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по кредиту – їх списання на зведений рахунок фінансових результатів.

У бухгалтерському обліку витрати відображаються з дотриманням принципів нарахування, відповідності доходів і витрат та обачності. Порядок відображення витрат підприємства на рахунках бухгал­терського обліку може здійснюватися за касовим методом обліку (витрати обліковуються на основі виплат грошових коштів) або за методом нарахування, що розглянуті вище. Основна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з обліку витрат розглянута у попередніх розділах.

Проте слід зазначити, що компанії часто несуть витрати, пов’язані з отриманням економічних вигод протягом періоду, що перевищує один фінансовий рік або операційний цикл, якщо він довший за 12 місяців. Так, наприклад, у процесі експлуатації довгострокових активів (основ­них засобів, природних ресурсів та інших) необхідно здійснювати систематичний, раціональний розподіл їх вартості між обліковими періодами, протягом яких підприємство отримувало економічні виго­ди від їх використання. Цей процес називається нарахуванням амор­тизації основних засобів та інших довгострокових активів. При нарахуванні амортизації основних засобів на рахунках бухгалтер­ського обліку складається проведення:

Дебет рахунку «Витрати на амортизацію основних засобів»

Кредит рахунку «Накопичена амортизація основних засобів»

Деякі витрати компанії, зазвичай, сплачують попередньо, тому вони називаються витратами, які сплачені авансом. До них відно­ситься орендна плата, витрати на страхування тощо. З метою систе­матичного відображення їх у складі витрат звітного періоду необхідно здійснити коригувальні бухгалтерські записи. Якщо ці записи своєчасно не будуть здійснені, то в балансі вартість активів буде завищена, а в Звіті про прибутки і збитки сума витрат буде занижена. В кінцевому рахунку це призведе до збільшення суми власного капіталу в балансі і прибутку – у Звіті про прибутки і збитки.

З метою забезпечення достовірної, об’єктивної оцінки фінансового результату діяльності підприємства у звітному періоді та його влас­ного капіталу частка суми авансом сплачених витрат, що відноситься до відповідного звітного періоду, повинна бути відображена у складі його витрат. За цих умов виникає потреба у складанні коригувального бухгалтерського проведення на списання суми сплачених авансом витрат, яка відноситься до звітного періоду (рис. 10.9).

Рис. 10.9. Коригування витрат, які сплачені авансом

При цьому на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється запис:

Дебет рахунку «Витрати на оренду»

Кредит рахунку «Авансом сплачені витрати».

Одним із видів витрат компаній є нарахування податків, зокрема податку на прибуток. Сума цих витрат визначається на основі подат­кового кодексу. При цьому слід зазначити, що точна їх сума не може бути визначена до настання певної дати. Одночасно, дотримуючись принципу відповідності доходів і витрат, суму витрат на сплату податку на прибуток необхідно включити до складу витрат кожного місяця облікового періоду. Нарахування очікуваної суми витрат на сплату податку на прибуток відображається бухгалтерським записом.

Дебет рахунку «Витрати з податку на прибуток»

Кредит рахунку «Податок на прибуток до сплати».

Таким чином, дотримання принципу нарахування в процесі обліку витрат дасть можливість забезпечити реальність, достовірність виз­нання витрат, які відносяться до поточного звітного періоду, відобра­ження зобов’язань по них і виявлення фінансового результату діяль­ності підприємства.

Поиск по сайту: