|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Алгоритм катетеризації сечового міхура в чоловікаПідготовка до маніпуляції: 1 Поясніть пацієнтові хід і мету процедури. 2 Надягніть маску. 3 Надягніть рукавички. 4 Обробіть стерильний бікс із зовнішнього боку 1 % розчином хлораміну. 5 Відкрийте бікс, не торкаючись внутрішнього боку. 6 Зніміть рукавички. 7 Обробіть руки, як перед ін'єкцією. 8 Візьміть зі стерильного столу робочим пінцетом лоток, 4 кульки, пінцет, серветки, закрийте стіл. 9 Візьміть із бікса стерильний катетер стерильним робочим пінцетом, покладіть його в стерильний лоток. 10 Стерильним пінцетом із лотка почергово змочіть кульки із флакона (попередньо невелику кількість розчину злити) або в стерильній ємності з фурациліном. 11 Обробіть стерильним вазеліновим маслом або гліцерином катетер (тримаючи катетер стерильним пінцетом). 12 Одягніть рукавички. 13 Допоможіть прийняти пацієнтові зручне положення, “напівсидячи”, з розведеними стегнами. 14 Підстеліть під таз і стегна клейонку та пелюшку. 15 Поставте між стегнами пацієнта лоток зі стерильними серветками, судно чи сечоприймач. Виконання маніпуляції: 1 Звільніть голівку статевого члена від крайної плоті 1 та 2 пальцями лівої руки. 2 Правою рукою голівку статевого члена в ділянці зовнішнього отвору обробіть марлевою кулькою, змоченою антисептичним розчином (тричі змінюючи кульки). 3 1 та 2 пальцями лівої рука привідкрийте зовнішній отвір сечівника. 4 Правою рукою стерильним пінцетом візьміть катетер зі стерильного лотка на відстані 5-6 см від його отвору, а зовнішній кінець катетера найзручніше утримувати між 4 і 5 пальцями тієї самої руки. 5 Кінчик катетера введіть у зовнішній отвір сечівника і, потроху перехоплюючи його пінцетом, просовуйте глибше в сечівник, а статевий член лівою рукою підтягніть доверху, неначе натягуючи його на катетер. Іноді буває стійкий спазм сфінктера. Для його усунення пацієнту рекомендують заспокоїтися, розслабитися, глибоко дихати. 6 Опустіть зовнішній кінець катетера в сечоприймач. Закінчення маніпуляції: 1 Після виділення сечі злегка натисніть над лобком. Витягніть катетер і одночасно залишками сечі промийте сечівник. 2 Після використання катетера проведіть його дезінфекцію, передстерилізаційну обробку і стерилізацію. 3 Зніміть рукавички. 4 Допоможіть пацієнту встати. ВИЗНАЧЕННЯ ЖОВЧНИХ ПІГМЕНТІВ У СЕЧІ (ПРОБА РОЗІНА)
Мета: діагностика вірусних гепатитів, жовтяниць іншої етіології. Оснащення: гумові рукавички, пробірка, піпетка, розчин Люголя чи реактив Блюменталя. Методика: в пробірку наливають 3-5 мл сечі хворого, на яку обережно по стінці нашаровують 2-3 краплі розчину Люголя (1 г йоду і 2 г йодистого калію на 50 мл дистильованої води). За наявності в сечі жовчних пігментів відразу чи через хвилину на межі рідин з’являється зелене кільце, яке зберігається дуже довго.
РЕКТОРОМАНОСКОПІЯ
Мета: виявлення патології дистального відділу шлунково-кишкового тракту. Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри, ректороманоскоп, вазелін, вата, спирт, склянка з дезрозчином для дезінфекції використаних тубусів і обтураторів, стерильні пробірки з петлями. Методика: підготовка хворого до ректороманоскопії починається з бесіди про сутність дослідження з наголошенням на його необхідності. Напередодні потрібно провести пальпаторне дослідження органів черевної порожнини. Хворий не вечеряє або приймає легку їжу (чай, сухарі, рис, картопля). Між 20-21 годиною ставлять очисну клізму з 1,5 л кип’яченої води (t – 36,5-37 ˚С). Вранці за 2 год до дослідження клізму повторюють. Така підготовка до ректороманоскопії потребує багато часу і є важкою для хворих. Крім того, можливі зміни слизової оболонки кишківника, що знижує діагностичну цінність огляду. З метою усунення вищезазначених недоліків, підвищення інформативності ректороманоскопічного дослідження, можливості проведення додаткових досліджень (вивчення рН слизової, забір матеріалу на бактеріологічне та паразитологічне дослідження), проведення ректороманоскопії в амбулаторних умовах запропоновано підготовку до ректороманоскопії проводити шляхом інсуфляції товстої кишки газом (повітря, кисень). Сутність такої підготовки полягає в тому, що за годину до дослідження в положенні лежачи на правому боці через анальний отвір дозовано вводиться газ у кількості 1000-1500 мл. Хворому пропонують його утримати протягом 10-15 хв, після чого він встає, робить кілька присідань і йде до туалету. Після цього можна проводити огляд. Положення хворого при ректороманоскопії – колінно-ліктьове або колінно-грудне, для хворого в тяжкому стані - лежачи на спині або на правому боці. Перед дослідженням оглядається періанальна ділянка (почервоніння, складчастість, наявність гемороїдальних вузлів та ін.). Тубус ректороманоскопа з обтуратором підігрівають до температури тіла і змащують вазеліном, обертальними рухами вводять через анальний отвір на глибину 8-10 см, потім вилучають обтуратор, вставляють окуляр, включають світло і проводять огляд при просуванні тубуса всередину кишки і його виведенні. При цьому, обережно обертаючи кінець тубуса, лікар оглядає слизову оболонку прямої кишки і нижнього сегмента (25-30 см) сигмоподібної кишки. Необхідно звертати увагу на колір, блиск, гладкість, вологість, еластичність, резистентність слизової, рельєф судин, наявність ерозій, виразок, новоутворень, патологічних виділень, кровоточивості і крововиливів. Крім того, звертається увага на тонус та перистальтичну функцію кишки. Ділянка анального отвору оглядається при вилученні тубуса і повороті його кінця в боки, вверх і вниз. Більш точно можна визначити морфологічні зміни слизової оболонки прямої кишки за допомогою мікроскопа при ректомікроскопії.
ОВОСКОПІЯ КАЛУ
Мета: виявлення яєць, личинок або фрагментів гельмінтів у випорожненнях для діагностики гельмінтозів. Оснащення: ізотонічний розчин NaCl, 10% розчин формаліну, ефір, ємність місткістю 150 мл, лійка на 50 мл, центрифуга, пробірки з гумовою грушею. Методика: в пробірці змішують 2 г фекалій і 10 мл ізотонічного розчину NaCl. Закривають пробкою та струшують протягом 30 сек. Пробку видаляють, а вміст центрифугують протягом 2 хв при 2000 об/хв. Після центрифугування надосадову рідину зливають, до осаду додають 10 мл 10 % розчину формаліну, ретельно змішують і дають відстоятися 5 хв. Додають до неї 3-4 мл ефіру, закривають пробкою, струшують до тримання однорідної маси, видаляють пробку і центрифугують повторно протягом 2хв. Зливають усе і досліджують осад.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |