Лекційне заняття 22

Тема 22. Кримінальний процес зарубіжних держав. Міжнародне проце -суальне співробітництво у кримінальних справах(8 год.)

1. Загальна характеристика кримінально-процесуального права європейських континентальних країн романо-германської правової сім'ї (Франції, Німеччини та ін.) та країн загального права (Англії, США): доказове право, порушення кримінального переслідування і розслідування злочинів, розгляд справ у судах першої інстанції, у тому числі за участю присяжних, апеляційне провадження та інші форми перегляду судових рішень.

2. Видача особи(екстрадиція): поняття і значення для виконання завдань кримінального судочинства.

Загальні умови видачі особи (екстрадиції). Центральні органи, які відають питаннями екстрадиції.

Порядок підготовки документів та направлення запитів про екстрадицію.

Межі кримінальної відповідальності виданої особи.

Тимчасова видача особи.

Особливості участі захисника і перекладача у процесі видачі особи)екстрадиції).

Особливості затримання особи, яка вчинила злочин за межами України. Тимчасовий арешт особи. Екстрадиційний арешт. Підстави, порядок і строки його застосування. Припинення тимчасового або екстрадиційного арешту.

Екстрадиційна перевірка. Підстави для відмови у видачі особи (екстрадиції).

Суб’єкти і порядок оскарження рішення про видачу особи(екстрадицію).

Порядок і строки фактичної передачі особи. Відстрочка передачі особи.

3. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах. Підстави та порядок зносин з компетентними органами іноземних держав. Загальні вимоги щодо надання міжнародної правової допомоги. Порядок передачі запиту(доручення) про міжнародну правову допомогу. Порядок виконання запиту(доручення) про правову допомогу на території України. Підстави для відмови в наданні міжнародної правової допомоги. Підстави та порядок створення і діяльності міжнародної слідчої групи. Інформування про злочин.Особливості проведення окремих слідчих дій при виконанні доручення про міжнародну правову допомогу. Присутність представника компетентного органу іноземної держави під час виконання запиту(доручення). Вручення документів за запитом(дорученням) компетентного органу іноземної держави. Тимчасова передача особи в Україну і з України. Виклик особи, яка перебуває за межами України. Оскарження дій органу дізнання, слідчого, прокурора при наданні міжнародної правової допомоги. Відшкодування витрат, пов»язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України.

4. Перейняття кримінального переслідування. Поняття та умови перейняття кримінального переслідування. Форма та зміст прохання про перейняття кримінального переслідування. Порядок передачі прохання про перейняття кримінального переслідування. Наслідки передачі кримінальної справи компетентному органу іноземної держави. Порядок виконання в Україні прохання про перейняття кримінального переслідування.

До теми 22:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2006.

2. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.341-353.

3. Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.355-359.

4. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.361-366.

5. Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року // Там само. - С.375-386.

6. Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 17 березня 1978 року // Там само. - С.387-392.

7. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року // Офіційний вісник України. – 2011. - №48. – Ст.1950.

8. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша). Зб. док. – К.: Юрінком, 1996. – С.1049-1082.

9.. Кримінально –процесуальний кодекс України. – К., 2011 (розділи 37-39).

10. Закон України від 10 листопада 1994 року «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» / Голос України. – 1994. – 23 листопада. - №222.

11. Закон України від 29 червня 2004 року “Про міжнародні договори України”// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №50. – Ст.540.

12. Закон України від 16 січня 1998 року «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №23. – Ст.129.

13. Закон України від 21 травня 2010 року «Про внесення змін до Кримінально –процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)/Голос України. – 2010. – 17 червня. - №110.

14. Закон України «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 1 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 30 червня. - №116.

15. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 16 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 9 липня. - №123.

16. Наказ Генерального прокурора України від 26 грудня 2005 року №8 гн «Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги»// Прокуратура України. Законодавство. Рішення Конституційного Суду України. Накази та інші організаційно розпорядчі документи Генерального прокурора України. За аг. ред.. Генерального прокурора України О.І.Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 347-353.

17. Інструкція про порядок розгляду в органах прокуратури України запитів про видачу правопорушників. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 23 травня 2007 року №8 гн-1 // Там само. – С.365-371.

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №16 «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання(арешту) осіб при вирішенні питань, пов»язаних з їх екстрадицією //Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. За заг. ред.. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.293-297.

Спеціальна література:

1. Уголовно-процессуальный кодекс Франции. – М.: Изд-во “Юридический колледж МГУ”, 1996.

2. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. - М.,1993.

3. Федеративная Республика Германия. Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1991.

4. Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. - М.: Манускрипт, 1994.

5. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия.- М,: Институт международного права и экономики. Изд-во “Триада, Лтд”, 1996.

6. Волосова Н.Ю., Федорова О.В. Уголовно-процессуальное законодательство США: общая характеристика, законодательство штатов, сравнительный анализ. – М.: Юрлитинформ, 2008.

7. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции. - М., 1995.

8. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. - М.: Зерцало - М, 2001.

9. Давид Рене, Жофре -Спинози Камилла. Основные правовые системы современности. – М., 1996.

10. Кухта К. И., Махов В.Н. Правовой статус жертвы преступления (потерпевшего) в уголовном процессе США. – М.: Юрлитинформ, 2008.

11. Лейленд Пітер. Кримінальне право. Злочин, покарання, судочинство. Англійський підхід. – К.: Основи, 1996.

12. Михайленко О.Р. Прокуратура Франції, ФРН, Великобританії, США. – К., 2001.

13. Михайлов А.М. Судебная власть в правовой системе Англии. – М.: Юрлитинформ, 2009.

14. Михайлов П.Л. Суд присяжных во Франции: становление, развитие и трансформация. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004.

15. Михеенко М.М., Шибико В.П. Уголовно-процессуальное право Великобритании, США и Франции. - К., 1988.

16. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

17. Стойко Н.Г. Уголовный процесс западных государств и России: сравнительное теоретико-правовое исследование англо-американской и романо-германской правовых систем. – СПб.: СПбГУ, 2006.

18. Уайнреб Л. Отказ в правосудии: Уголовный процесс в США. - М., 1985.

19. Уолкер Р. Английская судебная система. - М., 1980.

20. Федорчук Н.Б., Нор В.Т. Захист прав потерпілих від злочину в англо-американській правовій системі та кримінальному судочинстві України. – К.: Правова єдність, 2009.

21. Филимонов Б.А. Основы теории доказательств в германском уголовном
процессе. -М., 1994.

22. Бойцов А. И. Выдача преступников. – СПб.: Издательство Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 795 с.

23. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников (экстрадиции) в современном международном праве. – М.: Современная экономика и право, 2003. – 320 с.

24. Волеводз А.Г. Правовое регулирование новых направлений международного сотрудничества в сфере уголовного процесса. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 528 с.

25. Гавриш Т. С. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України): Монографія. – Х.: Право, 2006. – 192 с.

26. Сафаров Н. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 416 с.

27. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан і перспективи розвитку: монографія. – Одеса: Фенікс, 2005. – 242 с.

ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО КУРСУ:

Поиск по сайту: