 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Звучить «Козацький марш»
Учень 3.
Де Дніпро наш котить хвилі, де стрімкі потоки,
Там Вкраїна вся зелена, славний край розлогий.
Там козацтво виростало, слави, волі, добувало.
Україно, Україно, славний край козацький.
Учень 4.
Там, де Чорне море грає, Буг, Дністер хвилює,
Де шляхами за степами чумаки мандрують.
Там за нарід і за віру ніс козак життя в офіру.
Україно, Україно, славний край козацький…
Учень 5.
Запорізька Січ… Колиска волі, нашої національної незалежності –
То символ України, як сивий Славутич, як кущ червоної калини.
Учень 6.
То наша славна минувшина, яку ми повинні пам’ятати,
Якою ми повинні гордитися, бо ця пам’ять нам нагадує,
Хто ми є, чиїх батьків діти.
Учень 7.
От сьогодні поведемо таку ми річ: що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну? Розкажемо усім вам нині.
Учень 8.
Українці можуть пишатися тим, що ніколи не поневолювали інші народи, а вміло захищали себе від ворогів.
Учень 9.
Був час, коли всю нашу землю загарбали і поділили між собою сусідні держави: Росія, Польща, Угорщина, Туреччина, Швеція…
Демонстрація презентації: «Шляхами козацької слави»
Учень 10.
Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почали люди втікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.
Учень 11.
Широкі степи навколо Дніпра давали можливість вести господарство, щоб жити, годували сім’ї. А також заготовляти запаси харчів для козаків у походи. А столицю – Січа, Січ – влаштовували, так, щоб вона була захищена з усіх сторін – на островах.
Учень 12.
Січ – від слова «сікти», «висікати» в розумінні вирубувати ліс і на розчищеній ділянці оселятися, будувати житло.
Але ця назва виникши в лісовій місцевості, переносилася й на ті місця де не було лісу. Було навіть так, що з каменю висікали і робили укріплення, або робили величезні загострені палі, просмолювали їх і ставили частоколи.
Учень 13
Засновник першої козацької фортеці на острові Хортиця. Перший козацький гетьман – Дмитро Байда - Вишневецький. Приблизно у 1540році.
Учень 14
Був він з багатого княжого роду. Мав маєтності на Волині та Черкащині. Донині зберігся родовий замок у с. Вишнивець Кременецького району Тернопільської області. Головний смисл його життя – боронити українську землю від найзапеклішого ворога: південного бусурмана. (У той час в Стамбулі правив султан Сулейман, котрий мав за дружину українку відому під іменем Роксолана.) Він надіявся, що допоможуть російський цар і польський король. Та Москва, як і Польща тільки використовували козацьке військо в своїх цілях і зовсім не були зацікавлені в безпеці українських земель, більше того, і цар, і король поза спиною Байди вели переговори з кримчаками і турками. Людські сили не безмежні, а життя – не безконечне; і вже у похилому віці, ослаблений походами і хворобами, Байда потрапляє в полон. І стратили турки старого гетьмана, скинувши його на гаки кріпосної стіни. Три дні, кволий тілом, але могутній духом, висів він на гаках, як православний, славлячи Христа і свою християнську Вітчизну, і як воїн, проклинаючи бусурманського Магомета… Турки розрубали гетьманові груди, вийняли його серце, розтяли на шматочки і з’їли, аби перейняти козацьку мужність.
Учень 15
Доля Вишневецького справила глибоке враження на тогочасне українське суспільство, про нього зложено пісню.
“ В Царгороді на риночку
Та п’є Байда мед-горілочку…
Цар турецький к ньому присилає,
Байду к собі підмовляє:
Ой ти, Байдо, та славненький,
Будь мені лицар та вірненький,
Візьми в мене царівночку,
Будеш паном на всю Вкраїночку!”
“Твоя, царю, віра проклятая,
Твоя царівночка поганая!”
Ой крикнув цар на свої гайдуки:
“Візьміть Байду добре в руки,
Візьміть Байду, і зв’яжіте,
На гак ребром зачепіте!”….
Ой висить Байда та й не день і не два, не одну нічку й не годиночку;
Ой висить Байда та й гадає
Та на свого джуру поглядає:
«Ой, джуро мій молоденький,
Подай мені лучок та тугенький.
Подай мені тугий лучок
І стрілочок цілий пучок!
Ой бачу я три голубочки –
Хочу їх убити для його дочки.
Де я мірю, там я вцілю,
Де я важу, там я вражу!»
Ой як стрілив – царя вцілив,
А царицю в потилицю,
його доньку в головоньку.
«Отож тобі, царю,
За Байдину кару!»
Учень 16
Уже в 1550 -1560 роках запорожці зміцніли, краще укріпилися і думали про нові походи на турок і татар.
Учень 17
Будувалися нові човни «Чайки», на яких козаки неодноразово долали Дніпро і Чорне море, допливаючи аж до Стамбула. Багато невільників звільнено з турецького полону.
Учень 18
Одяг запорізьких козаків початково був надто простим на початку свого історичного існування запорізькі козаки не могли поважно навіть думати про те, щоб займатися своєю зовнішністю й виряджатися в дорогі «шати», козак і злидні тоді були синонімами. До того часу цілком можна відносити слова української пісні «сидить козак на могилі та й штани латає», або слова козацької – вірші «козак – душа правдива – сорочки не має».
Учень 19
Одяг найкраще змальовано у відомій народній думі «Про Ганджу Андибера»:
«Гей гуляв козак-нетяга сім год ще й чотири,
Та потеряв с-під себе три коні воронії
На четвертий год навертає,
Козак-нетяга до города до Черкас прибуває,
Що на козаку бідному нетязі, три сиром'язі:
Опанчина рогозовая,
Поясина хмельовая,
Одна негожа, а третя й на хлів незгожа.
А ще на козаку, бідному нетязі
Сап'янці – видно п'яти й пальці,
Шапка-бирка – зверху дірка,
Хутро голе.
Околиці біг має, –
Вона дощем покрита,
Травою пошита,
А вітром підбита:
Куди віє – туди й провіває,
Молодого козака та й прохолоджає».
Учень 20
Але з плином часу з одного боку вдалі війни, з другого й сам розвиток життя багато змінили в поняттях і побуті запорізьких козаків: розбивши татар чи турків, пограбувавши панів чи євреїв, козаки, повертаючись на Січ, привозили з собою безліч грошей, одягу й дорогих тканин. Дані, що дійшли до нашого часу, свідчать, що саме з одягу здобували собі запорізькі козаки на війні – шуби, жупани, шаровари, сорочки, шапки, чоботи, чекмені, смушкові шкури тощо.
Учень 19
Побут козаків був дуже простим. Багато козаків мали сім’ї, які жили у степу неподалік. Там були об лаштовані хутори. Господарство, в основному вели жінки, діти та ті, хто не міг ходити у походи, битися з ворогом. Доля жінки: проводжати у похід козака та чекати з походу. На Січ жінкам ходити було заборонено. Ніколи жодна жінка не ступала на землю козацької столиці.
Учень 20
У XVIII ст. польські письменники вже докладніше описують запорізький одяг. За їх словами, запорізькі козаки носили шаровари з широким золотим галуном замість блюмів, сукняні напівкунтуші з відкидними рукавами, білі жупани з шовкової тканини, шовкові пояси з золотими китицями й високі шапки зі смушковими околицями сірого кольору й червоним шовковим верхом, що закінчувався золотою китицею.
Учень 21
У той час на Волині, а саме в місті Острог, жив князь Костянтин Острозький,
який був палким захисником православної віри на Україні.
Саме в Острозі працювала школа в якій навчалися Северин Наливайко та Петро Сагайдачний. А ректором школи був Дем’ян Наливайко.
Учень 22
Зародившись далеко у степах, козаччина якнайтісніше пов’язана з нашим краєм. Про що свідчать руїни Кременецького замку, замок у м Дубно та Козацькі могили у с. Берестечко.
Учень 23
Історія запорізького козацтва славна, героїчна і повчальна.
Такі відомі запорізькі гетьмани як: Самійло Кішка, Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Дорошенко, Павло Полуботок та багато інших вписали славні сторінки в цю історію.
Учень 24
Доля людини невіддільна від долі народу, а людське життя – то складова всенародної історії. Богдан-Зиновій Хмельницький був кровинкою свого народу і всі повороти тогочасної історії відчув на собі самому. Ходив у походи проти турків і татар, а в 1618 р. – на Москву під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного. Був у турецькому полоні 1648-1657 роки – гетьман України. Організатор козацької держави, провідник визвольної війни 1648-1654 років.
Учень 25
Михайло Грушевський писав про Богдана Хмельницького так: «Треба йому було думати про весь нарід, про всю Україну. Він хотів визволити з польської неволі український нарід. І спільником у цій боротьбі обрав російського царя, бо він православної віри, що має головою Ісуса Христа.
У 1654р. в м. Переяславі було підписано умови єднання України та Росії.
Учень 26
Останнім гетьманом України (аж до 1764 року) був Кирило Розумовський. Але царі не хотіли мати України сильної і не хотіли миритися з вольностями козаків. Цар Петро І всіляко утискав права козаків, українців.
А цариця Катерина ІІ взагалі зруйнувала Січ.
Учень 27
Світ великий, край далекий, та ніде прожити.
Славне військо запорозьке хочуть погубити…
Та ще не світ, та ще не світ, та ще не світає,
А вже москаль Запорожжя кругом облягає.
Учень 29
Покрилась тьмою Україна, засумував старий Дніпро…
І доробила Катерина, чого не встиг зробить Петро.
Звучить пісня «Ой у лузі червона калина…»
Учень 30
Калино моя, Україно! Згадай часи, на спомин яких
Лунко дзвонить – гуде бандура.
Говорить бандура про те, що жива єси козацькая слава.
Учень 31
Було колись – в Україні ревіли гармати;
Було колись – запорожці вміли панувати.
Панували, добували і славу, і волю..
Учень 32
Червоніють маки, червоніють кров’ю –
Кров’ю, що лилася ріками віки,
Червоніють маки ген по Придніпров’ю
Як козацька слава з Божої руки.
Учень 33
Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і є відродження України.
Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва.
На Запорожжі була церква святої Покрови, і запорізькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою і заступницею.
Таким чином, Покрова святкується у нас не тільки як народно-релігійне свято, але й як національне.
Підсумок. Проводиться вікторина: «Що ми знаємо про запорізьких козаків?»
Вікторина
Хто такі козаки?
Поиск по сайту: