|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Семінарські заняттяХобта С.В. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА СОЦІОЛОГА Семінарські заняття Семінар 1: МОРАЛЬ ЯК РЕГУЛЯТОР ВІДНОСИН МІЖ ЛЮДЬМИ
1. Проблема визначення моралі: а) порівняйте мораль з регуляцією міжлюдських стосунків за допомогою звичаїв та ритуалів; б) порівняйте мораль з правом; в) порівняйте мораль з технічною регуляцією людської поведінки (різноманітні технології); г) співвідношення моралі з насильством і переконанням; д) значення для функціонування моралі суспільної свідомості. 2. Мораль як суспільний інститут. Структура моралі: а) моральна свідомість; імперативність моральних норм; б) моральні відносини; в) моральна діяльність. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: мораль, звичай, ритуал, технологія, переконання, насильство, суспільна свідомість, моральна свідомість, суспільний інститут, імперативність, моральна норма, цінності, право.
ДОПОВІДЬ: Аристотель як засновник наукової етики.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность // Этическая мысль 1990. – М.: Политиздат, 1990. – С.16-57. 2. Гусейнов А.А. Этика и плюрализм// Этическая мысль 1991. – М.: Республика, 1992. – С.5-11. 3. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гадарики, 2003. – С.9-28. 4. Малахов В.А. Етика. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1996. – С.4-71; С.102-116. 5. Основы этический знаний – СПб.: Из-во Лань, 2002. – С.4-24, С.124-137. 6. Словарь по этике / Ред. Кон И.С. 5-е изд. – М.: Политиздат,1983. – С. 188-192; 198, 327-328; С. 224, 233, 364, 428. 7. Філатов В.П. Научное познание и мир человека. – М.: Политиздат, 1989. – Гл. 3, 4 «Этические параметры познания». – С.245-265. 8. Шрейдер Ю. А. Этика. Введение в предмет. – М.:Текст,1998 – С.3-14.
Додаткова література: 9. Аристотель. Большая этика // Соч. в 4-х томах. – Т.4. – М.: Мысль, 1983. – С. 295-374. Семінар 2-3: СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ НАУКИ ЕТИКИ. ПРОФЕСІЙНА МОРАЛЬ
а) філософська етика; основні етичні категорії; б) прикладна етика; особливості етико-прикладних проблем та їх приклади; в) професійна етика; історичні умови появи професійної етики.
а) в яких професіях виникла гостра потреба у специфічній моральній регуляції? б) які особливості професії соціолога вимагають спеціальної моральної регуляції цієї діяльності; особливості професійної етики соціолога; призначення професійного кодексу соціолога; в) чи потребує професійна мораль особливих організацій для свого підтримання.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: професійна етика, прикладна етика, етика, етико-прикладні проблеми, професійна мораль, професійний кодекс, етика соціологічної діяльності, професійний кодекс соціолога.
ДОПОВІДЬ: Формування професійної етики зі становленням модерного суспільства. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ: Підготувати повідомлення конкретну етико-прикладну проблему. Наведіть аргументи як мінімум двох протилежних позицій щодо вирішення цієї проблеми. ЛІТЕРАТУРА:
Додаткова література:
Семінар 4-5: ПРОФЕСІЙНИЙ КОДЕКС СОЦІОЛОГА
а) різновиди професійних кодексів; б) зміст й призначення професійного кодексу; в) рівні відповідальності соціолога.
а) структура; б) зміст; в) порівняння професійних кодексів соціолога України, Росії, Сполучених Штатів Америки: – Кодекс правил професійної етики та діяльності Всесвітньої асоціації дослідження громадської думки (WAPOR), – Кодекс поведінки при публікації результатів опитувань громадської думки Європейської громадської організації дослідників (ESOMAR) – Кодекс професійної етики членів Американської Асоціації дослідників громадської думки; – Професійний кодекс соціолога Російського товариства соціологів, – Кодекс професійної етики Соціологічної асоціації України.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: обов’язок, професійний обов’язок, професійний кодекс, моральний кодекс, професійний кодекс соціолога. ЛІТЕРАТУРА:
Додаткова література:
Семінар 6: МОРАЛЬНИЙ ВИБІР У ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІОЛОГА 1. Поняття морального вибору: а) виникнення ситуації морального вибору, її укоріненість в екзистенції людського буття; б) прояви морального вибору в життєвих ситуаціях; в) аналіз конкретних ситуацій морального вибору. 2. Зони напруженості в діяльності соціолога як джерела виникнення ситуацій морального вибору: а) стосунки соціолога та замовників; б) стосунки соціолога та респондентів; в) стосунки соціолога та громадськості; г) стосунки в соціологічному співтоваристві.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: авторитет, моральний вибір, ситуація морального вибору, соціологічне співтовариство, респондент, етика соціологічної діяльності, професійний кодекс соціолога.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |