Шляхи оволодіння професійною поведінкою

Ми розглянули принципи професійної поведінки, подолання і запобігання конфліктам. У названих принципах знайшли своє віддзеркалення багато, але зовсім не всі сторони діяльності продавця. Ці принципи не можуть передбачити будь-яких труднощів і несподіванок. Але вони дають ключ до рішення багатьох задач і дозволяють орієнтуватися в різноманітних складних ситуаціях.

Проте, щоб узяти перераховані принципи на озброєння, недостатньо лише познайомитися і погодитися з ними. Мало й одного бажання прийняти їх. Точно так, як і неможливо лише із слів навчитися якомусь мистецтву або ремеслу, не можна оволодіти професійною поведінкою без настійливих систематичних вправ.

Вправи можуть бути різними, але обов'язковою умовою успіху є ясне уявлення про намічену мету. Це уявлення має утілитися в «модель професійної поведінки», тобто в образ ідеального продавця, який служить особистісним еталоном для працівника торгівлі, що склався в уяві. До цього еталону продавець прагне наблизитися у міру свого про­фесійного зростання. Зіставлення з цим еталоном дозволяє працівнику самому для себе оцінювати свої успіхи і невдачі.

Сукупність чітких словесних формулювань, що всесторонньо характеризують модель професійної поведінки, складає «кодекс професійної поведінки». Таким кодексом може служити перелік розглянутих вище принципів.

І модель, і кодекс професійної поведінки не є чимось незмінним, раз і назавжди даним. Вони мають індивідуальні відмінності (у недбайливого продавця своя модель, яка дозволяє йому задовольнятися роботою як-небудь). Зміняються вони і з часом. У міру наближення до поставленої мети і модель, і кодекс повинні бути замінені на складніші: професійне зростання має бути постійним.

Отже, все, що мовилося вище про професійну поведінку в звичайній обстановці і в конфліктних ситуаціях, показує, що працівники торгівлі мають в своєму розпорядженні достатній арсенал засобів, що дозволяють їм працювати без особливих ускладнень, а у випадку необхідності запобігати виникненню або ліквідації конфліктних ситуацій.

Отже, робота продавця не лише вимагає від людини певних здібностей до спілкування і розвитку спеціальних навичок, але надає багаті можливості для творчості і може служити джерелом радості і задоволення своєю працею.

1.3. Предмет, цілі і завдання товарознавства, зв`язок з іншими науковими дисциплінами.

Предмет, цілі і завдання товарознавства

Будь-яка наука і навчальна дисципліна починаються з визначення основних понять, що застосовуються в ній. В даному курсі такими поняттями є продукція, товар і товарознавство. У наступних розділах теоретичного курсу, а також приватних розділах товарознавства продовольчих і непродовольчих товарів розглядаються і інші основні поняття, терміни та їх визначення. Однак спочатку необхідно розглянути саме зазначені основні терміни.

Продукція - матеріальний або нематеріальний результат діяльності, призначений для задоволення реальних або потенційних потреб.

Отже, продукції притаманні дві основні особливості: по-перше, вона повинна бути проведена, а по-друге, повинна задовольняти чиїсь потреби (повинна бути комусь, потрібна). При цьому діяльність по виготовленню продукції слід розуміти в широкому сенсі. Це не тільки людська діяльність, але й життєдіяльність біологічних об'єктів.

Таке розуміння дозволяє віднести до продукції не тільки хліб, консерви, тканини, одяг та інші готові вироби або напівфабрикати, сировину і комплектуючі вироби, а й продукцію Природного походження, яка є результатом життєдіяльності біооб'єктів і праці людини по їх збору, вилову, полюванні, добуванні і т. п. Так, до продукції відносяться дикорослі плоди, овочі, гриби, м'ясо диких тварин, річкова і океанічна риба.

Продукція стає товаром, коли вона є об'єктом купівлі-продажу (комерційної діяльності). Вирощені садові або зібрані дикорослі плоди, використані для цілей особистого споживання, - продукція, а не товар, і тільки на ринку вони перетворюються в товар.

Товар - матеріальна продукція, призначена для купівлі-продажу.

Таким чином, товар виступає як один з основних об'єктів комерційної діяльності. До інших об'єктів можна віднести послуги, цінні папери, гроші, продукцію інтелектуальної праці, які є нематеріальній продукцією.

Товар - складне поняття і не менш складний матеріальний об'єкт, що володіє певними споживчими властивостями. Тому він становить об'єкт особливої ​​науки і навчальної дисципліни - товарознавства. Існує безліч визначень терміну «товарознавство».

Одне з перших визначень товарознавства дано І.Вавіловим в «Довідковому комерційному словнику»: «Товарознавство - наука, і навчає мати точні й повні відомості про товари, їх сортах, місцях походження і збуту, засобах до купівлі та продажу, способах перевезення і зберігання».

У настільному енциклопедичному словнику, виданому в 1896 р., товарознавство визначається як галузь технології, що має на меті «точніше розпізнати вживання в техніці сирих продуктів, визначити їх походження і вказати найкраще вживання».

Одне з найбільш точних визначень предмета товарознавства дано К. Марксом: «споживча вартість товару складають предмет особливої ​​дисципліни - товарознавства» 1. Це визначення покладено в основу багатьох наступних визначень терміну.

У комюніке Міжнародної теоретичної конференції викладачів вищої школи з питань загального товарознавства, що відбулася у вересні 1962 р. в Лейпцігу, зафіксовано наступне визначення:

«Товарознавство являє собою природно-наукову дисципліну, предметом якої є споживча вартість товарів».

Представляє інтерес висловлювання К. Паустовського: «Є наука з нудним назвою - товарознавство. Книги по товарознавству можна читати як захоплюючу повість про жізневеденіі».

Кожне з наведених вище наукових визначень товарознавства, безсумнівно володіючи рядом достоїнств, не відображає однією з найважливіших його сторін, яку образно відзначив К. Паустовський: товарознавство - наука про жізневеденіі.

Дійсно, товари задовольняють різноманітні життєві потреби людини, який використовує багато з них протягом всього життя, іноді навіть не здогадуючись про їх чудових властивостях. Наприклад, ряд харчових продуктів знаходить широке застосування в народній і традиційній медицині для профілактики і лікування різних захворювань.

Повсякденне або часте споживання товарів створює невірне уявлення про те, що фахівцям і споживачам знання про товар потрібні не більше, ніж на узкопрактическим і життєвому рівні. Наукові основи товарознавства, що базуються на знанні фундаментальних дисциплін - хімії, фізики, біології, заперечуються. Однак це глибока помилка, так як робота з товарами потребує професійних, постійно поповнюваних теоретичних знань, що і складає одну з основних завдань товарознавства.

У зв'язку з вищевикладеним вважаємо за можливе запропонувати уточнене визначення терміну «товарознавство», оскільки визначення його тільки через предмет - споживчі вартості товарів - не розкриває повною мірою сутність цієї науки.

Товарознавство - наука про основоположні характеристики товарів, що визначають їх споживчі вартості, і чинники забезпечення цих характеристик.

Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «ведення». Останнє слово відбулося від санскр. veda («веди»), що означає «знання», отже, в цьому сенсі товарознавство - знання про товари.

Ці знання необхідні як технологам підприємств-виготовлювачів, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні отримують знання про товар з допомогою засобів інформації (маркування, реклами, статей, книг і т. п.), тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації в якості основного джерела використовували товарознавчі знання про товар.

Предметом товарознавства є споживні вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в обумовленій для нього сфері застосування.

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах товароруху.

Для досягнення цієї мети товарознавство як наука і навчальна дисципліна має вирішувати наступні завдання:

чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної вартості;

встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;

систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування;

вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організації;

управління асортиментом організації;

визначення номенклатури споживчих властивостей і показників товарів;

оцінка якості товарів, зокрема нових вітчизняних та імпортних;

виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і мір по попередженню реалізації неякісних товарів;

визначення кількісних характеристик одиничних примірників товарів і товарних партій;

забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом обліку формуючих і регулювання зберігаючих чинників;

встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка мір по їх попередженню або зниженню;

інформаційне забезпечення руху товару від виготівника до споживача;

Товарознавчо характеристика конкретних товарів.

Товарознавство відноситься до основоположних учбових дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчі знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам і технологам, так як облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основоположних характеристик і можливих змін при транспортуванні, зберіганні і реалізації.

Міжпредметні зв'язки товарознавства з іншими навчальними дисциплінами. Товарознавство далеко не єдина навчальна дисципліна, необхідна для професійної підготовки фахівців: експертів, товарознавців, комерсантів, маркетологів і ін Вона пов'язана з іншими дисциплінами міжпредметних зв'язками: передуючими, супутніми і подальшими.

Попередніми зв'язками товарознавство сполучене з рядом естествен но-наукових і математичних дисциплін - фізикою, хімією, біологією, мікробіологією, математикою, а також із загальнопрофесійної дисципліною - основи стандартизації, метрології та сертифікації. Знання цих дисциплін необхідні для більш глибокого розуміння та оцінки споживчих властивостей товарів, їх змін при виробництві і зберіганні.

Одночасно товарознавство є базовою учбовою дисципліною для багатьох загально і спеціальних дисциплін - організації і технології комерційної діяльності, економіки, бухгалтерського обліку, маркетингу та ін Їх об'єднують подальші і супутні міжпредметні зв'язки.

Розділи товарознавства споживчих товарів. Товарознавство споживчих товарів включає: загальну частину, приватне товарознавство.

Загальна частина товарознавства присвячена розгляду теоретичних основ, які є основоположними для приватних розділів товарознавства. У ній не приводяться товарознавчі характеристики конкретних груп товарів. Однак без знання теоретичних основ складно дати повну і об'єктивну оцінку основоположних характеристик будь-якого товару.

Приватне товарознавство аналізує стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи та інші структурні елементи нижчих щаблів. В окремих підрозділах приватного товарознавства пріеодітся узагальнена і систематизована Товарознавчо характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів.

Виклад цього матеріалу доцільно проводити за уніфікованою схемою: поняття про товарній групі або вигляді товарів; коротка характеристика найбільш значущих для даного товару споживчих властивостей (призначення, надійність і т. п.); приватна класифікація та асортимент; чинники, що формують якість; оцінка і градації якості; фактори, що впливають на збереженість, втрати при зберіганні і підготовки до реалізації (якщо це має значення для конкретного товару); засоби інформації про товар (маркування).

Наведена схема не регламентує суворо зазначений перелік складових елементів і послідовність їх викладу. Вона може бути змінена та доповнена з урахуванням особливостей характеристик конкретних товарів або їх асортиментних груп.

Об'єктами вивчення в приватних розділах товарознавства можуть бути не тільки споживчі товари, але і товари промислового призначення (сировина, засоби виробництва), сільськогосподарська продукція, фармацевтичні товари і лікарська сировина. У деяких сільськогосподарських і технологічних, вузах, коледжах і технікумах вже введено викладання зазначених приватних розділів товарознавства.

Такий підхід не випадковий і диктується тими соціально-економічними перетвореннями, які відбуваються в країні. Перехід до ринку вимагає іншого ставлення до запитів споживача і до товару як засобу їх задоволення. Тому вже недостатньо в технологічних і сільськогосподарських вузах вивчати тільки технологію виробництва продукції. Необхідно досконально знати кінцевий результат цього виробництва - товарну продукцію або товар, а також потреби в ній.

Поиск по сайту: