Завдання (доцільно виконувати методом «ПРЕС».)

1. Як ви вважаєте, чому виникли такі зовсім різні точки зору щодо Переяславської ради?

2. А яку точку зору з цього питання маєте ви? Свою відповідь обґрунтуйте.

Учитель.

Навесні 1654 р. Росія, як і було передбачено договором, вступила у війну з Річчю Посполитою. Військові дії розгорнулися на території Білорусії. На допомогу росіянам прийшло 18-тисячне козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Іваном Золотаренком. У липні козаки зайняли кілька східних білоруських повітів. Тим часом польські загони вторглися в Подністров’я. Навесні вони розпочали криваві рейди по Брацлавщині. Проте під натиском козаків змушені були відступити.

У липні 1654 року Польща і Кримське ханство уклали воєнний союз проти козацької України та Росії. Б. Хмельницький запропонував цареві розпочати великий спільний наступ на поляків, які стягували свої війська під Зборовом. Однак царський уряд вирішує продовжити воєнні дії на території Білорусії. Українське ж козацтво самостійно продовжувало чинити героїчний опір полякам на Брацлавщині.

Таким чином, вступ Росії в 1654 році у війну з Польщею мало позначився на становищі козацької України, оскільки царський уряд дбав про власні стратегічні інтереси. На шляху польсько-татарського війська, що вторглося в Україну, героїчно стали козацькі загони, а також місцеве населення, яке не бажало повернення польсько-шляхетського ярма.

У січні 1655 року Б. Хмельницький таки дочекався підходу полків російського воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман повів об’єднане українсько-російське військо у напрямку Умані. Це місто тримали в облозі поляки й татари.

29 січня польсько-татарське військо несподівано напало на козаків і росіян неподалік Охматова. Під час запеклої битви, яка в умовах великого морозу тривала до 1 лютого, з обох сторін загинуло до 30 тисяч осіб. Ніхто з супротивників не отримав переваги.

І все ж наступ коронного війська в глиб Української держави був зупинений. Брацлавщина лежала в руїнах. Там були знищені сотні міст і сіл. Понад 200 тисяч жителів Поділля було забрано в татарський полон.

Улітку 1655 р. становище Речі Посполитої ускладнилося. Продовжуються воєнні дії на території Білорусії, де козацькі полки І. Золотаренка здобули Мінськ, а потім разом з російським військом – Вільно і Гродно.

Варшава і Краків були захоплені шведськими військами Карла Х.

У липні Хмельницький разом з полками В. Бутурліна виступив у похід. 29 вересня українсько-російське військо взяло в облогу Львів. Згодом воно захопило Яворів, Любачів, Люблін та інші міста і вийшло в окремих місцях до Вісли і аж за Сян. Проте цей успіх не сподобався шведському королю, який мав наміри приєднати до своїх володінь Галичину. Хмельницький отримав від нього наказ припинити облогу Львова. До гетьмана дійшла звістка, що проти нього йде з татарами хан Мехмед-Гірей, який, усупереч султанській забороні, виступив у похід. У цей час загострилися стосунки між українським командуванням та В. Бутурліним.

За таких обставин Хмельницький вирішив 8 листопада 1655 р. розпочати відступ у козацьку Україну. 22 листопада між Хмельницьким і Мехмед-Гіреєм була укладена мирна угода, за якою відновлювалися українсько-кримські союзницькі відносини.

Таким чином похід Хмельницького в Галичину не мав бажаних наслідків в результаті втручання шведського короля, який не бажав посилення Української держави.

У ході розповіді вчителя учні продовжують складати хронологічну табличку подій Національно-визвольної війни, розпочату на попередніх уроках, заносячи туди події 1654 – 1655 рр.

Поиск по сайту: