ЗАНЯТТЯ 3

Теоретичні запитання

1. Поняття джерел трудового права та їх види.

2. Особливості джерел трудового права.

3. Нормативні акти як джерела трудового права: загальна характеристика законів та підзаконних актів.

4. Конституція України як джерело трудового права.

5. Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання трудових відносин.

6. Кодекс законів про працю України – основне джерело трудового права.

7. Кодифікація трудового законодавства за умов ринкових перетворень.

8. Законодавчі акти спеціального характеру як джерело трудового права.

9. Укази Президента України як джерела трудового права.

10. Постанови Кабінету Міністрів України як джерела трудового права.

11. Нормативні акти Міністерства соціальної політики України як джерела трудового права.

12. Міжнародно-правові договори як джерела трудового права.

13. Конвенції МОП як джерела трудового права України.

14. Колективні договори і угоди як джерела трудового права.

15. Локальні нормативні акти як джерела трудового права.

16. Акти судової влади як джерела трудового права.

ЗАПитання для самоконтролю

1. Назвіть статті Конституції України, які визначають засади регулювання трудових відносин у нашій державі.

2. Чи можна Закон України «Про державний бюджет» вважати джерелом трудового права? А, Закон «Про зайнятість населення»?

3. Знайдіть помилку у назві основного джерела трудового права: Кодекс про працю в Україні.

4. Наведіть приклади інкорпорації трудового законодавства.

5. Чи належать до джерел трудового права затверджувані на підприємствах графіки відпусток? А, посадові інструкції?

6. Виділіть ознаки, які характеризують локальні нормативні акти як джерело трудового права.

7. Дайте визначення та назвіть приклади актів конститутивного характеру.

8. Як на Вашу думку, чи є джерелом трудового права постанови Пленуму Верховного Суду України?

Вирішити задачі

1. При затвердженні зборами трудового колективу підприємства "Світанок" Правил внутрішнього трудового розпорядку виникла дискусія з приводу розміщення у них розділів які визначають порядок прийому на роботу працівників та їх дисциплінарну відповідальність.

Виступаючи на зборах представники трудового колективу вважали, що до правил прийому на роботу крім того, що передбачено КЗпП України нічого іншого не внесено, а отже дублювати норми кодексу немає потреби. Що стосується дисциплінарної відповідальності, то трудові колективи взагалі не мають права визначати стягнення за порушення трудової дисципліни адже ці питання регулюються на централізованому рівні.

Більша частина учасників зборів вважали крім того, що Правила внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві є зайвими, оскільки існують типові правила та галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку якими трудовий розпорядок належним чином врегульовано.

До з’ясування усіх спірних питань збори були перенесені на наступний тиждень. Спробуйте розібратися у наведеній ситуації. Як співвідносяться між собою централізовані та локальні акти? Чи є джерелом трудового права Правила внутрішнього трудового розпорядку?

2. Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю, створеного за участю іноземного інвестора, затвердили положення “Про персонал товариства”, в якому передбачили:

1) учасники товариства зобов’язані працювати в товаристві;

2) зайняття відповідної посади учасником товариства обумовлюється контрактом з генеральним директором товариства;

3) робочий час учасників товариства не регламентується, а визначається необхідністю отриманням прибутків товариством;

4) учасники товариства, крім отримання дивідендів одержують за свою працю заробітну плату;

5) праця найманих працівників регулюється трудовим законодавством України.

Проаналізуйте названі вище позиції з приводу їх відповідності чинному законодавству, в т.ч. і трудовому.

Чи є зазначене положення джерелом трудового права?

3. Міністерство соціальної політики України затвердило "Положення про державні свята в Україні". Ним передбачалося, крім встановлених у КЗпП України святкових і неробочих днів затвердити починаючи з 1 січня наступного року ряд державних свят робота у які не проводиться. Зокрема: 22 січня "День злуки", 10 травня "День матері", 16 липня "День державного суверенітету", 1 грудня "День референдуму".

Міністерство юстиції України відмовило у реєстрації зазначеного положення, оскільки до нього не було подано обґрунтування щодо фінансових витрат, пов’язаних із запровадженням державних свят. Крім того відповідальний працівник Міністерства юстиції наполягав, аби до переліку державних свят було додано ще й "Всесвітній день прав людини".

Чи обґрунтовані вимоги Міністерства юстиції України?

Які повноваження Міністерства соціальної політики України щодо ухвалення нормативно-правових актів?

4. Адміністрація торговельного комплексу "Велика кишеня" зіткнулося з проблемою обрання законної підстави для звільнення з роботи продавця Волошиної.

Остання була прийнята на роботу продавцем бакалійного відділу і відмовлялася укладати договір про повну матеріальну відповідальність, а робота продавця вимагає обов’язкового укладення такого договору.

У зв’язку з категоричною відмовою від укладення договору про повну матеріальну відповідальність та від пропозиції переведення її на роботи не пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей, директор торгівельного комплексу доручив відділу кадрів підготувати наказ на звільнення Волошиної з роботи.

З’ясувалося однак, що такої підстави, як відмова від підписання договору про повну матеріальну відповідальність для звільнення з роботи чинний КЗпП України не містить. Керівник юридичного відділу пропонував скористатись для цього рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992р., де в аналогічних випадках рекомендується звільнення осіб за правилами ст. 40 п. 1 КЗпП.

Директор торгівельного комплексу висловив щодо цього сумніви, оскільки вважав, що Постанова Пленуму Верховного Суду України стосується тільки судів нижчестоящого рівня і ніякого нормативного значення для безпосередніх учасників трудових правовідносин не має. Більше того звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України можливе лише при скороченні чисельності або штату працівників, натомість у торгівельному комплексі жодних скорочень не відбувається.

Охарактеризуйте нормативні властивості актів судової влади. Яка роль Постанов Пленуму Верховного Суду України в регулюванні трудових відносин? Як поступити у наведеному випадку?

5. Левицьку звільнили із комунального підприємства у зв’язку з його ліквідацією, однак їй не заплатили розрахункових коштів, мотивуючи їх відсутністю. Левицька звернулася за захистом права на оплату праці до суду, вказавши відповідачем не лише комунальне підприємство, а й раду, що його заснувала. В обґрунтування своїх вимог вона посилалася на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Баландіна проти України" (Заява N 16092/05), де державу Україну зобов’язали відшкодувати заборгованість із зарплати вказуючи, що у даній справі боржником є державний орган, і виконання рішень проти нього, може бути досягнуте лише в тому випадку, якщо держава передбачить і забезпечить відповідні витрати у державному бюджеті України.

Представники ради заперечили проти такого обґрунтування вважаючи, що рішення у цій справі стосується лише громадянки, яка зверталася в Європейський суд і не може бути використано в інших подібних справах, оскільки в Україні судовий прецедент не є джерелом права.

Яке значення мають рішення Європейського суду з прав людини для вирішення подібних справ. Чи є такі рішення джерелами трудового права України і яка сфера їх застосування?

Поиск по сайту: