Методи оцінки запасів, їх порівняльна характеристика

Вивчаючи тему, необхідно пам’ятати, що одним із основних принципів бухгалтерського обліку запасів є точне визначення доходу від реалізації при дотриманні співвідношення витрат доходам звітного періоду.

При визначенні валового прибутку від реалізації за звітний період необхідно від суми виручки відняти собівартість реалізованих товарів.

В умовах ринкових відносин, як правило, ціни на товари постійно змінюються і виникає потреба у визначенні собівартості реалізованих товарів і їх залишку на кінець звітного періоду.

У зарубіжній обліковій практиці апробовані такі методи оцінки запасів:

– – суцільної ідентифікації;

– – нормативних (стандартних) витрат;

– – роздрібних цін;

– – середньозваженої вартості;

– – списання перших надходжень (FIFO);

– – списання останніх надходжень (LIFO).

При використанні методу суцільної ідентифікації вимагається ведення обліку за кожною партією товарів і він використовується для товарів з високою ціною і незначною кількістю (нерухомість, дорогі картини, власні будівлі, коштовності, зроблені за замовленням). За цим методом вартість визначається по кожній одиниці закупки.

При використанні методу середньозваженої вартості собівартість реалізованих товарів, а також їх залишок на кінець звітного періоду розцінюються за середніми цінами.

Приклад 2. Вартість залишку товарів на початок і їх закупок за звітний період становить 45 000 дол.

Загальна кількість одиниць 450.

Середня ціна одиниці (45 000: 450) = 100 дол.

Загальна кількість товарів на кінець звітного періоду 110 одиниць по 100 дол.

(110 × 100) = 11 000 дол.

Собівартість реалізованих товарів становитиме (45 000 – 11 000) = 34 000 дол.

При використанні методу списання перших надходжень (FIFO) (перша закупка – перший видаток) вважається, що кожний продаж проводиться із тих запасів, які були першими, а залишок на кінець звітного періоду визначається за останніми закупками. Цей метод може використовуватися в будь-якому бізнесі, незалежно від того, чи відповідає це теоретичному обґрунтуванню продаж старих товарів, що є в наявності.

При використанні методу списання останніх надходжень (LIFO) (остання закупка – перший видаток) вважається, що першим продається товар, якій тільки що надійшов, а запас товарів на кінець звітного періоду складається із товарів, закуплених раніше.

Кожний з названих методів необхідно розглядати в рамках конкретної системи обліку товарних запасів.

Таблиця 5.1

Вихідні дані

(дол.)

При системі періодичного обліку товарних запасів визначимо за кожним методом собівартість реалізованих товарів і вартість залишку на кінець звітного періоду.

а) метод середньозваженої вартості

середньозважена ціна = (800 + 450 + 500 + 600 + 650):
(100 + 50 + 50 + 50 + 50) = 10 дол.

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду

120 × 10 дол. = 1 200 дол.

собівартість реалізованих товарів (3 000 – 1 200) = 1 800 дол.

б) метод FIFO (перша закупка – перший видаток).

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(50 × 13) + (50 × 12) + (20 × 10) = 1 450 дол.

собівартість реалізованих товарів

(3 000 – 1 450) = 1 550 дол.

в) метод LIFO (остання закупка – перший видаток).

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(100 × 8) + (20 × 9) = 980 дол.

собівартість реалізованих товарів:

(3 000 – 980) = 2 020 дол.

г) метод суцільної ідентифікації:

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(25 × 8) + (10 × 9) + (5 × 10) + (40 × 12) + (40 × 13) = 1 340 дол.

собівартість реалізованих товарів

(3 000 – 1 340) = 1 660 дол.

Розглянемо, як впливає на прибуток вибір методу оцінки товарних запасів при періодичній системі обліку (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Поиск по сайту: