|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ІІ. Порядок проведення основної частини заняття. Усне опитування. Дискусійне обговорення зазначених питаньУсне опитування. Дискусійне обговорення зазначених питань. Розв’язування задач. Задачі: 1. За незакінчений замах на умисне вбивство Гарбузова щодо Муленка була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи Муленко потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності й застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Чи правильно суд вирішив справу Муленка?
2. В ухвалі суду в справі Тошина зазначено: „Вина Тошина у вчиненні умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і злісного хуліганства повністю підтверджена, але у зв’язку з тим, що він вчинив ці дії у стані неосудності, кримінальна справа відносно нього підлягає закриттю, а сам Тошин – госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом”. Дайте оцінку наведеному витягу з ухвали суду?
3. За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Рябошапку було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до п’яти років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання виникли сумніви щодо його психічної повноцінності. У зв’язку з цим Рябошапку госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що Рябошапка перебуває у тяжкому реактивному стані, який розвинувся на фоні залишкових явищ органічного захворювання центральної нервової системи. За психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Як має вирішити справу суд?
4. За умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони щодо Титарева була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На стадії досудового слідства судово-психіатрична експертиза встановила, що він страждає на шизофренію в параноїдальній формі, а тому щодо вчиненого ним суспільно небезпечного діяння є неосудним. У зв’язку з надмірною агресивністю й озлобленістю хворого комісія лікарів-психіатрів визнала, що відносно Титарева необхідно застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом. Варіант. Під час розгляду справи в суді було встановлено, що Титарєв заподіяв тяжке тілесне ушкодження, перебуваючи в стані необхідної оборони. Як має вирішити справу суд?
5. За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк п’ять років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Через 4 роки 3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені. Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк п’ять років шість місяців. Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин?
6. За ч. 2 ст. 17 і ст. 94 КК 1960 р. Локтєва засуджено за замах на умисне вбивство до позбавлення волі на строк вісім років із застосуванням на підставі ч. 2 ст. 14 КК 1960 р. примусового лікування від алкоголізму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’язку з цим Локтєв, не заперечуючи того, що він є хронічним алкоголіком, звернувся до суду з проханням скасувати примусове лікування від алкоголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеки для здоров’я інших осіб. Яке рішення по заяві Локтєва має прийняти суд?
7. За зараження венеричною хворобою неповнолітнього Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК до обмеження волі на строк чотири роки. Крім того, до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК було застосоване судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк. Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шугової?
8. Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк три роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу. Чи обґрунтоване таке рішення суду? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |