Мал. 5 - Забір матеріалу з ротоглотки (А) та носа (В)

Кров для серологічного дослідження беруть у гострий період захворювання на 1-2-й день або через 2-3 тижні після початку захворювання сухим стерильним шприцом у кількості 5 мл. Після відділення сироватки її відсмоктують, звільняють від еритроцитів та зберігають у закритих ампулах на холоді, краще в замороженому вигляді (при t - 10-20 ˚С).

Спинномозкову рідину беруть шляхом люмбальної пункції, центрифугують та обробляють як носоглоткові змиви.

Шматочки органів (легені, трахея, бронхи) трупів отримують під час секції стерильно та в чашках Петрі доставляють у лабораторію. Тканини відмивають від крові, подрібнюють та готують 10 % суспензію у фізіологічному розчині. Центрифугують 10-15 хв при 3000 об/хв. До надосадової рідини додають антибіотики та після 30-60 хвилин контакту при кімнатній температурі використовують для зараження курячих ембріонів або культури клітин. Зберігати суспензії можна у замороженому стані при температурі - 20 ˚С. На пробірку або чашку з матеріалом наклеюють етикетку із зазначеними прізвищем, іменем, по батькові хворого, дати забору матеріалу, також повинна бути коротка виписка із історії хвороби з діагнозом. Матеріал, який надійшов до лабораторії, реєструється та зберігається в холодильнику при 4˚ С або в замороженому стані при 20 ˚С нижче нуля.

ЛЮМБАЛЬНА ПУНКЦІЯ

Мета: з діагностичною та лікувальною метою при менінгітах (різної етіології), призначенні антикоагулянтної терапії хворим з інсультом, субарахноїдальних крововиливах, епілептичному статусі.

Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри, шприц, мала голка для анестезії шкіри, пункційна голка з мандреном, скляна трубка з канюлею, зажимом, розчин новокаїну, спирт, йод, стерильні серветки, пробірки.

Методика: пункція проводиться в лежачому положенні на боці із зігнутими в колінах та підібганими до живота ногами, нахиленою вперед головою. Пункцію проводять між остистими відростками третього та четвертого або п’ятого поперекових хребців. Орієнтиром для місця пункції є лінія, яка з’єднує гребінці клубових кісток і відповідає остистому відростку четвертого поперекового хребця. Ділянку пункції обробляють розчином йоду, а потім спиртом.

Для знеболення застосовують хлоретил або інфільтрують місце проколу розчином новокаїну. Голка для люмбальної пункції повинна мати довжину 9-12 см та добре підібраний мандрен. Вона вводиться між остистими відростками по середній лінії за ходом хребта, кут між голкою та поверхнею шкіри 75-80 ˚. Введення голки триває до подолання опору зв’язок і твердої мозкової оболонки, після чого виникає відчуття «провалювання». Після цього можна обережно дістати мандрен. Зазвичай з голки з`являється цереброспинальна рідина.

Поиск по сайту: