ІІ. Порядок проведення основної частини заняття. Усне опитування. Дискусійне обговорення зазначених питань

Усне опитування. Дискусійне обговорення зазначених питань. Розв’язування задач. Фронтальне опитування.

Задачі:

1. Гунько, припиняючи спробу Камова і Міщенка незаконно заволодіти його автомобілем, пострілами з мисливської рушниці заподіяв обом тяжкі тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На досудовому слідстві й під час судового розгляду Гунько давав правдиві показання стосовно фактичної сторони вчиненого ним, але вини своєї не визнавав і у вчиненому не розкаювався. Заперечував він і проти звільнення від кримінальної відповідальності з будь-яких підстав, вважаючи, що діяв у межах необхідної оборони. Матеріалами справи встановлено, що Гунько позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, більше 15 років утримує хвору дружину, допомагає старим батькам.

Чи може Гунько у випадку його засудження за ст. 124 КК бути звільнений від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК?

2. Місцевим судом Худієва засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Худієв уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом II групи, у вчиненому щиро розкаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На підставі цього апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Худієва на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.

3. Комашова було засуджено за ч. 2 ст. 296 до позбавлення волі на строк два роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комашова від покарання або його направлення для відбування позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комашова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк три роки.

Чи правильно вирішив суд?

4. Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання Гуденку, засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк сім років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом секції внутрішнього порядку.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

5. Харламов був засуджений за ч. 3 ст. 286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк десять років. Перебуваючи у виправно-трудовій колонії, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк п’ять років. Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Який строк обмеження волі має відбути Харламов, щоб бути умовно-достроково звільненим і від цього покарання?

Варіант. Відбувши один рік обмеження волі, Харламов вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк тринадцять років шість місяців.

Яке максимальне покарання може бути призначене Харламову за сукупністю вироків?

6. Шустов був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК до обмеження волі на строк чотири роки. Через рік після початку відбування покарання він захворів на тяжку хворобу, що перешкоджала подальшому його відбуванню. У зв’язку з цим суд звільнив Шустова від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 84 КК. Через 2 роки Шустов одужав.

Варіант. Шустов був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК до позбавлення волі на строк два роки, а одужав через 3 роки.

Яке рішення має прийняти суд щодо Шустова після його одужання?

7. У червні 2001 р. проти Степанюка була порушена кримінальна справа за ст. 97 КК 1960 р. Винним себе він не визнавав, вважаючи, що діяв у межах необхідної оборони. 25 липня 2001 р. набрав чинності Закон України „Про амністію” від 5 липня 2001 р., який поширювався на Степанюка як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і передбачав звільнення його від кримінальної відповідальності. Однак Степанюк заперечував проти застосування щодо нього амністії і наполягав на розгляді справи по суті в суді. Під час судового розгляду набрав чинності КК 2001 р.

Яке рішення щодо Степанюка має прийняти суд у випадку визнання його винним в умисному вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони?

Поиск по сайту: