|
||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
РОЗДІЛ 3. МОДУЛЬОВАНІ СИГНАЛИ
3.1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО МОДУЛЯЦІЮ Модуляція - це процес зміни одного чи кількох параметрів переносника (носія) відповідно до змін параметрів (як правило, миттєвих значень) сигналу, що діє на нього. Сигнал, що діє на переносник, дістав назву модулюючий. Параметри переносника, що змінюються за часом під впливом модулюючого сигналу, називаються інформаційними, тому що в їх зміні закладена передана інформація. Фізичний процес зміни параметрів переносника і є модуляцією. Таким чином, будь-який модулятор* (рис. 3.1) має два входи: один для переносника, другий - для модулюючого сигналу. Модульований сигнал на виході модулятора залежить від часу і від модулюючого сигналу , тому і позначається як функція двох аргументів .
Модульовані сигнали розрізняють за видом переносника і за параметрами, що модулюються. Як переносник нині широко використовуються гармонічні коливання, періодична послідовність імпульсів, рідко - коливання спеціальної форми, вузькосмуговий випадковий процес. Гармонічний переносник , наприклад, характеризується трьома параметрами: амплітудою, частотою і фазою. Всі вони можуть бути інформаційними. Якщо змінювати один із них при постійних інших, то одержуємо три основних види модуляції: амплітудну (АМ), частотну (ЧМ) і фазову (ФМ). Модульований сигнал з гармонічним переносником у загальному випадку можна записати у вигляді
(3.1)
де - обвідна сигналу; - повна фаза. За інтервал часу, протягом якого повна фаза змінюється на , обвідна залишається майже такою ж і її можна вважати повільно змінною. У модульованому сигналі (3.1) миттєва кутова частота є похідною від повної фази за часом (3.2)
З виразу (3.2) випливає, що повна фаза (3.3)
Примітка. При визначенні параметрів модульованих сигналів звичайно приймають, що модулюючий сигнал нормований, тобто його максимальне абсолютне значення дорівнює одиниці , а середня потужність (на опорі навантаження Ом) згідно з виразами (2.33) і (2.37) , де - коефіцієнт амплітуди сигналу. Головна особливість будь-якої модуляції - перетворення спектра модулюючого сигналу. В загальному випадку при модуляції спектр розширюється, а при гармонічному переноснику здійснюється перенесення спектра навколо частоти переносника. Якраз ця обставина і призвела до використання тільки модульованих сигналів у радіозв'язку та багатоканальному зв'язку. Але навіть для гармонічного переносника теоретично можливе нескінченне число видів модуляції. Практично нині в системах зв'язку використовується більш за 50 видів модуляції і число їх продовжує зростати. Чому так багато? Адже ж перетворення спектра характерне для кожного виду модуляції і тут можна було обмежитись одним чи двома видами модуляції, що досить просто технічно реалізувати. Справа в тому, що різні види модуляції мають різну завадостійкість. Тому задача вибору модуляції і переносника для системи зв'язку повинна вирішуватись розробником не тільки з точки зору ефективного поширення переносника лінією та простоти виконання операцій модуляції і демодуляції. Перш за все необхідно враховувати здатність даного виду модуляції забезпечити потрібну якість передавання повідомлень за наявністю завад.
3.2. АМПЛІТУДНА МОДУЛЯЦІЯ ГАРМОНІЧНОГО ПЕРЕНОСНИКА
Визначення. При амплітудній модуляції приріст амплітуди гармонічного переносника пропорційний миттєвим значенням модулюючого сигналу , тобто приріст і амплітуда модульованого сигналу
(3.4)
де - амплітуда переносника; - коефіцієнт пропорційності, який вибирають так, щоб амплітуда завжди була додатною. Частота і фаза гармонічного переносника при АМ залишаються незмінними. Часову діаграму АМ сигналу наведено на рис. 3.2, з якого видно, що згідно з миттєвими значеннями амплітуда то підвищується до значення , одержуючи при цьому приріст , то зменшується до , одержуючи приріст . Звертає на себе увагу те, що амплітуда повторює форму модулюючого сигналу . В АМ сигналі амплітуда є обвідною високочастотного заповнення (на рис. 3.2, б вона зображена штриховою лінією). Коефіцієнт модуляції. Для математичного опису АМ сигналу у формулу (3.4) замість коефіцієнта , що залежить від конкретної схеми модулятора, вводять коефіцієнт модуляції , який надає відносне значення приросту амплітуди. Тут - середнє арифметичне значення приросту амплітуди АМ сигналу. Оскільки середнє значення амплітуди АМ сигналу за час модуляції , то коефіцієнт модуляції
(3.5)
Таким чином, коефіцієнт модуляції - це відношення різниці.між максимальним і мінімальним значеннями амплітуд АМ сигналу до суми цих значень. Досить часто коефіцієнт модуляції визначається у відсотках . Але при всіх розрахунках АМ сигналів користуються коефіцієнтом модуляції не у відсотках, а у відносних одиницях. Для симетричного модулюючого сигналу АМ сигнал також симетричний: і
, (3.6)
тобто коефіцієнт модуляції дорівнює відношенню максимального приросту амплітуди до амплітуди переносника. Фізично характеризує глибину амплітудної модуляції і може змінюватись у межах . Але використання терміну "коефіцієнт глибини модуляції", який часто зустрічався раніше в літературі, нині не рекомендовано. Якщо підставити вираз (3.4) у формулу (3.1) і при цьому врахувати коефіцієнт модуляції , то дістанемо аналітичний вираз (математичну модель) будь-якого АМ сигналу
. (3.7) Приклад 3.1. Визначити коефіцієнт модуляції АМ сигналу, часову діаграму якого зображено на рис. 3.2. Амплітуду сигналу відкладено на рис. 3.2 в лінійному масштабі. Для визначення коефіцієнта модуляції скористуємося формулою (3.5). При розрахунках знати абсолютне значення амплітуд не обов'язково. Обчислення можна зробити в умовних одиницях (ум. од.). За 1 ум. од. візьмемо 1 мм на вертикальній осі амплітуд. Тоді і ; .
Амплітудна модуляція гармонічним коливанням. У найпростішому випадку модулюючий сигнал є гармонічним коливанням із частотою і початковою фазою . При цьому
(3.8)
є аналітичним виразом (математичною моделлю) однотонального АМ сигналу, тобто модульованого одним гармонічним коливанням тональної частоти. На рис. 3.3 зображено часові діаграми однотонального АМ сигналу при різних значеннях На ньому дуже добре видно симетричність модуляції та характерні спотворення при перемодуляції (рис. 3.3, в), коли форма обвідної вже не повторює форму модулюючого гармонічного коливання. Однотональний АМ сигнал можна подати також у вигляді суми гармонічних складових. Якщо використати тригонометричну формулу добутку косинусів , із формули (3.8) дістаємо (3.9) Із формули (3.9) випливає, що однотональний АМ сигнал має три гармонічні спектральні складові з частотами: - переносника; - верхньою боковою; -нижньою боковою. Спектральна діаграма однотонального АМ сигналу, яку побудовано згідно з формулою (3.9), є симетричною відносно частоти переносника (рис. 3.4). Амплітуди бокових коливань однакові і навіть для не перевищують половини амплітуди переносника . Амплітудна модуляція при складному модулюючому сигналі. Гармонічні модулюючі сигнали і відповідно однотональний АМ сигнал практично зустрічаються рідко. У більшості випадків модулюючі первинні сигнали (див. § 2.8) є складними функціями часу. Аналітичний вираз АМ сигналу і для цього випадку можна подати у вигляді формули (3.7). Спектр АМ сигналу при складному модулюючому сигналі якісно визначається з таких міркувань. Будь-який складний сигнал можна подати у вигляді скінченної (чи нескінченної) суми гармонічних складових, якщо скористуватись для цього рядом чи інтегральним перетворенням Фур'є. Кожна гармонічна складова сигналу із частотою викликає в спектрі АМ сигналу дві бокові складові з частотами ,а множина гармонічних складових модулюючого сигналу - множину бокових складових із частотами . Для наочності такі перетворення спектра для АМ наведено на рис. 3.5. З рис. 3.5. видно, що в спектрі складного АМ сигналу, крім складової з частотою переносника , містяться групи верхніх та нижніх бокових коливань, що утворюють відповідно верхню та нижню бокові смуги частот АМ сигналу. При цьому верхня бокова смуга частот є масштабною копією як дискретного, так і неперервного спектра модулюючого сигналу, яку зсунуто за частотою на величину . Нижня бокова смуга частот також повторює спектральну діаграму (спектральну густину) сигналу , але частоти в неї розташовані дзеркально (у зворотному порядку) відносно частоти переносника . Із зазначеного випливає важливий висновок: ширина спектра АМ сигналу дорівнює подвоєному значенню максимальної частоти спектра модулюючого сигналу, тобто
(3.10)
Енергетичні характеристики АМ сигналу. Основними енергетичними характеристиками АМ сигналу є потужності його окремих складових та всього сигналу в цілому. Розрахунки потужності (на опорі навантаження ) за формулами (2.29)-(2.36) наведено в табл. 3.1, з якої випливає, що навіть для 100%-ної модуляції гармонічних коливань () частка потужності обох бокових коливань дорівнює тільки 1/3 середньої потужності АМ сигналу. Для складного модулюючого сигналу ( ) ця частка ще зменшується, хоч вся інформація про переданий сигнал зосереджена тільки в бокових складових.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |